Правила поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ україни

1. Загальні правила поведінки працівника органів внутрішніх справ.
1.1. Поведінка працівника органів внутрішніх справ завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам стража правопорядку. Ніщо не повинно паплюжити ділову репутацію та авторитет працівника.
1.2. Норми професійної етики вимагають від працівника:
поводитися з почуттям власної гідності, доброзичливо і відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи у громадян повагу до органів внутрішніх справ і готовність співпрацювати з ними;
постійно контролювати свою поведінку, почуття і емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на службові рішення, уміти передбачати наслідки своїх вчинків і дій;
поводитись з усіма категоріями громадян однаково коректно незалежно від їх службового чи соціального становища;
виявляти повагу та увагу до старших за званням чи віком, завжди першим вітати: молодшому - старшого, підлеглому - начальника, чоловікові - жінку;
у спілкуванні з колегами виявляти простоту і скромність, уміння щиро радіти успіхам товаришів по службі, сприяти успішному виконанню ними службових доручень.
1.3. Працівник повинен пам’ятати, що аморальна поведінка, нерозбірливість і неохайність в особистих стосунках, відсутність навичок самодисципліни і розбещеність, балакучість і незібраність завдають непоправної шкоди його власній репутації і авторитету органів внутрішніх справ у цілому.
2. Правила поведінки працівника органів внутрішніх справ під час виконання службових обов’язків, оперативно-службових завдань.
2.1. Ці Правила поведінки під час виконання службових обов’язків, оперативно-службових завдань вимагають від працівника:
безперечно і неухильно поважати та захищати права та свободи людини і громадянина, відповідаючи перед державою і суспільством за життя та безпеку людей у ситуаціях, що потребують втручання правоохоронців. Поважати гідність людини, виявляти до неї гуманне ставлення та повагу;
не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, поважати їх природне право на життя, законні права на свободу думки, совісті, самовираження, збереження здоров’я, мирне зібрання, володіння майном тощо;
не допускати впливу сторонніх осіб, особистих (приватних) інтересів, інтересів членів своєї сім’ї на виконання службових обов’язків, якщо ці інтереси не співпадають із завданнями органів внутрішніх справ або суперечать їм;
критично ставитися до власних професійних якостей та поведінки. Постійно працювати над самовдосконаленням, підвищенням свого професійного та загальнокультурного рівня;
стверджувати та відстоювати честь і гідність правоохоронця як посадової особи, уповноваженої державою та Українським народом захищати законні права й інтереси громадян. Усіляко сприяти підвищенню авторитету органів внутрішніх справ серед населення;
працювати з повною віддачею протягом усього службового часу;
застосовувати фізичну силу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю тільки у випадках, передбачених законом.
2.3. Для працівника неприпустимі:
поспішність у прийнятті рішень, нехтування процесуальними і моральними нормами;
провокаційні дії, пов’язані з підбурюванням, спонуканням у прямій чи непрямій формі до вчинення правопорушень;
розголошення фактів та обставин приватного життя громадян, які стали відомими в ході службової діяльності;
вибірковий підхід при вжитті заходів до порушників закону, правил дорожнього руху;
байдужість, бездіяльність і пасивність у попередженні і припиненні правопорушень.
2.4. Обмеження працівником прав і свобод громадян може бути застосовано виключно на підставі і в порядку, передбачених законом. У таких ситуаціях, за винятком дій у стані крайньої необхідності або необхідної оборони, працівник повинен роз’яснити громадянинові підставу такого обмеження.
2.5. Надзвичайні обставини не можуть бути виправданням фактів порушення закону,