До твердого жиру і олії

Досліджува-не середо-вище	Характеристика досліджуваного зразка^х	Кількість зафарбованих листочків фільтрувального паперу	Стій-кість, бал	Характе-ристика стійкості
Твердий жир Олія

^х Вказати природу полімерної плівки і вид флексографічної фарби

Стійкість фарби до дії холодної і киплячої води

Приспосіблення і матеріали. Електрична плитка, металева лінійка з ціною ділення 1 мм, ножиці, 2 хімічні склянки на 500 мл, лід, фарбові відбитки на плівковій основі.

Проведення випробувань. Зразок розміром 5х10 см кладуть в склянку з водою і колотим льодом на 30 хвилин. Вологий зразок стискають між великим і вказівним пальцями рук так, щоб між великими пальцями обох рук залишалась віддаль ши-риною приблизно 1 см. Зводять руки і швидко обертають зразок в різні сторони 10 разів (один цикл складається з руху кінцівок туди і назад). Візуально оцінюють поверхню відбитка. Прово-дять три паралельних досліди.

При визначенні стійкості до киплячої води два зразки розмі-ром 5х10 см занурюють у склянку з 200 мл киплячої води на 5 хвилин. Далі на смужках візуально перевіряють ступінь розчи-нення фарбового шару або забарвлення води.

Обробка результатів. Стійкість фарби до холодної води оцінюють за трьохбальною системою (див. табл.33).

Наявність розчинення або обезбарвлення фарбового шару при дії киплячої води, а також забарвлення води свідчить про непридатність фарби для виготовлення відповідного паковання.

Результати тестування записують у таблицю34.

Таблиця 33

Оцінка стійкості фарби до холодної води

Відшаровування фарби	Немає	Незначне	Повне
Стійкість до холодної води, бал
Характеристика стійкості	Добра	Середня	Низька

Таблиця 34

Результати тестування стійкості фарбового відбитка до холодної і киплячої води

№ запису

Характеристика досліджуваного зразка^х

Характеристика міцності фарбової плівки до згину при дії холодної води

Стійкість до холодної води, бал

Стійкість до киплячої води (+або -)

^х Вказати природу полімерної плівки і вид флексографічної фарби

Визначення стійкості фарби до парафіну

Приспосіблення і матеріали. Металева лінійка з ціною ділення 1 мм, ножиці, фарфорова чашка на 150 мл; пінцет медичний, парафін, фарбові відбитки на плівковій основі.

Проведення випробувань. З відбитка вирізають два зразки розміром 3х4 см таким чином, щоб вздовж меншої сторони залишався незадрукований край шириною 1 см. В розплавлений в фарфоровій чашці парафін (температура 90 ⁰С) занурюють на 5 хвилин зразки. Далі зразки виймають пінцетом і дають парафіну стекти через незадрукований край зразка протягом 5 хвилин. Візуально визначають ступінь забарвлення парафіну або незадрукованої ділянки відбитка.

Обробка результатів. Стійкість фарби до дії парафіну оцінюють за ступенем забарвлення в балах (див. табл. 35). Результати тестування записують у таблицю 36.

Таблиця 35

Оцінка стійкості фарби до парафіну

Забарвлення парафіну	Немає	Незначне	Значне
Стійкість до дії парафіну, бал
Характеристика стійкості	Добра	Середня	Низька