На першому етапі проектування намічені варіанти мережі порівнюють за кількісними показниками - сумарною довжиною ліній, довжиною трас і кількістю вимикачів з боку високої та середньої напруги підстанцій за умови дотримання технічних вимог щодо рівнів напруги. Орієнтовно найбільша втрата напруги у нормальному режимі роботи мережі з макси-мальним навантаженням не повинна перевищувати 15 %, а в найбільш важких післяаварійних режимах у випадку вимкнення окремих ліній – 20 %від номінальної напруги мережі.
Найбільшу втрату напруги в мережі можна визначати наближено з врахуванням фактичних активних опорів проводів за середнього значення погонного реактивного опору x 0 = 0,4 Ом/км. Якщо найбільша втрата напруги в мережі значно перевищує вище вказані значення, то це свідчить про необхідність підвищення попередньо вибраної напруги, чи зміни конфігурації мережі.
Сумарна довжина ліній і довжина трас залежить від вибраної схеми мережі, а кількість вимикачів - від вибраних схем електричних сполучень підстанцій. Слід мати на увазі, що на підстанціях районних мереж 35-220 кВ за невеликої кількості приєднань застосовують переважно оливні вимикачі. Кількість вимикачів на живильній підстанції А приймають рівним кількості ліній, що відходять від неї.
Кількісні показники схем мережі та значення найбільших втрат напруги в нормальному і післяаварійних режимах зводять в таблиці й на підставі аналізу цих даних вибирають найбільш раціональні варіанти, які задовольняють технічні вимоги й мають кращі кількісні показники. За однакових чи близьких показниках доцільно вибирати варіанти з меншими втратами напруги. У результаті попереднього порівняння вибирають 2-3 кращих варіанти для подальшого порівняння. На першій стадії порівняння варіантів, як правило, не повинні вилучатися з наступного розгляду варіанти кільцевих і радіально-магістральних мереж, а також варіанти з різними номінальними напругами мережі та різною надійністю електропостачання споживачів. Ці варіанти мають різні якісні й кількісні показники, тому їх потрібно порівнювати за результатами техніко-економічних розрахунків.