Зміст теми (текст або тези), графологічної структури заняття

Артралгії - болі в суглобах, які є симптомами багатьох захворювань.

При обстеженні хворих необхідно визначити локалізацію, причини виникнення, тривалість больового синдрому; впевнитись, що біль походить з суглобу, а не з оточуючих м'яких тканин або поряд розташованих нервів та судин.

Суглоби, які не доступні огляду та пальпації (кульшові, крижово-клубові) обстежуються рентгенологічно, УЗД та інш.

Олігоартрит – запалення 2-3 суглобів, характерно для багатьох захворювань.

Підтвердженням запального характеру олігоартриту головне значення має дослідження суглобової рідини та виявлення весикого цитозу >1000/мл та відсутність рентгенологічних змін. Висока температурна реакція (≥39⁰С) і відповідна клініка (головний біль, загальна слабкість), дуже високий цитоз синовіальної рідини >5000/мл характерно для септичної природи процесу.

До неінфекційних артритів належать хвороба Стілла, реактивні артрити, мікрокристалічні артрити (подагра, пірофосфатна артропатія), ревматоїдний артрит, остеоартроз, гостра ревматична лихоманка, паранеопластичні прояви артриту.

Поліартрит – запалення 4 та більше суглобів (РА, псоріатичний артрит, артрити при системних захворюваннях).

Системні ревматичні захворювання, для яких характерний артрит

СЧВ: нестійкий асиметричний, оліго- або поліартрит, неерозивного характеру, будь-якої локалізації (часте враження суглобів китиць – ревматоїдноподібний артрит) з вираженим больовим синдромом. Нерідко спостерігається ерітема над враженими суглобами.

Для встановлення діагнозу використовуються критерії Американської ревматологічної ассоціації (1997):

1. Еритема - "метелик".

2. Дискоїдний вовчак.

3. Фотосенсибілізація.

4. Виразки порожнини рота.

5. Артрит.

6. Серозит.

7. Ураження нирок.

8. Ураження нервової системи.

9. Гематологічні зміни (гемолітична анемія, лейкопенія, ліфопенія, тромбоцитопенія).

10. Імунологічні порушення (Анти-ДНК - антитіла до нативної ДНК, Анти-Sm - присутність антитіл до Sm ядерного антигену, антифосфоліпідні антитіла, вовчаковий антикоагулянт, хибно-позитивна серологічна реакція Вассермана).

11. Антиядерні антитіла.

Змішане захворювання сполучної тканини: Поліартрит з частим враженням суглобів китиць, який супроводжується дифузним набряком китиць, з можливою деструкцією та деформацією суглобів.

Серологічні критерії – високий титр АТ до рибонуклеопротеїну. АТ антинуклеарні (крапчате свічіння) – скринінговий тест.

Клінічні критерії:

- набряк китиць,

- синовіїт,

- міозит,

- феномен Рейно,

- зміни китиць, характерні дя склеродермії (склеродактилія, акросклероз).

Систамні васкуліти: враження суглобів найчастіше спостерігається при геморрагічному васкуліті з переважним враженням колінних, гомілково-ступневих суглобів, периартикулярний набряк. Артрит має нападоподібний перебіг.

Хвороба Шегрена: моно- або несиметричний артрит мілких суглобів китиць без змін на Ro-грамі.

Хвороба Бехчета: враження великих суглобів нижніх кінцівок, рецидивуючі виразки в порожнині рота, враження очей (увеїт, васкуліт сітківки).

Гостра ревматична лихоманка: несиметричний оліго- або поліартрит великих суглобів, інтенсивні болі, летючого характеру.

Синдром Стілла (дорослих): несиметричний олігоартрит великих суглобів.

Критерії:

- лихоманка ≥39⁰С тривалістю більше 1 тижня,

- артралгії більше 2 тижнів,

- типовий висип,

- нейтрофільний лейкоцитоз >10000/мм³.

Реактивні артрити: гострі негнійні артрити, які розвиваються після урогенітальних або кишкових інфекцій (найчастіше ентеробактерії чи хламідії) та тісно пов'язаний з антигеном гістосумісності HLA-B27. Належать до спонділоартритів.

Синдром Рейтера (уретро-окуло-синовіальний синдром), причиною якого найчастіше є кишкова або хламідійна інфекція. Несиметричний артрит з враженням невеликої кількості суглобів нижніх кінцівок (колінних, гомілково-ступневих, рідше – одностороннє клубово-крижових), а також ентезитів (частіше п'яток), тендовагініти окремих пальців ступнів (палець у вигляді «сосиски») з залученням очей та сечовидільної системи.

Подагра: моно- або олігоартрит з різко вираженими болями та вираженими ознаками запалення. Пов'язано з відкладенням у суглобових або навколосуглобових тканинах кристалів уратів у формі моноурата натрію або сечової кислоти і розвитком у зв'язку з цим запалення.

У чоловіків переважно вражаються суглоби стопи, особливо великий палець, у жінок – суглоби китиць.

Псевдоподагра (відкладання кристалів пірофосфату Са): моно- чи олігоартрит виключно в похилому віці. Гострий артрит особливо колінних чи інших великих суглобів. Хронічний артрит супроводжується гострими атаками.

Діагностичні критерії:

- виявлення кристалів пірофосфату Са в синовіальній рідині,

- наявність хондрокальцинозу на рентгенограммі.

Псоріатичний артрит: хронічне прогресуюче системне захворювання суглобів, асоційоване з псоріазом з переважною локалізацією процесу в тканинах опорно-рухового апарату, яке призводить до розвитку ерозивного артриту, остеолізу, спонділоартриту, множинних ентезитів. Як правило псоріаз передує розвитку артрозу за багато років, але іноді розвивається одночасно.

Виділяють варіанти ПА:

1. Асиметричний моно- чи олігоартрит великих суглобів з враженням 1-2 міжфалангових суглобів та дактилітом.

2. Симетричний поліартрит мілких суглобів китиць та стоп, променево-зап'ясткових, колінних, плечових суглобів. Часто розвиваються анкілози дистальних та проксимальних суглобів. Можливе поєднання РА та ПА.

3. Мутилюючий артрит – остеоліз кінцевих фаланг та головок пястних кісток китиць. Розвивається «телескопічна» деформація пальців («рука з лорнетом»).

4. Рідко спонділоартрит, сакроілеїт або артрит кульшових та плечових суглобів, що нагадує анкілозуючий спонділоартрит.

Міжнародні критерії не розроблені.

Можна використовувати критерії В.В.Бадокіна:

- артрит 3 або більше суглобів;

- наявність при огляді або в анамнезі псоріатичних змін шкіри або нігтів;

- псоріаз у близьких родичів;

- артрит дистальних суглобів пальців рук або ніг;

- артрит 3-х суглобів одного пальця руки або одного пальця ноги - "осьове ураження" (дактиліт);

- асиметричний моно-олігоартрит;

- «сосископодібна» дефігурація пальця стопи;

- типові параартикулярні зміни;

- різноспрчмовані відвивихи суглобів пальців китиць;

- біль та вранішня скутість в хребті;

- остеоліз в ділянці суглоба;

- анкілоз дистальним міжфалангових та пплеснофалангових суглобів;

- рентгенологічні ознаки сакроілеїту;

- синдесмофіти чи паравертебральні осифікати;

- зв'язок між посиленням шкірних проявів та загостренням артриту;

- негативний ревматоїдний фактор.

Лабораторні данні неспецифічні. Підвищення ШОЕ, СРБ тісно коррелюють з вираженістю враження шкіри. Часто виявляють гіперурикемію, що відображає супутнє порушення метаболізму.

Рентгенологічні зміни схожі з РА, але спостерігається асиметрія враження, відсутність навколосуглобового остеопорозу, акроостеоліз, чашкоподібна деформація проксимальних відділів фаланг («карандаш в ковпачку»), однобічний сакроілеїт.

Ревматоїдний артрит: множинне симметричне враження мілких суглобів китиць та стоп. Стійкий чи мігруючий поліартрит з враженням багатьох суглобів.

Діагностичні критерії розроблені ACR (1987):

1. Ранкова скутість протягом 1 години.

2. Артрит 3 і більше суглобових зон: набряк м'яких тканин і випіт в суглобовій зоні.

3. Артрит суглобів кисті.

4. Симетричний артрит.

5. Ревматоїдні вузлики (розгинальних поверхнях або біля суглобів).

6. Ревматоїдний фактор у сироватці крові.

7.Рентгенологічні зміни (ерозії, чіткий остеопороз).

Остеоартроз: група захворювань різної етіології зі схожими клінічними проявами, в основі яких лежить враження всіх скаладових хряща, субхондральної кістки, синовіальної оболонки, зв'язок, капсули, навколосуглобових м'язів. Спостерігається у віці 40-60 років. У чоловіків частіше враження кульшових суглобів, у жінок – колінних.

Класифікація:

1. Первинний (ідіопатичний)

- локалізований: суглоби китиць, стоп, колінні, кульшові суглоби, хребет;

- генералізований: враження 3-х і більше груп суглобів.

2. Вторинний (розвивається внаслідок ряду причин)

- посттравматичні;

- вроджені, набуті (синдром гіпермобільності);

- метаболічні захворювання (хвороба Вільсона – Коновалова, гемохроматоз, хвороба Гоше);

- ендокринопатії (ЦД, акромегалія);

- хвороба відкладання Са;

- нейропатії (хвороба Шарко).

Рентгенологічні стадії остеоартрозу за Келгреном та Лоуренсом:

1. Зміни відсутні.

2. Сумнівні рентгенологічні зміни.

3. Мінімальні зміни (незначне звуження суглобової щілини, поодинокі остеофіти).

4. Помірні зміни (виражене звуження суглобової щілини, множинні остеофіти).

5. Виражені зміни (суглобова щілина не прослідковується, грубі остеофіти).

Поступовий початок болю, його посилення в положенні стоячи або при фіз. Навантаженні. Посилення болю лежачи свідчить про приєднання запалення. Виникнення припухлості суглобів за рахунок випоту або потовщення синовіальної оболнки. Поява крепітації в суглобах призводить до обмеження активних та пасивних рухів. Поступово розвивається деформація кінцівок (варусна деформація колінних суглобів, вузлики Гебердена та Бушара).