Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі спеціальності

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин

Кафедра країнознавства

Укладачі:

Професор М.С. Дорошко

Доцент Р.А. Кривонос

КРАЇНОЗНАВСТВО

(частина 1):

Країни пострадянського простору, Європи та Північної Америки

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

Для студентів І курсу спеціальності 6.030400

„міжнародне право”

 

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № 5

від „19” січня 2012 р.

Директор Інституту міжнародних відносин

_______________________ В.В. Копійка

 

КИЇВ – 2012

Робоча навчальна програма з дисципліни „Країнознавство (частина 1): країни пострадянського простору, Європи та Північної Америки”

Укладачі: доктор історичних наук, професор М.С. Дорошко; кандидат політичних наук, доцент Р.А. Кривонос

 

 

Лектори: доктор історичних наук, професор М.С. Дорошко

кандидат політичних наук, доцент Р.А. Кривонос

 

Викладачі: доктор історичних наук, професор М.С. Дорошко

кандидат політичних наук, доцент Р.А. Кривонос

асистент П.В.Бовсунівський

 

Погоджено

з науково-методичною комісією

„____” _______________ 20 _ р.

____________________________

 

.

ВСТУП

Мета, завдання, структура та загальна характеристика курсу. Навчальна дисципліна „ Країнознавство (частина 1): країни пострадянського простору, Європи та Північної Америки ” є нормативним курсом у структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки бакалавра (6.030400) зі спеціальності „ Міжнародне право ” напряму підготовки 0304 „ Міжнародні відносини ”*. Курс розрахований на один семестр.

Викладається на І курсі в 2 семестрі в обсязі 108 годин, з них 38 годин – лекційні‚ 14 – практичні заняття, 56 годин – самостійна робота. Закінчується іспитом у 2 семестрі.

Об’єктом курсу є країни пострадянського простору, Європи та Північної Америки.

Предметом курсу є географічне розташування, природні ресурси, корисні копалини, особливості політичних систем, державного устрою, територіально-адміністративного поділу країн пострадянського простору, Європи та Північної Америки, а також відносини України з цими країнами.

Метою курсу є формування у студентів комплексного підходу до вивчення країн і регіонів пострадянського простору, Європи та Північної Америки; розуміння тенденцій світового розвитку і закономірностей формування сучасної політичної карти світу; уявлення про цивілізаційний підхід до вивчення країн, розуміння глобальних і регіональних тенденцій світового розвитку; а також ознайомлення студентів із найважливішими питаннями проблемного та культурно-образного країнознавства пострадянського та євроатлантичного простору.

Вивчення курсу ставить перед викладачем і студентом такі завдання:

· ознайомлення студентів з понятійно-категоріальним апаратом курсу „Країнознавство”;

· вивчення історичних, культурно-цивілізаційних, геополітичних, суспільно-економічних, політико-правових, етнодемографічних і природно-кліматичних особливостей розвитку країн і регіонів пострадянського простору, Європи та Північної Америки;

· формування вміння використовувати країнознавчу інформацію у майбутній фаховій роботі.

ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Курс повинен дати студентові загальні знання про:

· понятійно-категоріальний апарат наукової дисципліни „Країнознавство”, зокрема, дефініції та властивості геосистем, визначення держави, країни та роль цих акторів у міжнародних відносинах;

· загальну структуру країнознавчих досліджень;

· друковані, інтернетівські й мультимедійні джерела країнознавчої інформації;

· особливості системного і комплексного підходів у дослідженнях країн та регіонів;

· геополітичні, природно-кліматичні, етнодемографічні, культурно-цивілізаційні, історичні, суспільно-економічні і політико-правові особливості розвитку країн і регіонів;

· науково-практичні складові країнознавства.

Опанувавши курс, студент повинен набути такі вміння:

· добирати, систематизувати й аналізувати країнознавчу інформацію;

· будувати загальну схему країнознавчої характеристики;

· орієнтуватися в політичних, соціальних та гуманітарних проблемах сучасного світу;

· використовувати методології системного (у тому числі геосистемного та геокомплексологічного) та порівняльного підходів у дослідженні міжнародних відносин, зокрема, застосовувати системний підхід при побудові схеми країнознавчих досліджень;

· формулювати припущення, передбачення та прогнози у міжнародних відносинах;

· визначати місце держави у міжнародних відносинах регіону й частини світу;

· складати наукову бібліографію з країнознавчої та міжнародно-політичної проблематики;

· готувати письмові та усні реферати, а також презентації із запропонованої проблематики, використовуючи для цього сучасні комп’ютерні технології;

· застосовувати країнознавчі знання для формування сучасного „образу” майбутньої професії.

Вивчаючи курс, поряд зі знаннями та вміннями, студент має також набути активну громадянську позицію у питаннях захисту національних інтересів України у відносинах з Російською Федерацією, США й іншими державами пострадянського простору Європи та Північної Америки.

МІСЦЕ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ В СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНІЙ СХЕМІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

Нормативна навчальна дисципліна є складовою циклу професійно-практичної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” і передбачає наявність у студентів загальних знань з курсів „Історія України”, „Політологія”, „Соціологія”, „Теорія та історія держави і права”, „Логіка”, „Іноземна мова”. При цьому кожна суспільна дисципліна розглядається як джерело країнознавчої інформації. Вивчення дисципліни передбачає також наявність у студентів загальних знань зі шкільного курсу історії, географії, біології, зарубіжної літератури, музики, малювання тощо.

Знання, отримані в ході вивчення курсу, є базовими при вивченні таких дисциплін, як „Економіка та зовнішньоекономічні зв’язки України”, „Іноземна мова спеціальності”, „Історія політичних та правових вчень”, „Конфліктологія та теорія переговорів”, „Міжнародні відносини і світова політика”, „Теорія міжнародних відносин”, „Міжнародні економічні відносини”, „Політологія”, „Релігієзнавство”, „Світова економіка” тощо.