Рак слизової оболонки порожнини рота

До причинних факторів пухлин цієї локалізації відносять негігієничний стан порожнини рота, каріозні зуби, погано підібрані протези, паління, вживання міцних алкогольних напоїв, жування бетелю та закладування в рот наса.

Передракові захворювання слідуючі: хвороба Боуена, лейкоплакія, папіломатоз.

Абсолютна більшість злоякісних новотворів порожнини рота за гістологічною будовою являють собою плоскоклітинний рак. Інколи зустрічається аденокрцинома, яка розвивається із малих слюнних залоз. Макроскопічне розрізняють ендофітні та екзофітні форми раку, аналогічно як і РНГ (Рис. 9).

Рис. 9. Рак слизової оболонки порожнини рота

Діагноз можна поставити на основі огляду порожнини рота, пальпації пухлини та реґіонарних лімфатичних вузлів. Для підтвердження діагнозу застосовують пункційну, ексцизійну, інцизійну біопсії, цито- та гістологічне дослідження біоптатів.

Метастазування залежно від локалізації пухлини та гістологічної будови, в основному, відбувається в підщелепні, поверхневі та глибокі шийні лімфатичні вузли.

В лікуванні раку слизової оболонки порожнини рота застосовуються різні методи: хірургічний, променевий та хіміотерапевтичний. Хірургічний метод включає резекцію, видалення язика, операцію Ванаха, Крайля, шийну футлярно-фасціальну лімфаденектомію. Через свою травматичність доля хірургічного лікування поступово зменшується. В основному віддають перевагу променевій терапії. Застосовують поєднання дистанційної - гамма терапії і контактної внутрішньоротової терапії.

Ефективність променевої терапії висока при лікуванні І-ІІ стадій. В лікуванні III стадії застосовують комбінований метод: хірургічне лікування із передопераційним та післяопераційним опроміненням. Медикаментозне лікування представлене внутрішньоартеріальною хіміотерапією. Ефективним є поєднання її із променевою терапією. При радіорезистентних пухлинах та у хворих похилого віку застосовують кріохірургічний метод.