Для досягнення цілей заняття необхідно засвоїти теоретичні питання по даній темі і виконати самостійну навчально-дослідницьку роботу
а) Теоретичні питання для позаурочного самостійного вивчення та обговорення на занятті.
1. Ген як одиниця генетичної інформації
2. Генетичний код, його основні принципи і властивості: універсальність, триплетність, специфічність, виродженість, колінеарність, односпрямованість, неперервність
3. Будова генів про- та еукаріотів.
4. Екзонно-інтронна організація геному еукаріотів.
5. Класифікація генів.
· структурні гени,
· регуляторні гени,
· гени синтезу тРНК та рРНК
· мобільні генетичні елементи
6. Сучасний стан теорії гена.
б) Алгоритм самостійної навчально-дослідницької роботи:
1. Використовуючи таблицю генетичного коду, вивчити і проаналізувати основні його принципи та властивості
2. Заповнити таблицю № 2 за даною схемою.
3. Розв’язати індивідуальні завдання.
4. Оформити протокол заняття.
в) Інструкції до самостійної навчально-дослідницької роботи:
|
|
1. Користуючись таблицею генетичного коду, розв’язати ситуаційні задачі на кодування амінокислот.
Таблиця № 1. Генетичний код
Перша основа | Друга основа | Третя основа | |||
У | Ц | А | Г | ||
У | ФЕН | СЕР | ТИР | ЦИС | У |
ФЕН | СЕР | ТИР | ЦИС | Ц | |
ЛЕЙ | СЕР | - | - | А | |
ЛЕЙ | СЕР | - | ТИР | Г | |
Ц | ЛЕЙ | ПРО | ПС | АРГ | У |
ЛЕЙ | ПРО | ПС | АРГ | Ц | |
ЛЕЙ | ПРО | ГЛН | АРГ | А | |
ЛЕЙ | ПРО | ГЛН | АРГ | Г | |
А | ІЛЕ | ТРЕ | АСН | СЕР | У |
ІЛЕ | ТРЕ | АСН | СЕР | Ц | |
ІЛЕ | ТРЕ | ЛІЗ | АРГ | А | |
MET | ТРЕ | ЛІЗ | АРГ | Г | |
Г | ВАЛ | АЛА | АСП | ГЛІ | У |
ВАЛ | АЛА | АСП | ГЛІ | Ц | |
ВАЛ | АЛА | ГЛУ | ГЛІ | А | |
ВАЛ | АЛА | ГЛУ | ГЛІ | Г |
2. Заповнити таблицю №2
Таблиця № 2. Класифікація генів та їх функції
Гени | Функції |
Структурні гени | |
Регуляторні гени | |
Гени синтезу тРНК та рРНК | |
Мобільні генетичні елементи |
3. Виконати індивідуальні завдання за представленими зразками
ЗАВДАННЯ №1
1. Білок А - мономер, який складається з 560 амінокислотних залишків. Ген цього білка має два інтрони (по 10000 пар нуклеотидів) і три екзони (кожен з яких містить однакову кількість пар нуклеотидів).
а) скільки пар нуклеотидів у складі даного гена?
б) скільки пар нуклеотидів у складі кожного з екзонів?
в) скільки нуклеотидів містить кодуюча зона і-РНК даного білка?
2. Збудник СНІДу – ВІЛ-ретровірус, спадкову інформацію якого записано в РНК, що складається з 9213 нуклеотидів. Ця РНК містить 7 генів: 3-структурних і 4-регуляторних. Визначте:
а) молекулярну масу регуляторних генів, якщо на структурні гени ВІЛ припадає 4000 нуклеотидів (молекулярна маса одного нуклеотиду -345 дальтон)
|
|
б) довжину регуляторних та структурних генів
ЗАВДАННЯ №2
1. Як відомо, ІХ фактор зсідання крові - антигемофільний білок, що складається з 415 амінокислотних залишків. Локус гена, який кодує цей білок, міститься в одній з аутосом.
а) скільки нуклеотидів міститься в екзонах гена даного білка?
б) скільки нуклеотидів міститься в інтронах цього гена, якщо загальна маса гена дорівнює 1431450 дальтон.? (мол. маса одного нуклеотиду складає 345 дальтон)
2. Білок N – димер, у якого кожен із поліпептидних ланцюгів (а - і β- ланцюги) складається з 5960 амінокислотних залишків. Ген а - ланцюга містить 2 інтрони, а ген β- ланцюга – 3 інтрони. Кожен з інтронів складається з 3000 пар нуклеотидів. Ген а - ланцюга містить 3 екзони, ген β- ланцюга – 2 екзони. Визначте:
а) скільки пар нуклеотидів міститься у складі гена а- ланцюга і гена β- ланцюга білка N?.
б) довжину генів а - - ланцюга та β- ланцюга
в) молекулярну масу генів а - - ланцюга та β- ланцюга, якщо молекулярна маса одного нуклеотиду складає 345 дальтон
ЗАВДАННЯ №3
1. Молекула білка складається з 2352 амінокислот. Ланцюг ДНК, на якому закодовано даний білок, містить 40% інтронних ділянок. Знайти довжину та масу гена, що кодує даний білок, якщо маса одного нуклеотида складає 345 Д, а відстань між двома нуклеотидами складає 0, 34 нм.
2. Як впливає заміна одного нуклеотиду в і-РНК на амінокислотну послідовність поліпептида? Важливі докази, що підтверджують вірність розшифрованого генетичного коду були отримані при вивченні природи мутацій, що приводять до заміни одного залишку амінокислоти в поліпептидному ланцюгу. Користуючись таблицею генетичного коду визначте, яка з перерахованих нижче замін однієї амінокислоти на іншу згодиться з генетичним кодом. Яка з замін не може бути результатом зміни однієї основи і-РНК.
а) фен→лей, б) ліз→ала, в) ала→тир, г) фен→ліз, д) ілей→лей, е) гіс→глі, ж) про→сер.
ЗАВДАННЯ №4
1. Користуючись таблицею генетичного коду, складіть схему та покажіть, використовуючи послідовність амінокислот в молекулі білка таки властивості генетичного коду, як „виродженість” та ”колінеарність” - сер-глн-про-про-ліз-тре-тре-арг-цис-ілей-сер-сер-арг-глу-глн.
2. Структурний ген ферменту РНК-полімерази містить 9450 пар нуклеотидів. Відомо, що РНК-полімераза складається з 329 амінокислотних залишків. Визначте:
а) скільки кодуючих і некодуючих нуклеотидних пар міститься в гені РНК-полімерази?
б) яка молекулярна маса та довжина структурного гену? (мол. маса одного нуклеотиду - 345 дальтон)
ЗАВДАННЯ №5
1. Ген фермента фенілаланінгідроксилази має 13 екзонів, довжина кожного 80.76 нм. До складу гена входять 10 інтронів, кожен з яких складає з 20000 нуклеотидів. Знайти молекулярну вагу гена та фермента, якщо маса одного нуклеотида складає 345 дальтон, а відстань між двома нуклеотидами складає 0, 34 нм.
2. Оперон (сукупність структурних генів і гена-оператора) містить 9300 нуклеотидів. У ньому закодовано три поліпептидних ланцюги, кожен з яких складається з 250 амінокислотних залишків. Маса інтронних фрагментів таких така сама, як і екзонних. Визначте лінійні розміри гена-оператора.
4.Оформити протокол практичної роботи
VI. Система навчаючих завдань
А. Тести
Завдання 1(I рівень складності)
1. Вчені встановили амінокислотну послідовність в молекулі ферменту рибонуклеази. Яким чином ця послідовність закодована в клітині?
а) послідовністю екзонних ділянок в молекулі ДНК
б) послідовністю нуклеотидів відповідної ділянки змістовного ланцюга ДНК
в) послідовністю інтронів в ДНК
г) азотистими основами ДНК
д) чергуванням екзонних та інтронних ділянок