В Україні згідно Закону "Про зайнятість населення" безробітними вважаються працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку через відсутність підходящої роботи, зареєстровані в державній службі зайнятості, дійсно шукають роботу та здатні приступити до праці. За визначенням МОП, безробітні – це особи віком від 15 до 70 років (зареєстровані й незареєстровані в ДСЗ), які водночас задовольняють 3 – м умовам: - не мали роботи (прибуткового заняття); - шукали роботу або намагалися організувати власну справу на обстежуваному тижні; - готові розпочати роботу протягом наступних двох тижнів. До категорії безробітних також належать особи, які: розпочинають роботу впродовж найближчих двох тижнів; знайшли роботу і чекають відповіді; зареєстровані в службі зайнятості як громадяни, котрі шукають роботу; навчаються за направленнями служби зайнятості. Підходящою називається робота, яка відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації працівника і надається в тій же місцевості, де він проживає. Заробітна плата та інші умови праці повинні відповідати рівню, який особа мала на попередньому місці роботи з урахуванням її середнього рівня, що склався в галузі відповідної області за минулий місяць. При пропозиції підходящої роботи враховується трудовий стаж за спеціальністю, попередня діяльність, вік, досвід, становище на ринку праці, тривалість періоду безробіття.
|
|
Допомога по безробіттю.
Умови, розмір та тривалість виплати допомоги по безробіттю в Україні:
1.Застрахованим особам, які втратили роботу з незалежних від них обставин і визнані безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, допомога по безробіттю визначається у відсотках до їх заробітної плати залежно від страхового стажу: - до 2 років – 50 % - від 2 до 6 років –55 %; - від 6 до 10 років – 60 %; - понад 10 років –70. Залежно від тривалості безробіття допомога по безробіттю зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру: - перші 90 календарних днів –100 %; - протягом наступних 90 календарних днів –80 %; - надалі – 70 %. 2.Застрахованим особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин і визнані безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, виплата допомоги у перші 90 календарних днів не здійснюється. Виплата починається з 91 календарного дня у розмірі 80 % до визначеного розміру. 3.Без врахування страхового стажу у розмірі, встановленому законодавством, визначається допомога для таких категорій: - особам, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів; - особам, які бажають відновити свою трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви та ін. Допомога по безробіттю не може бути вищою за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць, і нижчою за встановлений законодавством мінімум. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом 2 – х років з дня її призначення. Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до виходу на пенсію) тривалість виплати не перевищує 720 календарних днів, а для осіб, які вперше шукають роботу – 180 календарних днів.
|
|