Розвиток літературної мови

В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ

Суспільно-історичні умови після поділів Польщі

Поділи Польщі: перший 1772 р. – Галичина, у 1774 р. –Буковина, підпадає Австрії (Габсбурзька імперія); другий – 1793 р. Правобережжя Дніпра входить до складу Російської імперії; третій 1795 р. – до складу Росії входить Волинь.

Економічна відсталість Галичини. Зрушення в політичному та економічному житті під час революції 1848 р. Відміна кріпацтва. Процес капіталістичного розвитку краю.

Австрія (з 1867 р. Австро-Угорщина) – „клаптикова імперія”. Система окремих поступок і маневрів цісарського уряду в галузі національної політики. Суперечності між українцями й польською аристократією навколо питання про національні привілеї.

Москвофіли – консервативне українське угрупування, що орієнтувалося в культурному житті на російську імперію. Народовці – національна опозиція, яка одстоювала політичні й культурні права українського народу. Неоднозначність позицій народовців: угрупування ліберально-просвітницького типу (В.Барвінський та ін.) і радикали, які стояли на позиціях національно-визвольної боротьби (І.Франко. М.Грушевський та ін.).

Поєднання колоніальних утисків з окремими поступками цісарського уряду: дозволи українського друку, театру, школи, культурних і наукових установ. Утворення „Руської бесіди” (1861), організація Наукового Товариства ім. Т.Г.Шевченка (з 1873 р. літературне товариство, з 1892 р. – центральна наукова установа). Тісне співробітництво прогресивних сил Західної України з національно-визвольним рухом Наддніпрянщини.