Поради й рекомендації вихователю, у групі якого навчається дитина і особливими потребами

1. Навчитися толерантно ставитися до особливих дітей, але в ніякому разі не акцентувати увагу на дитині.

2. Сприяти тому, щоб кожна дитина відчула себе прийнятною.

3. Сприяти створенню у дитячому колективі атмосфери доброзичливості, справедливості й терпимості.

4. Надавати індивідуальну підтримку, але при цьому не відокремлювати дітей з особливими потребами від основної групи дітей.

5. Намагатися наблизити навчальні завдання до потреб і можливостей такої дитини.

6. Співпрацювати з іншими педагогами (логопедом, психологом, лікарями) та батьками в одній мультидисциплінарній команді.

Психолого-педагогічна характеристика

Психолого-педагогічна характеристика має відповідати таким вимогам:

- підсумок спостережень;

- добір фактів;

- систематизація фактів та висновки педагога;

- характер викладу;

- позитивні сторони дитини;

- індивідуальна робота з дитиною (хто проводив з фахівців);

- обсяг характеристики (має бути короткою, але переконливою).

Продовження на додатку А.

Література до теми 8

1. Всеукраїнський фонд "Крок за кроком". Програма "Інклюзивна освіта". / http: //www.ussf.kiev.ua/ index.php/go=Inklus

2. Права детей с особенными образовательными потребностями на равный доступ к качественному образованию / под ред. Н. Софий. - К.: [б. и.], 2006. - 59 с.

3. Синьов В., Шевцов А. Нова стратегія розвитку корекційної педагогіки в Україні / В. Синьов, А. Шевцов // Дефектологія. - 2004. - № 2. - С. 6-11.

4. Софій Н.З., Найда Ю.М. Концептуальні аспекти інклюзивної освіти / Інклюзивна школа: особливості організації та управління: Навчально-методичний посібник / Колупаєва А.А., Найда Ю.М., Софій Н.З. та ін. За заг. ред. Даниленко Л.І., - К.: 2007. - С. 128

5. Сучасні тенденції розвитку спеціальної освіти (українсько-канадський досвід): матеріали Міжнар. конф. / за ред. В. І. Бондаря, Р. Петришина. - К.: Наук. світ, 2004. - 200 с.

Тема 9 «Альтернативна дошкільна освіта як соціальна потреба сучасного суспільства»

ПЛАН

1. Впровадження альтернативних форм здобуття дошкільної освіти.

2. Варіанти груп короткотривалого перебування.

3. Орієнтовна розвивальна програма.

Дошкільна освіта є обов’язковою первинною складовою системи безперервної освіти в Україні

Прийняття Верховною Радою України Закону «Про дошкільну освіту» та підписання його Президентом дає новий імпульс розвитку дошкільної освіти. Стаття 4 Закону звучить так: «Дошкільна освіта є обов’язковою первинною складовою системи безперервної освіти в Україні». Цим законодавчо визнано самоцінність дошкільного віку як надзвичайно важливого і неповторного періоду в розвитку особистості.

На батьків (стаття 9) або осіб, які їх замінюють, покладено відповідальність перед суспільством та державою за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їхнього життя, здоров’я, людської гідності. І ще: «сім’я зобов’язана сприяти здобуттю дитиною освіти у дошкільних та інших навчальних закладах або забезпечити дошкільну освіту в сім’ї відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти»(стаття8).

Дитина може здобути дошкільну освіту за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють:

· у дошкільних навчальних закладах, незалежно від підпорядкування, типів і форм власності;

· у сім’ї;

· за допомогою фізичних осіб з високими моральними якостями, котрі мають відповідну вищу освіту, ліцензію на право надання освітніх послуг у сфері дошкільної освіти та фізичний стан здоров’я яких дозволяє виконувати обов’язки педагога.

Враховуючи, що нині близько 60% дошкільників з різних причин не відвідують дошкільні навчальні заклади, а переважна більшість батьків потребують спеціальної методичної, діагностичної допомоги для здійснення виховних функцій (особливо в підготовці дітей до школи) на державному рівні планується якнайшвидше врегулювати таке важливе питання сьогодення, як пошук ефективних організаційних підходів до впровадження нових форм здобуття дітьми дошкільної освіти, зокрема запровадження соціально-педагогічного патронату сім’ї. Реалізувати це складне завдання можна спільними зусиллями як управлінців, так і практиків.

В Україні варіативні організаційні форми роботи з дітьми, які не відвідують дошкільні заклади, тільки починають складатися. Для збереження системи дошкільного виховання конче потрібно шукати нові, економічно доцільні форми організації дошкільної освіти. І це не тільки реально, а й перспективно, тому що з’явиться можливість економити бюджетні кошти, зменшити оплату батьків за послуги дошкільних закладів, котрі стануть доступними для широких верств населення.

Як відомо, Міністерством освіти і науки України вже дано певні орієнтири щодо варіативних організаційних форм роботи з дітьми, які не відвідують дошкільні заклади. Ці орієнтири та наявний практичний досвід дають можливість визначити найбільш ефективні нові форми організації дошкільної освіти:

· групи короткотривалого перебування дітей;

· центри розвитку дітей.

Варіативні форми роботи з дітьми, як правило, передбачають перебування дітей у таких групах і центрах неповний робочий день, а харчування забезпечують батьки.

Створення груп короткотривалого перебування дітей – форма роботи порівняно нова, тільки входить в практику дошкільної освіти, тому вона не досить вивчена і розроблена. Практичних працівників цікавлять всі аспекти її діяльності: організаційні, методичні, фінансові.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: