2018-01-08
309
Серце. Препарати та прилади: мікроскопи біологічні з набором окулярів і об’єктивів, окуляр-покажчик, гістологічні препарати серця.
Препаратом є зріз стінки серця. За малого збільшення мікроскопа розглядають загальний вигляд препарату, знаходять зовнішню та внутрішню поверхні. Дослідження препарату розпочинається з ендокарда, що розміщений на внутрішньому боці і обернений у порожнину серця.
Ендокард побудований з волокнистої сполучної тканини і вистелений ендотелієм. Товщина ендокарда незначна.
Міокард – це найтовщий шар стінки серця. Він побудований із серцевої м’язової тканини. М’язові волокна йдуть у різних напрямках. Розглядаючі окремі волокна за великого збільшення мікроскопа, на них можна розрізнити поперечну посмугованість. Отже, міокард побудований з поперечносмугастої м’язової тканини.
Ядра клітини розміщені в центрі волокна. Окремі волокна з’єднуються між собою відростками.
У міокарді на межі з ендокардом видно групи круглих великих клітин, які прилягають одна до одної й мають бліде забарвлення. Це волокна Пуркіньє (нервово - м"язові волокна, що регулюють роботу серця).
Епікард – зовнішня сполучнотканинна оболонка. Являє собою товстий шар пухкої сполучної тканини, вкритої мезотелієм. У епікарді розгалужуються великі кровоносні судини, які потім проникають у міокард. Тут же видно жирові клітини.
Кровоносні судини. Препарати та прилади: гістологічні препарати кровоносних судин, мікроскопи біологічні, таблиці.
Препаратом дрібних кровоносних судин можуть бути слизові і серозні оболонки.
Якщо готового препарату немає, його можна виготовити самому. Для цього у дрібних тварин (собак, кроля) вирізають шматочок брижі, розтягують його на рамці та фіксують 10%-м розчином формаліну. Потім препарат промивають водою і забарвлюють еозином і гематоксиліном. Плівку ріжуть на невеликі шматочки, просвітлюють у карбоксилолі, кладуть на предметні стекла, ретельно розпрямляють і накривають скельцями.
На такому препараті видно мікроскопічну будову найдрібніших кровоносних судин. Спочатку препарат розглядають за малого збільшення мікроскопа. У полі зору знаходяться розгалуження великої кількості артеріол, капілярів та венул у вигляді густої сітки.
Звертають увагу на будову капілярів, як найголовніших у функціональному відношенні кровоносних судин. Стінка капілярів дуже тонка і побудована лише з одного шару ендотеліальних клітин, які закріплюються на основній перетинці. Ядра їх мають витягнуту веретеноподібну форму.
Дрібні артерії та артеріоли в своїй стінці, крім ендотеліальних клітин, мають окремі волокна гладенької м’язової тканини, що розміщені циркулярно.
Дрібні вени відрізняються від артерій ширшим діаметром просвіту та малою кількістю або навіть відсутністю циркулярних м’язових волокон. Просвіт їх, як правило, заповнений клітинами крові.
Препаратом середніх кровоносних судин є зрізи стегнової артерії та вени.
Середні артерії і вени розглядають на препаратах в поперечному розрізі. Артерії легко відрізнити від вени за формою просвіту та за товщиною стінок. В артеріях просвіт округлої форми, а у венах неправильної. Це тому, що стінка вени тонка і після виходу з вени крові спадається. Товщину стінок артерій і вен слід порівняти на препаратах. Потім вивчають будову стінки кровоносних судин.
Стінка артерій складається з трьох чітко виражених шарів: внутрішнього, середнього і зовнішнього.
Внутрішній шар – інтима – побудований зі сполучної тканини з великою кількістю еластичних волокон. Під час виготовлення препарату волокна скорочуються, і утворюються поздовжні складки. На поперечному його зрізі еластичні волокна мають звивистий вигляд. Інтима артерій і вен вистелена ендотелієм.
Середня оболонка – медіа – найтовща. У середніх артеріях вона побудована з еластичних і великої кількості гладеньких м’язових волокон. М’язові волокна розміщені циркулярно. У найбільших артеріях еластичного типу (в аорті) медіа побудована лише з еластичних волокон. Тому на поперечному розрізі ця оболонка складається з величезної кількості еластичних мембран звивистої форми.
Зовнішня оболонка – адвентиція – побудована з пухкої сполучної тканини. У ній видно розгалуження капілярів та нервових волокон. Усі ці оболонки зростаються між собою і утворюють стінку артерій і вен.
На поперечному розрізі дрібних вен можуть бути півмісяцеві клапани. Вони мають вигляд тоненьких складочок інтими, що виступають у просвіт вени.
Лімфатичні вузли. Препарати та прилади: біологічні мікроскопи, гістологічні препарати лімфатичних вузлів, окуляр-покажчик, таблиці і схеми.
Для гістологічного препарату беруть зріз лімфатичних вузлів і селезінки. За малого збільшення мікроскопа ознайомлюються із загальним виглядом препарату. Знаходять його центр і периферію.
Спочатку визначають сполучнотканинну капсулу вузла і трабекули (перегородки). У периферичній частині лімфатичного вузла, ближче до капсули, розміщені скупчення округлої або неправильної форми. Це лімфатичні фолікули.
У центрі фолікулів видно світліші ділянки, що являють собою центри розмноження. Тут розміщені материнські клітини великих розмірів. На препараті можна знайти місця, де між фолікулами і капсулою знаходяться вузькі щілиноподібні простори (просвіти). Це крайові лімфатичні синуси. У просвітах цих синусів за великого збільшення мікроскопа розглядають сітку з ретикулярної тканини.
Перемістивши поле зору до центра лімфатичного вузла, можна побачити продовження трабекул і лімфоїдних елементів.
Таку саму гістологічну будову має селезінка.
Після виконання роботи студенти повинні:
знати гістобудову органів крово- і лімфообігу;
вміти користуватись мікроскопом.
Завдання додому: підготуватись до практичної роботи по темі "Вивчення будови і топографії органів крово- і лімфообігу", Лисенко М.В. та ін. "Анатомія і фізіологія с/г тварин".
