Історія розвитку етносоціології

Самостійна робота студентів

Тема № 8

Історія розвитку етносоціології.

 

Перелік питань:

1. Предмет, об’єкт та функції етносоціології.

2. Історія розвитку етносоціології.

Історія розвитку етносоціології.

Етносоціологія зосереджується на вивченні етніч­ної специфіки загальних соціальних явищ, досліджен­ні етнічних проблем — національної самосвідомості, мови, звичаїв та інших елементів культури.

В Україні як окрема дисципліна вона почала фор­муватися на межі 50—60-х років XX ст. Однак її заса­ди були закладені раніше, сформувавшись у лоні етно­графії, історії, фольклористики та інших наук, які ці­кавилися особливостями національної культури, тра­диціями народу.

В українських землях, що перебували на той час під владою Російської та Австро-Угорської імперій, сві­доме зацікавлення народними традиціями та фолькло­ром почалось за часів розквіту романтизму (перша тре­тина XIX ст.). Саме на тоді випала діяльність видатних учених та збирачів фольклору І. Срезнев­ського, М. Максимовича, М. Костомарова, В. Гнатюка, Ф. Колесси та ін. Етнографічні описи та роздуми про націо­нальні особливості історичної долі українського народу почали вписувати у формат викладання суспільних ди­сциплін. Подальший розвиток суто етнографічних дос­ліджень (наприклад, діяльність Відділення етнографії при Російському географічному товаристві) давав бага­тий матеріал для наукових узагальнень у цій галузі.

Не залишилась осторонь цього процесу і соціологі­чна наука. Стараннями Максима Ковалевського, а згодом М. Грушевського, який створив Український соціологічний інститут у Відні, етнографічні дослідження тогочасного та минулого становища українського народу набули системного ха­рактеру. Помітне місце посідали вони і в діяльності Всеукраїнської академії наук. Наприклад, функціону­вання Кабінету примітивної культури при науково-до­слідній кафедрі історії України, як і видання друкова­ного органу цього наукового підрозділу — «Первісне громадянство», цілком відповідали тогочасним стан­дартам етнографічних та етносоціологічних дослід­жень.

Щоправда, згодом і до кінця 50-х років XX ст., вивчення етнографічних і національних аспектів сус­пільного життя було унеможливлене у зв'язку із за­грозами бути звинуваченим у «буржуазному націона­лізмі». Тому проблеми, які досліджує етносоціологія (феномен етносу, нації тощо), в Україні значилися як «ри­зи­ко­вані».

Певні зміни у ставленні до етносоціології, як і що­до можливості досліджень етнічних аспектів соціаль­ного, відбулися у другій половині 60-х років. Безумовно, і тоді наукові пошуки не могли бути очищеними від ідеологічних нашарувань, зосереджувалися насам­перед на «національних особливостях соціалізму», «поліетнічності в умовах соціалізму» тощо. Радянська наука етносоціологічні проблеми розгля­дала здебільшого на межі між соціологією та етногра­фією, історією тощо. Помітну роль у становленні проб­лематики етносоціології відіграла діяльність Інституту етнографії АН СРСР, особливо з середини 60-х років, коли його очолив видатний етнолог Юліан Бромлей.

У пострадянський час етносоціологія здебільшого переймалася соціальним розвитком етнічних груп у процесі трансформації політичного, економічного і со­ціального середовища.

Класичним зарубіжним дослідженням з етносоціо­логії вважають працю Ф. Зна­вецького та У. Томаса «Польський селянин в Європі та Америці», видану в 20-ті роки XX ст.. Але принциповий інтерес до пробле­ми етнічності, національності зафіксований у 50— 60-ті роки, що пов’язувалося з активним розпадом ко­лоніальних володінь європейських держав в Африці та Азії, посиленням еміграційних хвиль з країн «третього світу» до Європи та Сполучених Штатів Америки. Тамтешні дослідження зосереджувалися на групових взаєминах, соціально-психологічних проблемах міжнаціональних конфліктів, етнічній дис­кримінації тощо.

 

Питання для самоконтролю:

1. Від етнографії до етносоціології: розвиток етносоціологічних студій в Україні.

2. Етнічні стереотипи в сучасному українському суспільстві.

3. Національна політика в пострадянському просторі: загальне та особливе.

4. У чому полягають основні відмінності етносоціології від етно­графії?