Тема 2. Структура національної економіки

Мета теми: сформувати знання щодо принципів організації сучасної, ефективної, раціональної, економічно безпечної структури економіки.

Завдання теми: визначити сутність та види структур національної економіки, охарактеризувати сутність, мету, види та методи державної структурної політики, цілі структурної перебудови економіки, роз’яснити сучасну концепцію аналізу структуру національної економіки на основі міжгалузевого балансу.

Питання теми:

1. Структура економіки як об’єкт державного регулювання.

2. Галузева структура.

3. Відтворювальна структура.

4. Соціальна та зовнішньоекономічна структура.

5. Міжгалузевий баланс виробництва.

Зміст теми:

Структура економіки - це співвідношення, які відображають взаємозв'язки та взаємозалежності між окремими частинами економіки в процесі її розвитку.

Структура економіки має велике значення для збалансованого розвитку народного господарства, його ефективного та стабільного зростання.

Критерії визначення структури економіки:

- обсяг виготовленої продукції та наданих послуг;

- чисельність зайнятого населення;

- обсяг спожитого капіталу (вартість основних фондів).

Показниками структури економіки є натуральні та вартісні показники.

Вплив структурних змін в економіці на динаміку макроекономічних показників називається структурним ефектом. Він відображує зв'язок між змінами галузевої структури та динамікою показників обсягу виробництва продукції, таких, як валовий випуск (ВВ), валовий внутрішній продукт (ВВП) і чистий внутрішній продукт промисловості (ЧВП). Він позитивний, якщо швидке зростання індексу структурних змін супроводжується великими темпами зростання економіки. Він негативний, якщо індекс структурних змін має невелику величину, при цьому економічні пропорції консервативні, спостерігається застій або зниження обсягів виробництва.

Регулювання структурних зрушень у кожній державі здійснюється за допомогою структурної політики. Структурна політика держави — це обґрунтування цілей та характеру структурних перетворень, визначення комплексу заходів щодо підтримки розвитку тих елементів економічної системи, які забезпечують економічне зростання та вирішення актуальних проблем сьогодення.

На макроекономічному рівні основними видами структури економіки є відтворювальна, галузева, територіальна, соціальна та зовнішньоекономічна структури.

Відтворювальна структура характеризує:

- використання ВНП (ВВП) на відновлення основного капіталу, споживання та нагромадження;

- співвідношення між виробничим та особистим споживанням.

Фонд заміщення у відтворювальний структурі включає вартість матеріальних витрат і амортизацію. Фонд споживання охоплює споживчі витрати населення та інших суб´єктів ринку.

Нагромадження розрізняють як валове і чисте. Валове нагромадження охоплює чисте нагромадження і амортизацію, тобто частину фонда заміщення. Чисте нагромадження є аналогом чистих інвестицій у СНР, а валове – валових інвестицій.

Основним регулюючим параметром розвитку економіки є норма нагромадження:

(2.1)

де п – норма нагромадження;

ЧН – чисте нагромадження;

НД – національний дохід;

ВВП – валовий внутрішній продукт.

Ефективність нагромадження, тобто віддача з кожної гривні чистого нагромадження у вигляді приросту національного доходу або ВВП:

(2.2)

де Еф.н. – ефективність нагромадження.

Чим вище ефективність нагромадження, тим менша потреба у зростанні фонду нагромадження для створення одиниці приросту національного доходу або ВВП.

Галузева структура відображає пропорції розвитку окремих галузей, підгалузей, видів діяльності, виробництв, сфер національної економіки. У складі національної економіки України вітчизняна статистика та управління виділяють галузі, підгалузі, міжгалузеві господарські комплекси тощо. Визначальною ознакою виділення значних галузей економіки є однотипність виконання підприємствами й організаціями функцій, видів діяльності.

За міжнародною галузевою класифікацією ООН до сфери економічної діяльності належать такі її види:

- сільське господарство, мисливство, лісове господарство і рибальство;

- гірничовидобувна промисловість;

- обробна промисловість;

- електроенергетика, газо- і водопостачання;

- будівництво;

- оптова і роздрібна торгівля, ресторани, готельне господарство;

- транспорт, складське господарство і зв‘язок;

- фінанси, страхування, операції з нерухомим майном, комерційні послуги;

- комунальне, суспільне та особисте обслуговування.

Аналіз галузевої структури включає визначення виробничої спеціалізації регіону. Галузі спеціалізації характеризується показниками:

• коефіцієнтом спеціалізації (R_c)

, (2.3)

де ЧЗ_Р„ ЧЗзаг./ — кількість зайнятих в /-й галузі спеціалізації в ре­гіоні та по країні загалом; РС_Р, PC_3ar — чисельність робочої сили в регіоні та по країні загалом;

• коефіцієнтом локалізації (R_л):

(2.4)

де Пр.i, Пзаг.і — продукція галузі спеціалізації по регіону і по краї­ні загалом; Вр, Bзаг — випуск промислової продукції в регіоні та по країні загалом;

• коефіцієнтом міжрегіональної товарності (R _T ):

(2.5)

де Пі.в — продукція галузі спеціалізації, яка вивозиться за межі регіону;

• коефіцієнтом рівня споживання на душу населення (R _сп):

(2.6)

Галузі, по яких зазначені коефіцієнти перевищують 1, крім RT, є галузями спеціалізації даного регіону, а їх розвиток повинен стимулюватися.

Територіальна структура відображає розміщення виробництва в окремих економічних районах, що визначаються певними умовами.

Соціальна структура характеризує співвідношення між:

- організаційно – правовими формами підприємства з урахуванням рівня конкуренції й централізації виробництва та на основі форм власності;

- групами населення за рівнем доходів.

Зовнішньоекономічна структура відображає пропорції між експортом та імпортом товарів, послуг, капіталу тощо.

Міжгалузевий баланс виробництва та розподілу продукції (МГБ) – економіко-математична структурна модель, яка відображає існуючі функціональні зв‘язки між галузями і сферами економіки, а також взаємозв‘язок між загальноекономічними пропорціями та пропорціями розвитку окремих галузей (табл. 2.1). В основу міжгалузевого балансу покладена модель американського економіста В.Леонтьєва "витрати – випуск". МГБ класифікується за масштабом, за вимірниками та за характером відображення процесу виробництва і складається з трьох частин (квадрантів).

І квадрант – основний. У ньому відображається рух проміжного продукту, тобто частини створеного продукту, яка не виходить із виробництва і не призначена для кінцевого споживання. Це квадратна матриця міжгалузевих потоків, кожний елемент якої (Х_ij) характеризує, скільки продукції, виробленої в галузі i, використовується як проміжна продукція в галузі j. Елементи по ді­агоналі квадранту І (Х₁₁ Х₂₂... Х_nn) показують виробництво і спожи­вання власної продукції. Підсумком кожного рядка матриці є проміжна продукція галузі i. Сума всіх проміжних продуктів кожної галузі дорівнює обсягу проміжної продукції в цілому в економіці. Показники І квадранта характеризують взаємозв‘язок між галузями, а саме: використання продукції однієї галузі для виробництва іншої за допомогою

Таблиця 2.1