Поняття та зміст інформаційного протиборства

Інформаційне протиборство - суперництво соціальних сис­тем (країн, блоків країн) в інформаційній сфері з приводу впливу на ті або інші сфери соціальних відносин і встановлення конт­ролю над джерелами стратегічних ресурсів, у результаті якого одна група учасників суперництва отримує переваги, необхідні їм для подальшого розвитку.

За інтенсивністю, масштабами та засобами, які використо­вуються, виділяють наступні ступені інформаційного проти­борства: інформаційна експансія, інформаційна агресія та ін­формаційна війна.

Інформаційна експансія — діяльність із досягнення націо­нальних інтересів методом безконфліктного проникнення в ін­формаційну сферу з метою:

• поступової, плавної, непомітної для суспільства зміни систе­ми соціальних відносин за зразком системи джерела експансії;

• витіснення положень національної ідеології і національної системи цінностей і заміщення їх власними цінностями й ідеоло­гічними установками;

• збільшення ступеня свого впливу та присутності, встанов­лення контролю над стратегічними інформаційними ресурсами, інформаційно-телекомунікаційною структурою і національни­ми ЗМІ;

• нарощування присутності власних ЗМІ в інформаційній
сфері об'єкта проникнення і т.п.

Інформаційна агресія - незаконні дії однієї зі сторін в інфор­маційній сфері, спрямовані на нанесення супротивнику кон­кретної, відчутної шкоди в окремих областях його діяльності шляхом обмеженого та локального по своїх масштабах застосу­вання сили.

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ
______________________ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

О.шаки інформаційно ї агрес ії:

1) виключення із засобів інформаційної дії самих небезпеч­них видів, що не дозволяють надійно контролювати розміри, за­вдається збитку - інформаційної зброї;

2) обмеження розмірів простору, об'єктів інформаційної ін­фраструктури та соціальних груп, що піддаються ураженню інформаційною дією (агресія зачіпає інформаційний простір де-ржави-жертви не цілком, а тільки його частину);

3) обмеження за метою (переслідує локальну, приватну мету) і часу (як правило, агресія припиняється після повного досяг­нення агресором усієї поставленої конкретної мети й рідко на­буває затяжного характеру), а також по силах і засобах, що за­лучаються.

Інформаційна війна - найвищий ступінь інформаційного протиборства, спрямований на розв'язання суспільно-політич­них, ідеологічних, а також національних, територіальних та інших конфліктів між державами, народами, націями, класа­ми й соціальними групами шляхом широкомасштабної реаліза­ції засобів і методів інформаційного насильства (інформаційної зброї).

Можна вважати, що в інформаційній сфері агресія переростає у війну в тому випадку, якщо одна зі сторін конфлікту починає широко застосовувати проти своїх супротивників інформаційну зброю. Цей критерій дозволяє виділити з усього різноманіття процесів і явищ, що відбуваються в інформаційному суспільстві такі, які представляють для його нормального (мирного) розвит­ку найбільшу небезпеку.

Нині відсутні міжнародні та національні правові норми, які дозволяють в мирний час (за відсутності офіційного оголошен­ня війни з боку агресора) юридично кваліфікувати ворожі дії іноземної держави в інформаційній сфері, що супроводжуються нанесенням збитку інформаційній або іншій безпеці країни, як акції інформаційної агресії або інформаційної війни. Крім того, відсутні чіткі, однозначні, закріплені юридично критерії оцінки

В. А. ЛІПКАН, Ю. Є.МАКСИМЕНКО, В. М. ЖЕЛІХОВСЬКИИ отриманого в результаті інформаційної агресії або інформаційної війни матеріального, морального, іншого збитку. Це дозволяє в мирний час активно використовувати самий небезпечний і агре­сивний арсенал сил і засобів інформаційної війни - як основний засіб досягнення політичної мети.

Беззаперечним лідером на шляху впровадження в практику концепції інформаційного протиборства є США. Досить сказати, що витрати, в цій країні на реалізацію даної концепції до 2005р., становлять понад 17 млрд доларів. Концепція інформаційного протиборства США на воєнному рівні була покладена в основу при розробці аналогічних концепцій провідних західних країн, а також керівних документів НАТО по цих питаннях. Тому у зв'язку з обмеженістю часу доцільно більш детально розглянути саме цю концепцію.

Розроблена в США концепція інформаційного протиборства передбачає його ведення на воєнному та державному рівнях. На державному рівні метою інформаційного протиборства є послаб­лення позицій конкуруючих держав, підрив їх національно-де­ржавних основ, порушення системи національного управління за рахунок інформаційного впливу на політичну, дипломатичну, економічну та соціальну сфери життєдіяльності країни, прове­дення психологічних операцій, підривних та інших деморалі-зуючих пропагандистських акцій. Воно спрямовано на забезпе­чення національних інтересів США, упередження міжнародних конфліктів, терористичних акцій, забезпечення інформаційної безпеки країни. Воно розглядається як вид стратегічного проти­борства країн.

За висновками аналітиків американської корпорації «Ренд» воно передбачає вирішення наступних задач:

- створення в країні противника атмосфери бездуховності, негативного відношення до культурної спадщини;

- маніпулювання суспільною свідомістю і політичною орієн­тацією груп населення держави з метою створення політичної напруги і хаосу;

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ
_________________________________ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

- дестабілізація політичних відношень між партіями, об'єд­наннями та рухами з метою провокації конфліктів, розпалення недовіри, підозрілості, загострення політичної боротьби, прово­кування репресій проти опозиції і навіть громадянської війни;

- зниження рівня інформаційного забезпечення органів вла­ди й управління, ініціація помилкових управлінських рішень;

- дезінформування населення про роботу державних органів, підрив їх авторитета, дискредитація органів управління;

- провокування соціальних, політичних, національних і
релігійних зіткнень;

- ініціювання страйків, масових заворушень та інших акцій економічного протесту;

- ускладнення прийняття органами управління важливих рі­шень;

- підрив міжнародного авторитету держави, її співробітниц­тва з іншими країнами.

Основними формами інформаційного протиборства на де­ржавному рівні є:

- політичні, дипломатичні й економічні акції;

- інформаційні та психологічні операції;

- підривні та деморалізуючі пропагандистські дії;

- сприяння опозиційним і дисидентським рухам;

- надання усебічного впливу на політичне і культурне життя з метою розвалу національно-державних підвалин суспільства;

- проникнення в систему державного керування.

На воєнному рівні доцільно використовувати термін інфор­маційна боротьба за аналогією радіоелектронна боротьба, психо­логічна боротьба. Інформаційна боротьба визначається як ком­плекс заходів, які провадяться в масштабах ЗС для досягнення інформаційної переваги над противником шляхом впливу на ін­формацію, якою він володіє, процеси, що залежать від інформа­ції, інформаційні системи, комп'ютерні мережі з одночасним за­хистом від аналогічних впливів з боку противника. Виділяються наступальна й оборонна складові інформаційної боротьби. Крім

В. А. ЛІПКАН, Ю. Є.МАКСИМЕНКО, В. М. ЖЕЛІХОВСЬКИИ

того, перед ЗС вперше поставлене завдання впливу на противни­ка ще в загрозливий період з тим, щоб забезпечити вигідний для США напрямок процесів управління і прийняття рішень проти­лежною стороною.

Отже, основним завданням інформаційної боротьби є:

- отримання розвідувальної інформації шляхом перехоплен­ня та розшифрування інформаційних потоків, що передаються по каналам зв'язку, а також по побічним випромінюванням, а також за рахунок спеціального втілення технічних засобів пере­хоплення інформації;

- отримання потрібної інформації шляхом перехоплення й обробки відкритої інформації, що передається через незахищені канали зв'язку, циркулює в інформаційних системах, а також опублікованої у відкритих джерелах та ЗМІ;

- електромагнітний вплив на елементи інформаційних і теле­комунікаційних систем;

- психологічний вплив, спрямований проти персоналу та осіб, що приймають рішення;

- формування і масоване розповсюдження через інформацій­ні канали противника та глобальні мережі дезінформації та тен­денційної інформації;

- вогневе придушення (у воєнний час) елементів інфраструк­тури державного і воєнного управління;

 

- здійснення несанкціонованого доступу до інформаційних ресурсів з подальшим їх викривленням, знищенням або викра­денням, або порушенням нормального функціонування таких систем;

- захист від аналогічних впливів з боку противника.

Новизна американського підходу полягає в комплексному ви­користанні різнорідних сил для досягнення глобальної мети - ін­формаційної переваги.

Для реалізації розробленої в США концепції інформаційного протиборства на воєнному і державному рівнях виділяються шість основних складових:

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ
________________________________ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

1) боротьба із системами управління супротивника (command and control warfare),

2) боротьба на основі розвідувальних технологій (intelligence-based warfare -IBW), електронна боротьба (electronic warfare),

3) психологічна боротьба (psychological warfare),

4) економічна інформаційна боротьба (economic information warfare - EW),

5) кібернетична боротьба (cyberwar);

6) боротьба з використанням хакеров (hackerwar).
Дамо коротку характеристику деяким з них.

Боротьба на основі розвідувальних технологій (intelligence-based warfare - IBW) - полягає в зібранні та розподіленні розвіду­вальної інформації від датчиків у реального або близькому до ре­ального часу для керування бойовими діями та наведення зброї. За оцінкою американських експертів технологія, що дозволяє за допомогою технічних засобів зібрати (перехопити) і об'єднати всі сигнали, що надходять, виділити серед них корисні і напра­вити їх відповідному споживачеві, з'явиться в найближчі десять років. Нова система збору і розподілу інформації, об'єднаної на глобальному рівні, повинна забезпечити оптимальні можливості для взаємодії видів і родів військ і навіть збройних сил різних країн.

Психологічна боротьба, що складається з організації і прове­дення різних психологічних операцій.

1. Операції проти волі нації (operations againsts the national will).

2. Операції проти командування супротивника (operations againsts opposing commanders).

3. Операції проти ворожих військ (operations against troops).

4. Операції на рівні національних культур (cultural conflict).
Сполучення засобів економічної й інформаційної боротьби

(economic information warfare) може являти собою дві форми - ін­формаційну блокаду й інформаційний імперіалізм. При цьому під інформаційним імперіалізмом розуміється монопольне володіння

В. А. ЛІПКАН, Ю. Є. МАКСИМ EH КО, В. М. ЖЕЛІХОВСЬКИИ

значною частиною інформаційних ресурсів і домінування з еле­ментами диктату на ринку інформаційних послуг. Інформаційна блокада полягає у припиненні або скороченні обсягів доступу од­нієї країни до інформаційних ресурсів іншої, що може вплинути на її економічне становище або навіть призвести до кризової си­туації.

Кібернетична боротьба - це боротьба в кібернетичному (вір­туальному) просторі - просторі комп'ютерно-телекомунікацій­них мереж. Вона ведеться спеціально створеними підрозділами з використанням широкого спектра засобів, включаючи моделю­вання й імітацію військових дій.

Особливу групу представляють хакери - комп'ютерні злам-ники, що практикуються на проникненні в чужі комп'ютерні системи.

Для вирішення завдань інформаційного протиборства ство­рюються відповідні органи управління, сили та засоби. Так, у ЗС США керівництво захистом інформаційної інфраструктури пок­ладено на управління інформаційних систем МО. Для організа­ції та ведення наступальних заходів ІБ усі види ЗС мають власні центри. Центр ІБ сухопутних військ (LIWA), створений у 1994 році, знаходиться у форті Белвуар (штат Вірджинія). Аналогіч­ний центр BMC (NIWA), також створений у 1994 p., знаходиться у форті Мід (штат Меріленд). Центр ІБ Військово - Повітряних Сил (AFIWC), створений ще раніше в 1993 p., знаходиться на авіабазі Келі (м. Сан-Антоніо, штат Техас). Дії цих центрів ко­ординуються створеним у січні 1995 р. центральним органом МО США - виконавчим комітетом з питань ІБ (Information Warfare Executive Board), головне завдання якого полягає в прискорен­ні «розроблення та досягнення цілей ІБ». Аналогічні структури створюються і в стратегічних об'єднаннях. Продовжується та­кож розвиток органів ІБ і по вертикалі.

Структури психологічних операцій в США створені у межах ЦРУ та МО, а саме в об'єднаному командуванні спеціальних операцій. Принципові рішення з питань проведення психоло-

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ
______________________________________ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

гічних операцій приймає воєнно-політичне керівництво США в особі президента, уряду та Конгресу. Президент як верховний головнокомандувач здійснює загальне керівництво психологіч­ними операціями через раду національної безпеки та міністерс­тво оборони, а оперативне керівництво через Комітет начальни­ків штабів.

Загальну організацію та планування психологічних опера­цій в збройних силах США здійснює міністерство оборони через апарат помічника міністра оборони з спеціальних операцій та конфліктів низької інтенсивності, який керує діяльністю всіх відповідних органів та формувань через міністерства та шта­би видів збройних сил. Кожний вид збройних сил США має в об'єднаному командуванні спеціальних операцій власні сили та засоби психологічних операцій, однак найбільша їх частина (близько 85%) зосереджена в сухопутних військах. У коман­дуванні спеціальних операцій сухопутних військ сформоване командування по роботі з цивільним населенням та психологіч­ним операціям, яке утворене широко відомою 4-ою групою пси­хологічних операцій та 96-м батальйоном по роботі з цивільним населенням, підрозділи яких сьогодні приймають безпосередню участь у війні з Іраком.

Для вирішення завдань інформаційного протиборства на де­ржавному рівні також широко залучаються ЦРУ, інші спеціаль­ні служби, створюються нові структури. Так, згідно з директи­вою президента США PDD-68 у 1999 році була створена нова структура під назвою Міжнародна група суспільної інформації (International Public Information Group), відома як ІРІ. Задача­ми цієї організації є професійне використання розвідувальної інформації з метою створити вплив на емоції, мотиви, поведінку іноземних урядів, організацій та окремих громадян.

Налагоджену систему психологічних операцій мають не тільки провідні, а також суміжні з Україною держави, такі як Румунія, Польща, Туреччина. Вже сьогодні вони за складом, технічним оснащенням та чисельністю здатні застосовувати як

В. А. ЛІПКАН, Ю. Є.МАКСИМЕНКО, В. М. ЖЕЛІХОВСЬКИИ традиційні, так і новітні форми інформаційно-психологічного впливу.

У Війську Польському задачі надання інформаційно-психо­логічного впливу на війська і населення супротивника для досяг­нення політичних, військових і пропагандистських цілей покла­дені на центральну групу психологічних дій (ЦГПД) (Centraliia Grupa Dzialan Psychologicznych, місце дислокації м. Бидгощ). Центральна група психологічних дій складається з керуван­ня (штабу), а також з інформаційно-аналітичних, теле- і радіо­мовних, редакційно-видавничих і тилових підрозділів. Особовий склад лише кадровий. Середній вік польських фахівців психо­логічних операцій 32 роки. Більшість з них володіє декількома іноземними мовами, у тому числі англійським - не менш 75% військовослужбовців. Практично весь командний склад стажу­вався в структурах психологічних операцій натовських армій, має досвід роботи в штабах об'єднання збройних сил альянсу різного рівня, брав участь у миротворчих операціях. Відповідно до планів генерального штабу щодо подальшої реорганізації ЗС Польщі на 2003-2008 роки, передбачається включити ЦГПД до складу національних сил спеціальних операцій, які планується сформувати, а на основі її керівного складу створити в структурі ГШ управління психологічної боротьби.

До останнього часу Росія не мала власної державної концепції з проблем інформаційного протиборства. Деякі російські фахівці вважають, що саме її відсутність була одним із факторів розпаду СРСР і поразки у «холодній війні».

«Доктрина інформаційної безпеки Росії» була підписана пре­зидентом Російської Федерації лише у вересні 2000 року. її голо­вною особливістю є врахування інтересів трьох основних об єктів національної безпеки: особи, суспільства та держави.

Забезпечення інформаційної безпеки та впровадження основ­них положень Доктрини здійснюється Управлінням інформацій­ної безпеки при Раді безпеки РФ. її експерти вважають, що для забезпечення інформаційної безпеки Російської Федерації необ-

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ
_________________________________ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

хідно створення особливого координаційного органу, який мати­ме право контролювати розробку і застосування інформаційної зброї, а також міжвідомчого аналітичного центру з проблем ін­формаційно-психологічних технологій на базі ФСБ, МВС, ЗС та Ради безпеки РФ.

Таким чином, в концепціях національної безпеки багать­ох провідних країн світу визначено, що головною рисою но­вого століття буде перенесення акцентів у галузь інформацій­ного протиборства, а досягнення інформаційної переваги стає обов'язковою умовою перемоги над будь-яким противником.

Досвід проведення останніх локальних війн і збройних кон­фліктів в Югославії, Афганістані, Іраку показав неминучість і високу ефективність заходів інформаційної боротьби.

З огляду на це, прогнозується подальше зростання ролі ін­формаційних та психологічних операцій в забезпеченні націо­нальних інтересів провідних країн світу. За оцінками експертів інформаційна зброя є одною з головних загроз інформаційній безпеці держави. На сьогодні вже більше 20 країн планують і здійснюють різноманітні інформаційні операції. А сумарні вит­рати на розробки в галузі інформаційної зброї перевищують 120 млрд доларів на рік.