2017-12-16
331МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Національний медичний університет імені О.О.Богомольця
“Затверджено”
на методичній нараді кафедри
пропедевтики внутрішньої медицини № 1
Завідувач кафедри
Професор В.З.Нетяженко
________________________
(підпис)
“_ 26 ” серпня 2009 р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
| Навчальна дисципліна | Пропедевтика внутрішньої медицини |
| Модуль № 1 | Основні методи обстеження хворих в клініці внутрішніх хвороб |
| Змістовний модуль № 3 | Фізикальні методи дослідження серцево–судинної системи |
| Тема заняття | Дослідження пульсу та вимірювання артеріального тиску |
| Курс | ІІІ |
| Факультети | ІІ, ІІІ медичні, факультет підготовки лікарів для ЗСУ |
Тривалість заняття: 3 академічні години
Київ-2009
1. Актуальність теми:
Дослідження артеріального пульсу має важливе значення для отримання даних про серцеву діяльність, як у лікарняних, так і, особливо, в позалікарняних умовах (вулиця, транспорт). Маючи певний досвід, на підставі дослідження властивостей пульсу можна швидко та з достатньою точністю визначити стан серцево-судинної системи. Недарма індійські лікарі, розрізняючи більше 100 властивостей пульсу, були відомі як надзвичайні діагности. Вивчення ж артеріального тиску та його зміни мають виключне значення для лікаря будь-якого фаху, у тому числі для профілактики розвитку серцевих захворювань, ускладнень при різній патології серця та судин.
|
|
|
2. Конкретні цілі:
· Оволодіти методикою дослідження пульсу
· Пояснювати механізм змін артеріального пульсу
· Оцінювати зміни артеріального пульсу
· Методично вірно використовувати латинську термінологію для позначення змін пульсу
· Проводити дослідження артеріального тиску на верхніх кінцівках
· Інтерпретувати дані, отримані під час дослідження пульсу
· Визначати нормальні межі артеріального тиску
· Методично вірно проводити вимірювання артеріального тиску
· Класифікувати рівень артеріального тиску у досліджуваного хворого
3. Базові знання попередніх дисциплін (міждисциплінарна інтеграція):
| Назва попередньої дисципліни | Отримані навички |
| Анатомія людини | Демонструвати знання будови артерій та їх топографію (поверхневе розміщення) для вивчення властивостей пульсу (a. temporalis, a. carotis, a. radialis, a. tibialis, a. plantaris) |
| Фізіологія | Пояснювати особливості розповсюдження пульсової хвилі, механізм регуляції судинним тонусом |
| Догляд за хворими терапевтичного профілю | Демонструвати навички надання першої допомоги при зомлінні, при різкому підвищенні АТ чи його зниженні, допомога при нападі серцебиття чи розвитку брадикардії. |
|
|
|
4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття:
4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
| № | Термін | Визначення |
| Pulsus differens | Різний за наповненням пульс на симетричних одноіменних судинах | |
| P. synchronicus | Однаковий за наповненням пульс на симетричних одноіменних судинах | |
| P. irregularis | Нерегулярний, неритмічний пульс | |
| P. frequens (tachysphygmia) | Частий пульс, тахісфігмія | |
| P. rarus (bradysphygmia) | Рідкий пуль, брадісфігмія | |
| P. deficiens | Дефіцит пульсу, зменшення кількості пульсових хвиль в порівнянні з частотою серцевих скорочень | |
| Intentio pulsus | Напруження пульсу | |
| P. mollis | М'який, зменшеного напруження пульс | |
| P. durus | Твердий, збільшеного наповнення пульс | |
| Repletio pulsus | Наповнення пульсу | |
| P. plenus | Повний, хорошого наповнення пульс | |
| P. vacuus | Пустий, слабкого наповнення пульс | |
| P. altus | Високий пульс | |
| P. humilis | Низький пульс | |
| P. filiformis | «Ниткоподібний пульс» - низький і малого наповнення пульс | |
| P. inaequalis (p. alternans) | Нерівномірний пульс, при якому кожна пульсова хвиля має різне наповнення, висоту і величину. | |
| P. celer (p. saliens) | Скорий, швидкий пульс | |
| P. tardus | Повільний пульс | |
| P. dicroticus | Дикротичний, подвійний пульс | |
| P. labilis | Лабільний, що швидко змінює свою частоту при різних станах (дихання, переміна положення тіла) | |
| P. impalpabilis | Пульс, який не вдається про пальпувати | |
| Asphygmia | Відсутність пульсу | |
| Tonometria | Вимірювання АТ | |
| Teuso arterialis | Артеріальний тиск | |
| Hypotensio arterialis | Низький артеріальний тиск | |
| Hypertensio arterialis | Високий артеріальний тиск | |
| Morbus hypertonicus | Артеріальна гіпертензія, ГХ | |
| Morbus hypotonicus | Гіпотонічна хвороба |
4.2. Теоретичні питання до заняття:
1. Що таке пульс?
2. Що таке артеріальний пульс, венозний пульс?
3. Вказати точки для пальпації і вивчення властивостей пульсу.
4. Які властивості пульсу визначаються при його пальпації?
5. Коли виникає p.differens?
6. Як визначити ритмічність пульсу? Коли виникає аритмічний пульс?
7. Як визначити частоту пульсу? Як називається та коли виникає збільшення та зменшення частоти пульсу?
8. Що таке напруження пульсу? Від яких параметрів воно залежить? Як визначається?
9. Що таке наповнення пульсу? Від яких параметрів воно залежить? Як визначається?
10. Назвати особливості наповнення та напруження пульсу при різних патологічних станах.
11. Що таке форма пульсу? Як вона визначається?
12. Що таке дефіцит пульсу? При яких патологічних станах виникає?
13. При яких патологічних станах спостерігається альтернуючий пульс?
14. Що таке парадоксальний пульс, як його визначити? При яких патологічних станах виникає парадоксальний пульс?
15. Перерахувати правила вимірювання АТ на верхніх і нижніх кінцівках;
16. Назвати критерії визначення оптимального, нормального, високого нормального АТ;
17. Який АТ на нижніх кінцівках у здорової людини?
4.3. Практичні завдання, що виконуються студентами на занятті:
1. Оволодіти методикою дослідження пульсу на променевій артерії;
2. Навчитися трактувати пальпаторні ознаки пульсу з різним наповненням (рідкого на обох променевих артеріях, ниткоподібного, задовільного наповнення, повного і пустого);
3. Оволодіти методикою вимірювання АТ на верхніх і нижніх кінцівках;
4. Виміряти АТ на плечовій артерії, дати характеристику АТ згідно класифікації ВООЗ 1999 р.;
5. Вивчити стан судинної стінки променевої артерії, скроневої артерії;
6. Визначити дефіцит пульсу і вказати його діагностичне значення;
5. Деталізований зміст теми:
Пульс – це періодичне, синхронне з діяльністю серця коливання стінок артерій, що викликано скороченням серця, вигнанням крові в артеріальну систему і зміною в ній тиску впродовж періоду систоли і діастоли.
|
|
|
Поширення пульсової хвилі зумовлене здатністю стінок артерій до еластичного розтягнення і спадіння. Швидкість поширення пульсової хвилі коливається від 4 до 13 м/с, тобто значно перевищує лінійну швидкість течії крові, яка навіть у великих артеріях не перевищує 0,5 м/хв.
Пульс розрізняють артеріальний, капілярний і венозний. Найбільшого практичного значення для діагностики різних патологічних станів має артеріальний пульс. Дослідження артеріального пульсу дає можливість оцінити діяльність серця, властивості артеріальної стінки, висоті артеріального тиску, в деяких випадках про зміни клапанного апарату, температуру тіла та стан нервової системи.
Основним методом дослідження пульсу є пальпація. Найкраще досліджувати пульс на променевій артерії, оскільки вона розташована поверхнево, під шкірою і добре палькується між шилоподібним відростком променевої кістки і сухожилком внутрішнього променевого м'яза. Для дослідження пульсу кисть досліджуваного охоплюють в ділянці променево-п'ясткового суглоба так, щоб великий палець розташовувався на тильному боці передпліччя, а інші пальці – над артерією. Відчувши артерію, її притискають до прилеглої кістки, що полегшує визначення властивостей пульсу. Пульс досліджують на сонній, скроневій, підколінній, задній великогомілковій артеріях, тильній артерії стопи. Великого значення набуває дослідження пульсу на артеріях нижніх кінцівок, оскільки його ослаблення, а іноді і зникнення спостерігається у хворих на облітеруючий ендартеріїт, атеросклероз.
Дослідження пульсу на променевій артерії необхідно починати одночасно на обох руках, бо в патологічних випадках може спостерігатись помітна різниця в наповненні пульсу, інших його характеристиках. Різний пульс спостерігається за наявності аномалії розташування артерій або виникає внаслідок стиснення однієї з променевих, плечових або підключичних артерій чи їх звуження.
|
|
|
При наявності стенозу лівого атріовентрикулярного отвору різко збільшене ліве передсердя стискає ліву підключичну артерію і пульс на лівій руці стає гіршого (меншого) наповнення.
Пульс може бути відсутній у разі розвитку непрохідності артерії, зумовленою емболією.
Різний пульс буває за наявності аномалії розташування артерії або виникає внаслідок стиснення однієї з променевих або підключичних артерій, їх звуження. Причиною стиснення артерії можуть бути рубці, збільшені лімфовузли, пухлини середостіння, загрудинний зоб, аневризма аорти. Різний пульс спостерігається в разі облітерації дуги аорти в місці відходження великих судин з втягненням у патологічний процес (неспецифічний аортоартеріїт), внаслідок чого зменшується кровонаповнення, частіше лівої підключичної артерії, й зменшується або зникає пульс на лівій променевій артерії.
Відставання в часі (запізнювання) пульсу на одній руці іноді може бути зумовлене розвитком великої аневризми на шляху течії крові. За наявності аневризми дуги аорти запізнюється течія на лівій руці.
При дослідженні пульсу визначають такі його властивості:
1) однаковість на обох руках
2) ритмічність
3) частота
4) напруження
5) наповнення
6) висота
7) швидкість
8) рівномірність
9) дикротичність
10) парадоксальність
11) дефіцит
12) лабільність
1. Одинаковість – чи одинакового наповнення променева артерія на обох руках. В нормі величина пульсу на обох руках одинакова.
2. Ритм (правильний –p. regularis, неправильний – p. irregularis);
3. Частота – кількість пульсових хвиль за 1 хвилину (частий - p. frequens, рідкий - p. rarus);
4. Наповнення – властивість, що залежить від ударного об'єму, загальної кількості крові і її розподілу;
Для визначення судину повністю перетискають «проксимальним» пальпуючим пальцем. Після зняття стиснення «дистальний» палець відчуває наповнення першої пульсової хвилі (повний – p. plenus, пустий – p. vacuus);
4. Напруження – визначають силою, необхідною для повного пере тискання досліджуваної судини. Залежить від величини артеріального тиску і тонусу судинної стінки (твердий – p. durus, м'який – p. mollis);
5. Властивості артеріальної стінки – вивчають на променевій артерії і на інших. Після витиснення крові з судини вивчають властивості самої артерії. Для цього під пальпуючими пальцями “перекочують” судину, причому пальці повинні ковзати по ній як в поперечному так і в подовжньому напрямі.
6. Додаткові властивості пульсу: висота, швидкість, дикротичність, лабільність, дефіцит, рівномірність, парадоксальність.
