2017-12-16
368
| Показник | Періоди | Продовжена вартість | |||||
| РА, % | 22,56 | ||||||
| СВК, % | 20,75 | 20,75 | 20,75 | 20,75 | 20,75 | 20,75 | 20,75 |
| К | |||||||
| ЕДВ | 127,5 | 26,9 | 31,7 | 37,4 | 44,0 | 51,9 | 8,8 |
| Капіталізована ЕДВ | 614,5 | 129,7 | 152,8 | 180,0 | 212,2 | 250,1 | 42,3 |
| 1/(1+r )i | 1,000 | 1,000 | 0,828 | 0,686 | 0,568 | 0,470 | 0,389 |
| Поточна вартість ЕДВ | 614,5 | 129,7 | 126,5 | 123,5 | 120,5 | 117,5 | 16,5 |
| Вартість підприємств, урахуванням інвестованого власного капіталу) | 3648,7 |
Результати розрахунків економічної доданої вартості можна інтерпретувати так: за перший прогнозний рік підприємство створило економічну додану вартість у розмірі 26,9 тис. грн, тобто отримало на 26,9 тис. грн прибутку більше за величину, яку вимагають інвестори, виходячи з віддачі, що здатні забезпечити альтернативні інвестиції; за другий рік -«надприбуток» дорівнює 31,7 тис. грн і т.д.
Значення величини вартості, отриманої за допомогою методів дисконтування грошових потоків і методу економічної доданої вартості в розглянутому прикладі відрізняються в зв'язку з тим, що перші розрахунки виконувалися на основі нульового темпу зростання прогнозованих доходів, а у другому випадку передбачено їх зростання.
|
|
|
Метод Едвардса-Белла-Ольсона (ЕВО – Edwards-Bell-Ohlson) заснований на побудові грошових потоків для власного капіталу підприємства з урахуванням його рентабельності та вартості.
Початок даної теорії поклали Едвардс і Белл у своїй роботі «The Theory and Measurement of Business Income» (1961 рік),
подальший розвиток вона одержала в спільних дослідженнях з Ольсоном. Як результат, на початку 90-х років XX віку модель отримала назву модель Едвардса-Белла-Ольсона (Edwards-Bell-Ohlson) або ЕВО і вважається одною з перспективних сучасних розробок в теорії оцінки вартості підприємств.
Суть її, як і у випадку концепції економічної доданої вартості, полягає в тім, що вартість підприємства визначається наявними активами та «наддоходами». Формально величина вартості дорівнює сумі балансової вартості власного капіталу та дисконтованої вартості «надприбутку» на власний капітал (прибутку, який отримується завдяки перевищенню прибутковості підприємства над рівнем середньогалузевої прибутковості).
Для прогнозування суми очікуваного «надприбутку» Ольсоном запропонований принцип лінійної інформаційної динаміки, відповідно до якого на вільному ринку «надприбутки», що генеруються активами підприємства, не можуть залишатися як завгодно довго. Протягом часу «надприбутки» повинні зменшитися, а підприємство за рівнем прибутковості вирівнюється з іншими аналогічними об'єктами. Динаміка вирівнювання зберігається однаковою для значної кількості різних підприємств, що уможливлює визначення коефіцієнтів авторегресії на основі статистичних даних [38, 104].
|
|
|
Варіантом моделі ЕВО є її модифікація, що враховує ефект від реінвестування і фактично збігається з моделлю економічної доданої вартості для власного капіталу підприємства.
