Для оцінювання ефекту (10.1) необхідно знати значення показника до створення системи Wi ( d ) і після її впровадження Wi ( n ). Якщо значення Wi ( d ) можна визначити за статистичними даними, які отримані в процесі дослідження існуючої системи, то для оцінювання Wi ( n ) такого способу немає.
Складність визначення Wi ( n ) полягає в тому, що значення цього показника залежить від характеристик системи, що створюється (продуктивності, надійності тощо), а системи, як такої, ще не існує.
Щоб якось оцінити ефект від зміни цього показника, вводиться поняття граничного ефекту інформатизації, який визначається, як
Ei *=ç Wi *– Wi ( d )ç, (10.2)
де Wi * – нижня межа показника Wi, яка досяга є ться при створення системи, тобто припускається, що перевага надається меншому з усіх значень Wi.
Розглянемо оцінювання граничного ефекту системи продажу та резервування квитків за середнім часом, витраченим пасажиром на придбання проїзних квитків.
Нехай у касовому залі n касирів. Для побудови моделі оцінювання середнього часу придбання квитківу залізничній касі mT (час знаходження заявки у системі) скористаємося моделлю системи масового обслуговування (СМО):
|
|
(10.3)
де μ – інтенсивність обслуговування,
mобсл – середній час обслуговування пасажира касиром;
l – інтенсивність потоку заявок на придбання квитків.
Якщо припустити, що потік заявок на придбання квитків є найпростіший з інтенсивністю λ, то до кожного касира надходить потік заявок з інтенсивністю .
Якщо припустити, що час обслуговування пасажира касиром є випадкова величина, яка розподілена за експоненціальним законом із середнім значенням mобсл, то середній час, витрачений пасажиром на придбання квитка складе
. (10.4)
Середній час обслуговування пасажира mобсл визначається за складовими:
mобсл = m 1+ m 2+ m 3, (10.5)
де m 1 – середній час перемов із пасажиром, включаючи час на оплату квитка;
m 2 – середній час резервування місця у диспетчера (за старою технологією);
m 3 – середній час оформлення квитка.
За новою технологією функції диспетчера виконує комп’ютер, передача інформації здійснюється по каналах зв’язку і, якщо вважати, що система спроектована з достатньою пропускною спроможністю, то часом m 2 можна знехтувати.
Оформлення квитків за новою технологією здійснюється шляхом їхнього виведення на друкуючий пристрій, тому час m 3 є достатньо малим і його можна також не враховувати.
Тоді нижня межа часу обслуговування пасажира складе
m*обсл = m 1. (10.6)
Нижня межа середнього часу, витраченого пасажиром на придбання квитка визначається, як:
(10.7)
Граничний ефект системи продажу і резервування квитків за показником «середній час, який витрачається пасажиром на придбання квитків» визначається за формулою:
|
|
(10.8)
Значущість отриманого граничного ефекту можна оцінити, якщо розрахувати відносний граничний ефект:
(10.9)
де W ( d ) – значення показника існуючої інформаційній системи