Загальні заходи: прокладання всіх основних КЕМ під землею: кабельних ліній на глибині не менше 0,7 м, трубопроводів не менше 1,2 м; розміщення окремих ділянок КЕМ на низьких та міцних естакадах, що обваловані ґрунтом; збільшення міцності трубопроводів установленням ребер жорсткості, хомутів, що з’єднують їх в один пучок, та інші; дублювання вводів основних КЕМ підведенням їх до об’єкта (міста) з двох напрямків; обладнання КЕМ пристроями автоматичного або ручного вимикання будь-якої ділянки або всієї мережі цілком; з’єднання перемичками з вимикальною арматурою, паралель-них ділянок основних КЕМ та закільцювання розподільних мереж.
Система електропостачання: забезпечення електропостачання не менше ніж від двох різнорідних джерел енергії (основного та резервного), якими можуть бути АЕС, ГЕС, ТЕС (теплові) та ін.; створення автономних (аварій-них) джерел енергії у вигляді стаціонарних або рухомих електростанцій (ПЕС), що будуть резервними, якщо забезпечення від двох зовнішніх джерел буде неможливе; забезпечення автоматичного переходу постачання від основ-ного на аварійне без припинення надання електроенергії споживачам; уста-новлення пристроїв автоматичного вимикання електричних мереж при виникненні перенапруг (короткі замикання, грозові розряди, ЕМІ ядерного вибуху); обладнання берегових пристроїв для прийняття енергії від суднових (корабельних) електростанцій; створення автономних (дублюючих) ліній постачання електроенергії до установок із безперервним технологічним про-цесом, водогінним станціям, вузлам зв’язку, пунктам управління та іншим об’єктам, що продовжують роботу при НС та у воєнний час; обладнання прихованої прокладки електричних мереж, що проходять по стінах (пе-рекриттях) будівель та споруд; переведення повітряних ліній електропередачі (ЛЕП) на підземні або розміщення їх поза зоною можливих сильних зруйну-вань.
Система водопостачання: забезпечення водопостачання не менше ніж від двох різнорідних джерел – основного та резервного (при одному підземному), якими можуть бути міський водопровід, річка, озеро, водосховище, артезіан-ська свердловина, шахтний колодязь та ін.; при одному джерелі водопоста-чання (наприклад, річка) встановлення двох водозабірних споруд та розташу-вання одного з них поза зоною можливих сильних руйнувань; спорудження на території об’єкта водоймищ та резервуарів з запасом чистої води; зберігання існуючих систем водопостачання як резервних при будівництві нових мереж; створення замкнених систем (зворотного) використання води в технологіч-ному процесі; забезпечення можливості герметизації артезіанських свердло-вин, шахтних колодязів та резервуарів з водою; обладнання під’їздів до водо-забірних споруд, резервуарів тощо та пристосування їх до подання води в рухому тару; обладнання системи водопостачання вимикальними засувками та пожежними гідрантами на території, що не завалюється уламками будівель; забезпечення можливості передачі води з промислових до комунальних си-стем із дотриманням установлених санітарних норм.
Система газопостачання: забезпечення газопостачання об’єкта (міста) від двох незалежних газопроводів з дублюванням вводів; розміщення газорозпо-дільних станцій на вводах системи з різних боків об’єкта (міста) поза зонами можливих сильних руйнувань; обладнання наземних частин газорозподільних станцій підземними обводами та вимикальною арматурою; спорудження в районі розміщення газорозподільних станцій газгольдерів постійного тиску для створення запасів газу у підземних резервуарах; установлення на газових мережах запірної арматури з дистанційним управлінням та кранів, що автома-тично перемикають потік газу при розривах труб; підготовка об’єкта до роботи на інших видах пального при зруйнуванні газопроводів (джерел газопостачання).
Система теплопостачання: забезпечення теплопостачання (гаряча вода, пара) не менше ніж від двох джерел: зовнішнього (міська ТЕЦ) та внутріш-нього (об’єктова котельня); прокладання трубопроводів у спеціально обладна-них траншеях, запірно-регулюючої арматури в оглядових колодязях на тери-торії, що не завалюється уламками будівель; розміщення об’єктових котелень у підвальних приміщеннях або в окремо розташованих захищених спорудах.
Система каналізації: забезпечення каналізації об’єкта обладнанням двох окремих систем каналізації: однієї для зливних (дощових) вод і другої для промислових та господарських (фекальних) вод; обладнання в системі про-мислової та господарської каналізації не менше двох випусків у міські ка-налізаційні колектори; обладнання виведення для аварійних скидань неочище-них вод у прилеглі до об’єкта яри та інші природні й штучні заглиблення або
у зливну мережу (у разі виходу з ладу об’єктових або міських систем каналі-зації); будівництво для скидання неочищених вод спеціальних колодязів
з аварійними засувками, розміщених на території, що не завалена.
6. Забезпечення надійності матеріально-технічного постачання
Перелік заходів містить: установлення стійких зв’язків з підприємствами-постачальниками пального, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання та інших засобів, необхідних для функціонування ОЕ; підготовку запасних варіантів виробничих зв’язків з підприємствами; дублювання за-лізничного транспорту автомобільним, річним, морським (або навпаки) для доставки необхідних засобів та вивозу готової продукції; будівництво резерв-них складів для зберігання не вивезеної готової продукції; будівництво за ме-жами великих міст самостійних філій ОЕ; розробку дублюючої документації для кооперативних поставок на підприємствах аналогічного профілю; створе-ння гарантійних (що забезпечують роботу об’єкта при частковому порушенні постачання) та аварійних запасів (що використовуються при повному поруше-нні постачання та загрозі зупинки виробництва); створення запасів для вироб-ництва продукції воєнного часу; зберігання гарантійних запасів, розміщених у захищених місцях на об’єкті, аварійних та воєнного часу – за зоною можливих руйнувань (ЗМР) на спеціальних базах у міцних спорудах, підземних вмісти-щах; створення необхідних запасів табельної техніки і майна для обладнання невоєнізованих формувань (НФ) ЦО та забезпечення їх дій при проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт (АРіНР); організацію маневру запасами в межах об’єднання або галузі; використання місцевих джерел сировини і пального, виробництво комплектуючих та інших виробів на місці; організацію кооперативного постачання.
7. Підвищення стійкості роботи об’єкта в умовах впливу РР, ОР, НХР та БЗ
Перелік заходів містить: забезпечення можливості герметизації основних виробничих будівель та споруд (обладнання тамбурів, укріплення дверей, вікон); обладнання в цехах фільтровентиляційної системи; підготовку прила-дів для знезаражування води, що подається на виробничі, господарські та побутові потреби; створення запасів дезактивуючих, дегазуючих та дезінфек-ційних речовин і підготовка технічних засобів для їх використання; забезпе-чення можливості пристосування душових (на 10 та більше кабін) для санітарної обробки людей, пралень для спеціальної обробки одягу персоналу, станцій технічного обслуговування та гаражів для спеціальної обробки тех.-ніки; своєчасне оповіщення про загрозу впливу РР, ОР, НХР та БЗ; переве-дення душових (пралень, бань) в режим пункту спеціальної обробки; викона-ння заходів захисту виробничого персоналу.
8. Виключення або обмеження впливу інших вражаючих факторів
Перелік заходів містить: вивезення та зберігання наднормативних запасів речовин, що викликають повторні враження (вибухо- і пожежонебезпечні речовини, НХР, ПМР), на безпечній відстані від об’єкта; заміну технологіч-ного процесу з метою виключення виникнення повторних вражаючих факто-рів; установлення у вибухонебезпечних приміщеннях пристроїв, що локалі-зують дію вибуху (вікна, що відкриваються самі, повторні панелі, противибу-хові клапани); полегшення перекриттів та стінового заповнення виробничих будівель; захист вмістищ для зберігання ПМР, НХР та інших агресивних рідин (газів) шляхом їх зміцнення, заглиблення та обвалування ґрунтом; будів-ництво під сховищем НХР підземних резервуарів з водою для швидкого спус-ку та розчинення цих речовин; обладнання систем та установок з НХР автоматично діючими нейтралізаторами та створення запасу нейтралізуючих речовин; обладнання в цехах об’єкта автоматичної аварійної сигналізації (по-жежної, виявлення газу, диму, НХР, надходження води); улаштування захис-них дамб, запруд, протипожежних смуг; проведення протипожежних заходів, враховуючи, що одним з основних вторинних факторів є пожежі; виконання ряду основних заходів, спрямованих на захист від первинних вражаючих факторів.
9. Підвищення протипожежної стійкості
Перелік заходів містить: обладнання в системі водопостачання пожежних гідрантів та розміщення їх на території, що не завалюється; спорудження пожежних водоймищ та резервуарів на території об’єкта, майданчиків та пірсів для встановлення насосів на берегах річок (озер), а також обладнання під’їздів до цих споруд; створення протипожежних сил та засобів, підтрима-ння їх у постійній готовності до дії; регулярне очищення території від предметів, що легко спалахують, та відходів; зберігання ПМР та інших вибухо- і пожежонебезпечних речовин на відокремленій території в підземних сховищах; обладнання спеціальних заглиблених вмістищ для швидкого спуску в них пальних речовин із технологічних систем та установок; зруйнування малоцінних споруд, що легко спалахують (при необхідності заміна їх на ті, що не горять); заміну дерев’яних конструкцій будівель та споруд (двері, віконні рами) на ті, що не горять (металеві), або вогнезахисне пофарбування та обмазування при неможливості швидкої їх заміни; обладнання цехів (при-міщень) пожежною сигналізацією та автоматичними лініями і засобами гасіння пожеж; максимальне усунення умов, що створюють вибухо- та пожежонебезпечні газові суміші в будівлях (цехах); підвищення межі вогнестійкості будівельних конструкцій будівель та встановлення бранд-мауерів (протипожежних стін); проведення заходів для захисту виробничого персоналу та протипожежної безпеки (обладнання запасних виходів, розробка плану евакуації, установлення покажчиків маршруту, визначення місць для паління, заходів при роботі з відкритим вогнем); проведення спецзаходів при загрозі нападу та у воєнний час (при загрозі впливу НС); зменшення в цехах до технологічно обґрунтованого мінімуму палких речовин (мастил, гасу, бензину, фарб тощо); захист від світлового (теплового) випромінювання від-критих технологічних установок, балонів та інших апаратів із палкими рідина-ми та газами; заміну (якщо можливо) палких рідин у технологічному процесі на непалкі (гасу для промивання деталей, наприклад на водний розчин хромпіку); підготовку до негайного спуску з технологічних мереж та устано-вок палких рідин у заглиблені вмістища; усунення палких матеріалів від віконних прорізів.
10. Світломаскування об’єкта у воєнний час
Перелік заходів містить: розробку плану заходів для режимів часткового та повного затемнення об’єкта; обладнання системи окремого вимикання (вмикання) зовнішнього та внутрішнього освітлення та силової електро-мережі; обладнання центрального диспетчерського пункту (ЦДП) та пункту централізованого вимикання зовнішнього освітлення; створення та підготовку спеціальних підрозділів ЦО по світломаскуванню; обладнання та підготовку світломаскування внутрішнього освітлення в будівлях (штор, щитів, вікон-ниць, жалюзі); при загрозі нападу противника організацію постійного чергува-ння на ЦДП та введення режиму часткового затемнення (зниження загального освітлювання об’єкта, підготовка заходів маскування виробничого та транс-портного світла), контроль його ефективності; за сигналом "Увага всім!" вве-дення режиму повного затемнення (вимикання зовнішнього та маскування внутрішнього освітлення, маскування освітлення місць невідкладних робіт, маршрутів руху людей, виробничого та транспортного світла), контроль ефективності світломаскування в цілому.
11. Підготовка об’єкта до переведення на режим роботи воєнного часу
Перелік заходів містить: розробку в мирний час плану переведення об’єк-та на режим роботи воєнного часу та плану-графіка проведення (нарощу-вання) заходів для підвищення стійкості роботи об’єкта; перехід на режим роботи воєнного часу та нарощування заходів згідно з планом-графіком; перебудову виробництва для випуску продукції воєнного часу; перехід на двозмінну цілодобову роботу та новий розпорядок за пливким графіком робо-ти змін; організацію цілодобового керування з ПУ (у сховищі) виробничими підрозділами на об’єкті та в заміській зоні; вивіз (вивід) у заміську зону
(з початком загальних евакозаходів) зміни, що не працює, членів сімей робіт-ників та службовців, а також відділів та підрозділів, знаходження яких на об’єкті у воєнний час недоцільне; перерахунок по цехах (змінах) згідно з но-вим технологічним процесом робітників та службовців, що лишилися на об’єкті після призову їх до армії; підготовку виробництва до безаварійної зупинки за сигналом "Повітряна тривога" та при раптовому вимиканні електроенергії; виконання інших необхідних заходів.
12. Забезпечення безаварійної зупинки виробництва за сигналом "По-вітряна тривога" (у воєнний час) або "Увага всім!" (у мирний час)
Перелік заходів містить: припинення роботи всіх видів обладнання або переведення на знижений режим роботи агрегатів та установок з безперерв-ним технологічним процесом; підтримку в робочому стані водогінних станцій та підвищення тиску в системі водопостачання (пожежних гідрантах); укриття унікального та цінного обладнання; виведення з будівель та укриття внут-рішньоцехового транспорту; винос із цехів та укриття балонів із газами та агресивними рідинами; швидкий спуск із технологічних систем та установок палких рідин у заглиблені вмістища; розміщення та закріплення цехових кранів по краях прогонів будівель; припинення подачі електроенергії, води, газу, пари тощо до будівель та споруд, робота яких припиняється; після повної зупинки виробництва негайне укриття людей (або евакуація при НС мирного часу).
13. Підготовка об’єкта до роботи в умовах НС мирного часу (додаткові специфічні заходи)
При загрозі повені (затоплення): своєчасне оповіщення та постійне інформування про стан, що складається; закріплення тих, що є, та будівництво додаткових дамб, запруд, водовідвідних каналів та стоків; підготовка технік-них засобів для відкачування води; надійне кріплення та захист обладнання від потоків води; консервування (змазування) відкритих металевих частин обладнання; герметизація приміщень підвальних, цокольних та перших повер-хів будівель та споруд; обладнання причалів та місць для посадки (висадки) людей; підготовка необхідних рятівних засобів (поясів, жилетів, кругів); приведення до готовності сил та засобів для проведення АРіНР та ліквідації наслідків повені; приведення до готовності гелікоптерів, катерів, човнів та інших плавзасобів; приведення до готовності необхідних КЕМ та консерву-вання решти; вивезення матеріальних цінностей із зон можливого затоплення; відключення струму в електромережах та обладнанні при загрозі без посеред-нього затоплення; евакуація населення та сільськогосподарських тварин із небезпечних районів; при безпосередньому впливі повені (затоплення) без аварійної зупинки виробництва негайна евакуація персоналу.
При загрозі впливу урагану (смерчу, бурі, тайфуну): своєчасне оповіщення та постійне інформування про обставини, що складаються; підготовка місць для укриття людей; додаткове підкріплення конструкцій будівель та споруд, зачинення вікон, дверей; надійне кріплення та захист обладнання, різноманіт-них предметів від швидкого напору повітря; підготовка заходів для забезпе-чення безпеки людей та відключення повітряних ЛЕП при їх зриві; підготовка заходів щодо організації життєзабезпечення населення та роботи об’єктів
у разі зруйнування КЕМ; приведення до готовності сил та засобів проведення АРіНР та ліквідації наслідків НС; при безпосередньому впливі урагану – безаварійна зупинка виробництва та укриття людей.
При загрозі впливу землетрусу: завчасне проведення, враховуючи сили можливих землетрусів, необхідних заходів для забезпечення стійкості роботи ОЕ в умовах НС (див. всі попередні розділи, окрім 10 та 12); негайне опові-щення при перших підземних поштовхах та інформування про стан, що склав-ся; швидкий (за 15…20 с від моменту перших сильних поштовхів) вихід усього виробничого персоналу з будівель та споруд крізь усі виходи та вікна нижніх поверхів (без користування ліфтами); після виходу з будівель зна-ходження людей на відкритому місці на безпечній відстані від ЛЕП, будівель, споруд; укриття персоналу у завчасно визначених, відносно безпечних місцях. Якщо неможливо швидко залишити приміщення, укриття біля віддалених від засклених прорізів зовнішніх та внутрішніх стін (в районі балок каркасу будівлі, колон, прорізах внутрішніх капітальних стін); надання необхідної допомоги потерпілим та тим, що знаходяться в легко усувних завалах; централізоване відключення подачі електроенергії, газу, води, пари до всіх будівель та споруд; якщо є можливість, виконання заходів для безаварійної зупинки виробництва.
14. Підготовка до відновлення порушеного виробництва
Перелік заходів містить: розробку планів та проектів відновлення інже-нерно-технічного комплексу за різними варіантами можливого зруйнування при НС; створення ремонтно-відновлювальних бригад з фахівців та кваліфіко-ваних робітників і підготовку під керівництвом головних фахівців об’єкта; створення рухомої бази та запасів відновлювальних матеріалів та комунікацій; створення резервів особливо важливих вузлів та вузлів, що легко пошкоджу-ються, деталей, обладнання верстатів, установок, а також необхідних буді-вельних матеріалів, інструменту; розробку та надійне зберігання всієї необхід-ної технічної документації.
Зміст
Перелік використаних скорочень..................................................................... | |
Вступ................................................................................................................... | |
1. Основні вимоги та рекомендації до виконання розрахунково-графічної (курсової) роботи............................................................................................... | |
1.1. Навчальна мета та питання, що розв’язують студенти під час роботи......................................................................................................... | |
1.2. Організаційно-методичні вказівки до виконання роботи.............. | |
2. Оцінка рівня техногенних небезпек............................................................. | |
2.1. Загальна методика оцінки.................................................................. | |
2.2. Визначення інтегрального показника потенційної небезпеки....... | |
3. Визначення характеристик можливих вражаючих факторів ЯВ та їхньо-го впливу на ОЕ................................................................................................. | |
3.1. Визначення величини надмірного тиску у фронті УХ................... | |
3.2. Визначення величини світлового імпульсу..................................... | |
3.3. Визначення очікуваної дози проникної радіації............................. | |
3.4. Визначення масштабів та ступеня радіоактивного зараження...... | |
3.5. Визначення параметрів електромагнітного імпульсу..................... | |
3.6. Аналіз параметрів вражаючих факторів ЯВ, які діють на ОЕ....... | |
4. Оцінка обстановки, яка може скластися на ОЕ внаслідок ЯВ.................. | |
4.1. Оцінка можливої інженерної обстановки........................................ | |
4.2. Оцінка можливої пожежної обстановки на ОЕ............................... | |
4.3. Оцінка впливу ЕМІ на стійкість роботи електричного і електро-нного обладнання ЕЕО............................................................................. | |
4.4. Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу об'єкта....... | |
5. Визначення необхідних обсягів робіт та сил для виконання аварійно-рятувальних та ремонтно-відбудовних робіт................................................. | |
Список використаної літератури...................................................................... | |
Додатки............................................................................................................... |