Навіть в умовах мирного часу можуть виникати осередки, масового ураження надзвичайного характеру, котрі призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, руйнування та знищення матеріальних цінностей.
Щорічно в Україні виникає близько 1000 важких НС природного та техногенного характеру, котрі призводять до загибелі тисяч людей, а матеріальні збитки сягають кількох мільярдів гривень і складають від 3,2 до 4% внутрішнього валового продукту.
За таких умов поряд з іншими завданнями щодо ліквідації наслідків НС важливе значення мають медичні завдання.
Медичний захист населення, котре мешкає в районі розташування АЕС, складає важливу частину цілого комплексу захисних заходів, котрі реалізуються штабами та службами ЦО у випадку виникнення радіаційне небезпечної аварії на такій станції.
Основною метою таких заходів є зведення до мінімуму кількості опромінених людей та доз їх опромінення, зумовленого знаходженням на радіаційне забрудненій території.
|
|
Заходи щодо захисту населення плануються та реалізуються на підставі закону України "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань" для використання в роботі з питань ЦО та НС за №54/09-1- від 24. 02. 98 р.
Планування вказаних заходів здійснюється органами управління ЦО згідно з вимогами "Типового змісту плану заходів по захисту населення у випадку загальної радіаційної аварії на АЕС".
Принципи організації медичної допомоги потерпілим внаслідок аварії на радіаційно небезпечному об'єкті. Основні заходи при організації медичної допомоги ураженим включають:
•— проведення заходів протирадіаційного захисту;
— надання в максимально короткі строки першої медичної допомоги;
,— організація евакуації уражених з забрудненої зони;
— проведення санітарної обробки уражених та дезактивація їх одягу та взуття;
— максимальне наближення до місця аварії формувань ЕМД, що надають першу медичну допомогу;
— організація спеціалізованої медичної допомоги; Медичне забезпечення потерпілих при аварії здійснюється як
лікувально-профілактичним закладом (ЛПЗ) об'єкта атомної енергетики, так і силами ЕМД за заздалегідь розробленим планом.
Згідно з планом захисту населення розробляється "План медичного забезпечення населення у випадку загальної аварії на атомній станції", в якому більш детально висвітлюються завдання місцевих сил цивільної оборони, відповідальність посадових осіб та порядок взаємодії з іншими службами, органами управління ЦО, медично-санітарною частиною, яка забезпечує АЕС.
У випадку виникнення загальної аварії на АЕС, основними заходами місцевих сил цивільної оборони е:
|
|
— участь в контролі за рівнями радіації на місцевості;
— порядок видачі хворим та персоналу медичних закладів ЗІЗ та використання ПРУ;
— організація санітарного нагляду за радіаційною безпекою різних груп населення, а також осіб, шо приймають участь у ліквідації наслідків аварій на АЕС;
— організація медичного обстеження населення, яке зазнало дію іонізуючого випромінювання та диспансерний нагляд за ними;
— загальні санітарно-гігієнічні та протиепідеміологічні заходи. З усіх заходів, які здійснює МСЦО стосовно населення, яке
зазнало дії іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на АЕС, найбільш важливим в початковий період після ЇЇ виникнення є йодна профілактика, яка є достатньо ефективним методом захисту щитовидної залози від дії радіаційних ізотопів, що надходять в організм людини інгаляційним шляхом. Засоби йодної профілактики в таблетках, а через 1,5—2 місяці після аварії для виведення J132, J134 — ферроцин у вигляді порошків.
Якщо випромінювання, що прогнозується:
— не перевищує нижнього рівня, то не потрібно реалізовувати заходи;
— перевищує нижній рівень, але не досягає верхнього, то рішення про заходи захисту може бути відстрочено і повинно прийматись з урахуванням конкретної радіаційної обстановки та місцевих умов;
— перевищує або досягає верхній рівень, то проведення заходів. Дозові критерії для заходів ранньої фази аварії відносяться до
v дози, яка прогнозується на короткий час (але не менше, ніж тривалість ранньої стадії). Дозові критерії для обмеження споживання забруднених продуктів та питної води відносяться до прогнозованої
дози від внутрішнього опромінення радіонуклідами в залежності від кількості води та харчів, які будуть спожиті протягом 1 року.
Використана література:
1. Джигирей В.С., Житецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. – Львів, 2000.
2. Основи БЖД. Посібник. – К., 2001.