Оцінка якості мастил за результатами огляду їх зразків

Визначення якості пластичних консистентних мастил.

 

Мета роботи - визначення параметрів пластичних консистентних мастил, що характеризують їх основні властивості. Зробити висновок про можливості їх застосування.

 

Інструкція з техніки безпеки при виконанні лабораторної роботи № 4,

 

Перш ніж приступити до лабораторної роботи, необхідно переконатися

в справності приладів і обладнання. Починати виконання роботи можна тільки з дозволу викладача. При виконанні роботи:

1) забороняється торкатися нагрівальних елементів приладів;

2) необхідно виключити потрапляння мастил на шкіру;

3) робоче місце повинно бути вільним від сторонніх предметів,

зразків мастил та реактивів.

По завершенні роботи зразки мастил повинні бути закриті в

спеціальні посудини, прилади вимкнені.

 

Обладнання та матеріали:

- набір пластичних мастил на кальцієвій, натрієвій і літієвій основі;

- дистильована вода (100 мл), бензин (100 мл);

- термометр для визначення температури каплепадіння;

- прозорий хімічна склянка;

-пробірки (6-7 штук);

- склянні пластини;

- електроплитка;

- пенетрометр.

Завдання перед студентами при виконанні роботи:

1) оцінити особливості і зовнішні ознаки пластичних мастил;

2) визначити температуру краплепадіння;

3) визначити число пенетрації мастила;

 

Загальні поняття про пластичні мастила.

Пластичні мастила за своїм призначенням поділяються на:

- антифрикційні;

- захисні;

- ущільнювальні;

- канатні.

Вони використовуються для зменшення зносу деталей, зниження коефіцієнта тертя та захисту металів від корозії. Пластичні мастила являють собою суміш оливи (80-90%), згущувача, утворюючого каркас, усередині якого знаходиться олива, і іноді, наповнювача. Їх застосовують в місцях, з яких рідкі масла витікають і до яких доступ обмежений або утруднений.

У процесі роботи мастила піддаються нагріву, забрудненню, старінню і

т. д., в результаті вони частково або повністю втрачають свою працездатність, тому повинні задовольняти наступний ряд вимог:

- володіти необхідною теплостійкістю, яка оцінюється температурою

каплепадіння;

- не повинні руйнуватися під дією вологи;

- повинні володіти необхідними механічними властивостями, котрі оцінюються

межею міцності та ефективною в'язкістю;

- не повинні розпадатися при зберіганні і у вузлах тертя.

Виходячи з цих вимог виникає необхідність в оцінці якості пластичних мастил, що надходять в автотранспортне підприємство. Для цього потрібно проводити лабораторний аналіз.

 

Оцінка якості мастил за результатами огляду їх зразків.

Короткі теоретичні відомості.

Колір більшості мастил коливається від світло-жовтого до темно-

коричневого, тому за кольором важко встановити вид мастила. Тільки окремі мастила мають характерний колір. Наприклад, графітне мастило має чорний та чорно-зелений колір, а технічний вазелін - світло-жовтий або темно-жовтий колір і прозорий у темному шарі.

Структура мастил буває зернистою (наприклад, консталін) або волокнистої (наприклад, солідол). Для визначення структури зразок мастила наносять за допомогою шпателя на скляну пластину шаром товщиною 0,5 мм і переглядають в світлі, оцінюючи структуру мастила. Однорідність мастила свідчить про рівномірне перемішування згущувача з оливою. Щоб визначити однорідність, для цього скляну пластину з шаром мастила переглядають у проходячому світлі. Мастило має бути однорідним, без грудок і відділеної оливи. Наявність механічних домішок пов'язана з можливим потраплянням в мастило сторонніх речовин, наприклад домішки абразивного характеру (пісок, окалина, іржа і т. д.). Наявність цих речовин у мастилі неприпустима. Абразивні домішки також легко виявити при розтиранні мастила на склі та перегляді його на яскравому світлі.

Водостійкість характерна для солідолу і вазеліну (на відміну від консталінів).

 

Проведення досліду.

Нанести за допомогою шпателя на скляну пластину шаром товщиною 0,5 мм

зразок мастила і переглянути в світлі, оцінюючи структуру мастила. Оцінити

однорідність мастила і наявність механічних домішок.

Водостійкість мастил можна перевірити наступними способами:

1) скляну пластину з нанесеними мастилами потрібно помістити в склянку з водою на 20-30 хв і після закінчення цього часу зауважити, що консталін змиється водою, а солідол і вазелін залишаться без змін;

2) по черзі розтираючи окремо шматочки кожного мастила між пальцями в присутності води, можна помітити, що консталін, маючий натрієву основу, змивається, а солідол і технічний вазелін ні, оскільки у них кальцієва основа.

Встановити склад мастила з більшим ступенем вірогідності позволяє спосіб оцінки жирової плями. Основні сорти мастил дають характерні жирові плями. Щоб відрізнити солідол від консталіну і виявити механічний вазелін, потрібні зразки типових мастил:

технічного вазеліну, солідолу, консталіну і графітного мастила у формі грудочок розміром 3-5 мм, які слід помістити на листку фільтрувального паперу, потім цей папір з грудочками мастил обережно підігріти на електроплиті і порівняти характер плавлення випробуваних мастил з розплавленням типових мастил. При цьому легкоплавкі частини мастил вбираються папером, а інша частина повинна залишитися у вигляді щільного залишку.

Зазвичай при проведенні такого досліду результати будуть наступні:

- технічний вазелін розплавиться швидко, вбереться папером майже

повністю, і залишить рівну світлу пляму;

- солідол при розплавлюванні утворює жирову пляму з невеликим

залишком посередині і виділенням бульбашок за рахунок випаровування води, яка

міститься в солідолу (до 30%);

- консталін залишиться на папері у вигляді грудочки без бульбашок з невеликим

масляним ореолом по краях і не розплавиться, навіть якщо при

сильному нагріванні папір обвуглиться;

- графітне мастило залишить темну жирову пляму з ясно розрізнимими

включеннями часток графіту, і якщо в мастилі будуть механічні

домішки, то вони будуть також помітні.

На підставі проведених спостережень за зовнішніми ознаками необхідно зробити попередній висновок про сорт та якість кожного випробуваного пластичного (консистентного) мастила.

Результати записати у звіт.

1. Колір мастила.

2. Однорідність мастила.

3. Наявність механічних домішок.

2. Розчинність у воді.

3.Оцінка жирової плями.