Виникнення масової культури

Існують протилежно різні точки зору щодо часу виникнення «масової культури». Деякі вважають її споконвічним побічним продуктом культури, тому знаходять її вже в античну епоху. Достатньо більше підстав мають спроби пов’язати виникнення «масової культури» з науково-технічною революцією, що породила нові засоби виробництва, розповсюдження та попиту культури.

Що стосується джерел масової культури, то в культурології існують такі погляди:

1. Передумови масової культури формуються з моменту народження людства, у будь-якому випадку, на початку християнської цивілізації. У якості прикладу зазвичай наводяться спрощені варіанти Священних книг (наприклад, «Біблія для початківців»), що розраховані на масову аудиторію. Американський соціолог Д. Уайт та деякі інші вчені відносять появу масової культури до стародавніх часів, за яких ті ж бої римських гладіаторів приваблювали багатьох глядачів і становили явище чи елемент такої культури.

2. Витоки масової культури пов’язані з появою у Європейській літературі ХѴІІ-ХѴШ ст. пригодницького, детективного, авантюрного роману, які значно розширили аудиторію читачів за рахунок шалених тиражів. Тут, як правило, наводять у якості прикладу творчість двох письменників: англійця Даніеля Дефо (1600-1731) - автора широко відомого роману «Робінзон Крузо» та ще 481 життєписів про людей, так би мовити, ризикованих професій: слідчих, військових, крадіїв, повій і т.ін. та нашого співвітчизника Матвія Комарова (1730-1812) - творця бестселера ХѴІІІ-ХІХ ст. «Повісті про пригоди англійського мілорда Георга» та інших не менш популярних книг. Книги обох авторів написані простою та зрозумілою мовою.

3. Великий вплив на розвиток масової культури мав прийнятий у 1870 р. у Великобританії Закон «Про обов’язкову загальну освіченість», що дозволив багатьом опанувати головний різновид художньої творчості ХІХ ст. - роман.

Масова культура проявила себе в США на рубежі ХІХ-ХХ ст. Відомий американський політолог Збігнєв Бжезинський полюбляв повторювати фразу, яка стала з часом популярною: «Якщо Рим дав світу право, Англія - парламентську діяльність, Франція - культуру та республіканський націоналізм, то сучасні США надали світу науково- технічну революцію та масову культуру».

Більшість дослідників, включаючи і автора цієї статті, вважають початком її появи кінець ХІХ - початок ХХ ст., коли набули поширення такі засоби масової інформації, як газети і журнали, пригодницькі та детективні твори, розраховані на широке коло читачів. Справжній переворот у ній зробили радіо, кіно, телебачення, інтернет та різні електронні й механічні ігри. Їх розвиток супроводжували індустріально- комерційним типом виробництва і розподілом стандартизованих духовних цінностей, охопленням освітою широких верств населення і зниженням їх духовного рівня і запитів.

Основні функції масової культури

Основні функції цієї культури: залучення людей в наявну систему суспільних відносин; сприйняття життя як уявну гру, споживання масової продукції, що веде людину до примарного світу ілюзій, марних мрій, нездійсненних фантазій, начебто залучає до проблем сучасності, а разом з тим не дозволяє осягнути справжніх проблем суспільства. "Масова культура" формує мислення людини, нав'язує відповідні стереотипи, примиряє з теперішнім розкладом життя. Вважається, що такі поняття як духовність, духовні цінності, моральність, людяність, порядність суперечать "масовій культурі", вона їх безжально витісняє і руйнує. Проте насправді це роблять люди, які створюють продукт "масової культури", розміщують його в інформаційному та культурному просторі, активно його пропагують, тобто формують у суспільстві певне відношення до нього, створюють цінності цієї культури. Проблема "масової культури" виступає глобальною і всеосяжною. Це загальнолюдська проблема. "Масова культура" не дає розвиватися національній культурі, перешкоджає збереженню історичних духовних і матеріальних цінностей. "Масова культура" тому і масова, що охоплює більшість членів суспільства через одноманітність стилю життя, моди (одягу, музики, дозвілля, відпочинку, літератури тощо). Через доступність засобів комунікації, підвищується освіченість мас. Тепер мільйони людей можуть отримати найостанніші новини, дізнатися про події у світі, ознайомитися з кращими творами живопису, літератури, музики тощо. Але разом з тим "масова культура" пропагує тотожність матеріальних і духовних цінностей, які стають продуктами масового споживання, аби підкорити суспільну свідомість інтересам реклами, ринку.

Тому сучасним продуктам масової культури притаманні примітивність, аморальність, пропагування насильства, низький рівень культури мови, спілкування, поведінки. "Масова культура" в основному покликана впливати на людські емоції, несвідоме. Тому вона хоч і легкодоступна, а проте швидкоплинна і швидко забувається. Так, популярні в певний період часу книжки новомодних авторів, навряд чи можна буде згадати через декілька років і безперечно, що лави класиків автори таких продуктів ніколи не займатимуть. Адже їхні твори написані простою, доступною мовою, – це радше констатація фактів, а не повноцінний роман. Історії написані легко, невимушено, без підтексту, а тому читати їх можна без жодної моральної підготовки. Хоча саме такі твори швидко відходять на другий план, поступившись іншим рукописам. Внаслідок засилля "масової культури" в усіх галузях людської діяльності, часто можна почути думки про занедбаність та аморальність сучасного світу. Начебто сучасні люди не відрізняють добро від зла, не піклуються про моральні принципи і чесноти, порушують всі божі заповіді, переслідують тільки особисті інтереси, прагнуть лише задоволення, не гребують ницими вчинками задля досягнення поставлених цілей.