Застосування системного підходув менеджменті змін

Розробка організаційних механізмів перехідного періоду.

24. Заходи формування політичної динаміки змін.

25. Основні фактори опору з боку співробітників організаційними змінам.

26. Основні заходи подолання опору змінам в організації.

27. Система мотивації інноваційних процесів.

28. Переваги і недоліки різних стилів управління в активізації інноваційних процесів.

29. Основні види розподілу та кооперації праці на підприємстві.

30. Вертикальний та горизонтальний розподіл праці.

1. В яких значеннях діловий світ розглядає поняття «зміни»?

a) для визначення зовнішніх змін;

b) для визначення внутрішніх змін;

c) для визначення програм реорганізації і перебудови;

d) всі відповіді вірні.

2. Адаптивність управлінських систем:

a) властивість системи, яка характеризує відносну ізольованість та автономність її підсистем;

b) характеристику системи і її елементів, щодо пристосування до змін факторів зовнішнього і внутрішнього середовища з метою збереження ефективності і стабільності її функціонування.;

c) внутрішню схильність системи до досягнення деякого граничного стану, який не залежить від зовнішнього середовища;

d) ступінь централізації управління елементами системи і її підсистем.

3. Що передбачає процесний підхід загальнонаукового рівня методології і управління змін:

a) аналіз і управління діяльністю організації з врахуванням різномаїття умов і факторів, як зовнішнього так і внутрішнього середовища організації;

b) дослідження функцій процесу управління як послідовно пов`язаних між собою дій.;

c) розгляд будь-якого керованого або процес-самокерованого явища з однієї сторони, як сукупність послідовних дій, з іншої – як систему підсистем цих дій;

d) виділення сукупності функцій, які небхідно виконати для підвищення результативності діяльності організації.

4. Аутсоринг – це:

a) виведення за межі організації зазвичай непрофільних функцій і видів діяльності, а також тих робіт, які не відповідають прийнятою концепцією бізнесу;

b) виведення співробітників із штату організації – замовника в штат організації – підрядника;

c) передача всіх функцій стороннім організаціям;

d) - всі відповіді невірні.

5. Бізнес-процес – це:

a) система циклічних і послідовних видів діяльності, в якій засобом управління впливу і з допомогою ресурсів входи трансформуються в виходи тобто в їх результати, які представляють цінність для споживача.;

b) унікальна діяльність, яка має початок і кінець, напрвлений на досягнення певного результату і цілі, створення певного унікального продукту або послуги, при заданих обмеженнях по ресурсах і термінах, а також вимогам до якості до допустомого рівня ризику;

c) цілеспрямований вплив на керівництво на внутрішні змінні організації, визначаючих її цілі, структуру, технологію і людські ресурси в результаті яких одночасно досягається зміна цінностей, прагнень і поведінки людей, а також процесів, методів, стратегій і систем;

d) досягнення такого гармонічного стану організації, за якого збігаються параметри формальної і неформальної організації і забезпечується гармонія цілей (очікувань) працівників в організації і самої організації, як соціального феномену.

6. Управління змінами- це:

7. Біхевіористичний підхід до змін передбачає:

a) визнання першочергової розумої схильності людини і використання ідей талановитих працівників в процесі трансформації;

b) розуміння поведінки особистості як фізіологічних реакцій на стимули, що очікують її при ефективних перетвореннях організації.;

c) використання особливостей взаємозв`язку і взаємодії влвстивостей психіки людини в процесі управління змінами;

d) вірні відповіді «а» і «в»

8. В залежності від вікових властивостей психіки особи визначають наступні стадії дорослості:

a) юність, молодість, повний розквіт, зрілість, старість;

b) юність, молодість, ранній розквіт, повна зрілість;

c) юність, молодість, розквіт, зрілість, похилий вік, старість.;

d) юність, молодість, повний розквіт, повна зрілість, старість.

9. Що слід враховувати керівнику змінами при управлінні підлеглими вікової періодизації «юність» (17-23 роки)?

a) неприпустимість поблажливого тону, знехтування життєвим досвідом особистості;

b) поява інтересу до творчих ідей, необхідність визнання соціальною групою, низька матеріальна забезпеченість.;

c) велика працездатність і віддача, потреба свідомого перегляду цінностей і мотивів діяльності для оптимізації подальшого розвитку;

d) почуття потрібності людям, прагення до спілкування, передача життевого досвіду.

10. Визначте дії керівника змін при управлінні особистостями на стадії зрілості «Розквіт 30-40 років»

a) створення умов для спеціалізації у вибраній професії, придбання майстерності або усвідомленої зміни сфери діяльності;

b) позитивно змінити соціальне оточення кожної особистості, змінити її статут і сферу реалізації можливостей.;

c) продовжити професійну активність підлеглих на основі змін їх сфер діяльності, пропозиції виконувати висококваліфіковану роботу, створення умов для самореалізації;

d) створювати умови для наставництва, консультанства, залучення до прийняття управлінських рішень.

11. Процес спонукання себе і інших для досягнення відповідних цілей називається:

a) сприйняттям;

b) установкою;

c) мотивацією.;

d) комунікацією.

12. Група – це:

a) об`єднання різних спеціальних сфер, працюючих одночасно на д рішенням тої чи іншої проблеми для досягнення загальної для них мети;

b) відносно відокремлене об`єднання осіб, для досягнення конкретних цілей, взаємопов`язаних між собою, які виконують різні обов`язки, координуючих спільну діяльність і які розглядають себе частиною єдиного цілого.;

c) об`єднання вищого керівництва, працюючих спільно над рішенням проблем з якими інші співробітники не справляються;

d) вірні відповіді «а» і «в».

13. Групи, створені по рішенню керівництва в структурі організації, називаються:

a) формальними.;

b) неформальними;

c) управлінськими;

d) цільовими.

14. Групи, які створені для досягнення певних цілей, називаються:

a) формальними;

b) неформальними;

c) управлінськими;

d) цільовими.

15. Процес формування команди включає наступні етапи:

a) підготовка, створення робочих умов, формування, сприяння в роботі.;

b) формування, бурління, виконання роботи, розформування;

c) формування, бурління, становлення норм поведінки, виконання роботи, розформування;

d) формування, становлення норм поведінки, виконання роботи, розформування.

16. Теорію «О» організаційних змін використовує керівник, що має наступні цінності організації та стиль лідерства:

a) орієнтований на економічні цінності;

b) автократичний лідер;

c) соціальноорієнтований керівник, що є демократичним лідером.;

d) вірні відповіді «а» та «б».

17. Яка форма влади може викликати у працівників негативну реакцію щодо змін в організації:

a) примус.;

b) винагорода;

c) еталонна;

d) експертна.

18. До психологічної групи лідерських якостей відносяться:

a) об`єктивність;

b) прагнення до постійного вдосконалення;

c) здатність керувати емоціями.;

d) панорамність мислення.

19. До типу лідерів «генератори ідей» відносяться:

a) особи, які орієнтовані на нові завдання, сприяють впровадженню інновацій, мають основні якості – інтуіція, синтез знань, самокритичність.;

b) особи, які добре знають психологію послідовників;

c) особи, основними якостями є енергійність, цілеспрямованість, особистий приклад, вміння долати бар’єри, здатність створювати згуртований колектив;

d) особи, що активно та розумно-критично реагують на ідеї інших, що дозволяє зробити з них послідовників.

20. Який стиль керівництва сприяє до активної участі членів котективу в проведенні змін:

a) експлуататорсько-авторитарний;

b) добробажано-авторитарний;

c) демократичний.;

d) ліберальний.

21. Стиль керівництва, що використовується на етапі життєвого циклу організації «народження» - це:

a) авторитарний.;

b) консультативно-демократичний;

c) партисипативно-демократичний;

d) бюрократично-ліберальний.

22. Для проведення швидких змін в кризових ситуаціях необхідна наступна політика:

a) переговорів;

b) директивна.;

c) досягнення загальних цілей;

d) проб та помилок.

23. Попередження колективного опору запропонованим змінам проводять на основі політики:

a) переговорів.;

b) директивна;

c) досягнення загальних цілей;

d) проб та помилок.

24. Для рішення неординарних задач в умовах високого рівня невизначеності використовується:

a) політика досягнення;

b) аналітична політика;

c) політика проб і помилок.;

d) політика переговорів.

25. Швидке проведення змін забезпечується методом:

a) регресивних змін;

b) «шокової терапії»;

c) «землетрусу».;

d) «черепахи».

26. Правильною назвою техніки управління змінами, якої варто уникати, що передбачає концентрацію відповідальності за зміни на менеджерах або старшому персоналі, є:

a) квіткове шоу;

b) вулкан;

c) каскад.;

d) глибинна бомба.

27. Концепція оптимізації бізнес – процесів по Харрингтону виділяє чотири підходи:

a) методика швидкого аналізу рішення; бенчмаркінг; перепроектування та реінжиніринг процесу.;

b) SWOT – аналіз; перепроектування та реінжиніринг процесу;

c) ISt – аналіз; SWOT – аналіз; перепроектування та реінжиніринг процесу;

d) матриця можливостей та загроз; метод профілювання середовища; перепроектування та реінжиніринг процесу.

28. FAST (методика швидкого аналізу рішення) – це:

a) систематичний метод визначення, розуміння і творчий розвиток товарів, послуг, бенчмаркінгових проектів, устаткування, процесів і процедур більш високої якості для поліпшення поточної діяльності організації за допомогою вивчення того, як різні організації виконують однакові або схожі операції;

b) концентрація уваги команди по поліпшенню процесу на вдосконалення існуючого процесу;

c) концентрація уваги групи на певному процесі протягом одно-дводенній нараді для визначення способів, що можуть її удосконалити протягом наступних 90 днів.;

d) створення абсолютно нових і більш ефективних бізнес-процесів.

29. Під організаційноми рутинами за допомогою яких зберігаються в пам`яті організації організаційне знання, розуміється:

a) постійно повторювана діяльність всієї організації;

b) індивідуальні навички;

c) безподійне ефективне функціонування на рівні індивідумів або організації;

d) всі відповіді вірні.

30. Визначте особливості, що притаманні дійсним лідерам перетворень:

a) спроможність до встановлення системоутворюючих зв`язків;

b) вміння впливати на вище і нижчестоящих співробітників;

c) талант і спроможність до змін стилю лідерства;

d) всі відповіді вірні.

Ключі до тестових завдань: