Зважена та гранична ціна капіталу. Основні методи визначення

Будь-яке п-во повино мати джерела коштів, щоб фінансувати свою д-ть. Загальна сума коштів, яку потрібно заплатити за використання граничного обсягу фінансових ресурсів, вирахена у % до цього обсягу, називається ціною капіталу. Поточні активи фінансуються за рахунок короткострокових, а засоби довгого користування – за рахунок довгострокових джерел коштів. Ціна капіталу є ключовим елементом теорії і практики рішень інветиційного характеру. Ціна капіталу показує, яку суму слід заплатити за залучення одиниці капіталу із даного джерела. Показник розраховується у відсотках, і, як правило, по річним даним. Зважена ціна капіталу: На практиці будь-яке п-во фінансує свою д-ть, у тому числі і інвестиційну, із різних джерел. За використання авансованими в д-ть п-ва фінансовими ресурсами воно виплачує відсотки, дивіденти, винагородження, несе деякі обгрунтовані витрати на підтримку свого економічного потенціалу. Показник, який характеризує відносний рівень загальної суми цих витрат, як раз і становить ціну авансованого капіталу (СС). Цей показник відображає сложившийся на п-ві мінімум повернення на вкладений в його д-ть капітал, його рентабельність і розраховується за формулою середньо арифметичної зваженої. СС =å ki*di, де ki– ціна і-го джерела коштів; di - питома вага і-го джерела коштів в загальній їх сумі. Економічний зміст цього показника складається в тому, що п-во може приймати будь-які рішення інвестиційного характеру, рівень рентабельності яких не нижче поточного значення показника СС. Саме з ним порівнюється показник IRR, розрахований для конкретного проекту, при якому зв¢язок між ними така: Якщо IRR<СС, то проект слід прийняти; IRR>СС,то проект слід відвернути; IRR=СС, то проект не прибутковий, не збитковий. Показник зваженої ціни капіталу може використовуватися для оцінки ціни п-ва вцілому. Ціна буль-якого фінансового активу (Ца) при заданому рівні доцільної доходності (r) і прогнозуємих по роках доходах (Дк) визачається за формулою: Ца = å(Дк/(1+r)^k). Якщо доходи по роках однакові (Д), то ця формула трансформується наступним чином: Ца = Д/r. На п-ві існує два джерела коштів - власний і залучений капітал. Обслуговування першого джерела рівносильно виплаті дивідентів; обслуговування другого джерела зводиться до виплати відсотків. Узагальненою характеристикою доходу є валовий дохід, зменшений на величину податку на прибуток і інших оюов¢язкових відрахувань від прибутку. Виручка від реалізації = затрати+(валовий дохід => налог на прибуток + (доход до розподілення (ДР) => (виплати володарям залученого капіталу + виплати володарям власного капіталу))). Показник ДР має наступну економічну інтерпритацію: він характеризує загальну суму коштів в рік, витрачених на обслуговування власного і залученого капіталу і чисельно рівних: а) сумі %, сплачених за рік за використання залучених джерел коштів; б) сумі виплачених дивідентів; в) сумі реінвестованого прибутку. Виходячи зі зробленихпередумов ціна п-ва (Цп) може бути знайдена за формулою Цп = ДР/СС. Гранична ціна капіталу: Ціна існуючої структури капіталу – це оцінка за даними минулих періодів. Нарощення економічного потенціалу п-ва може здійснюватися як за рахунок власних засобів (реінвестування частини прибутку), так і за рахунок залучених коштів. Перше джерело коштів відносно дешеве, але обмежено в розмірах. Друге джерело не обмежене, але ціна його може суттєво змінюватися в залежності від структури авансованого капіталу. Гранична ціна капіталу розраховується на основі прогнозних значень розходів, які компанія вимушена буде понести для відтворення потрібної структури капіталу при складених умовах фондового ринку.