1. Онтологія є філософською наукою про буття, перш за все, буття як таке, а не пише про окремі види чи прояви буття. Тут найпершими постають питання про те, чому взагалі можливе існування, у який спосіб можна розуміти буття, як людина пов'язана із буттям. Матеріалізм виводить все суще з матерії, з природи. Ідеалізм – першоосновою є ідея, дух, Бог. Звідси 1-ше питання філософії: що є першоосновою – матерія чи дух?
2. Натурфілософія, або філософія природи ("натура" - з лат. природа), постає різновидом онтології, оскільки зосереджує увагу на тому, що таке природне буття та природа в цілому, як вибудовується ієрархія проявів природи. Частково торкається і питань людини як частини природи.
3. Космологія осмислює виникнення, походження (чи породження) космосу.
4. На основі вивчення та осмислення суспільства та суспільної історії виникають соціологія, соціальна філософія, філософія історії, культурологія, етнофілософія (або філософія етносу). Соціологія є наукою про факти соціального життя. Філософія історії ставить граничні питання на адресу історії людства: чому людство перебуває в стані історичного процесування, куди прямує історія, хто є її суб'єктом,чи існують закони людської історії?
|
|
5. Філософська антропологія вивчає людину у всіх її можливих виявленнях та характеристиках. Тут, зокрема, ставиться питання про визначення сутності людини та про відмінність останньої від природи людини, про її спосіб буття та ін.
6. Антропософія не просто вивчає людину, а - сенс її появи у світі, її всекосмічну функцію та причини саме таких її виявлень.
7. Логіка - досліджує форми, закони та норми правильного мислення.
8. Гносеологія - це теорія пізнання; вона вивчає питання про природу, чинники та результати людської пізнавальної діяльності, умови продукування та ознаки достовірних знань, про умови та можливості їх практичного використання.
Етика - це є вчення про норми та засади людських взаємин. Естетика досліджує природу людського захоплення красою дійсності, шукає корені та причини людського потягу до прекрасного. Фі лософія релігії опікується питаннями природи та сутності релігії, досліджує причини історичного походження релігії, її конфесійного багатоманіття та ін. Філософія права намагається з'ясувати корені правових норм, людську потребу у правотворенні. Історія філософії збирає історичні досягнення філософії, вписуючи їх у сьогодення.
Функції філософії:
- світоглядна (філософія допомагає людині знайти й обґрунтувати свої життєві орієнтири, з'ясувати зміст і значення життєвих пріоритетів та цінностей)
- пізнавальна (завдяки дослідженню загальних проблем пізнання філософія озброює людину орієнтирами в пізнавальній діяльності, критеріями та ознаками правильного руху на шляху до надійних, достовірних знань)
|
|
- логічна (філософія сприяє формуванню культури людського мислення)
- соціально-адаптивна (філософія допомагає зорієнтуватися у складних проявах життя і виробити власну позицію)
- критична (проявляється в опозиції філософії до емпіричної дійсності, до світу повсякденної реальності, руйнуванні звичних стереотипів та забобонів, пошуку шляхів до більш вдосконаленого світу)
- виховна (філософія прищеплює інтерес і смак до самовиховання, сприяє посиленню потягу людини до самовдосконалення).
Висновки
Філософія як особлива сфера духовної культури, шукає відповіді на смислотворчі проблеми людського буття. Філософське знання розкриває реальний та духовний світ людини в їхньому взаємозв'язку та розвитку, має вільний, критичний, проблемний і творчий характер.
Тема: Філософія стародавнього Сходу та античності