Класифікація простих атрибутивних висловлювань за якістю та кількістю

За якістю та кількістю розрізняють чотири види простих атрибутивних висловлювань:

A — від лат. a ffirmo — загальноствердні («Всі люди смертні»)

I — від лат. aff i rmo — частковоствердні («Деякі люди — студенти»)

E — від лат. n e go — загальнозаперечні («Жоден з китів не риба»)

O — від лат. neg o — частковозаперечні («Деякі люди не є студентами»)

Одиничні висловлювання (такі, в яких суб'єкт є одиничним терміном) дорівнюють до загальних.

Види простих суджень

З позицій класичної формальної логіки просте судження за ознакою повноти (кількістю) об’єму поділяються на:

- загальні (кванторне слово – “Всі”) – судження, яке має у якості суб’єкта загальне поняття, а предикат якого належить до всього об’єму суб’єкта – “Усі фінансисти є фахівцями з цінних паперів”, “Всі справжні викладачі ДонДУУ втілюють в життя ідеали істини, добра, краси і справедливості”, “Всі правознавці не є адвокатами”;

- часткові (кванторне слово – “Деякі”) – судження, яке має у якості суб’єкта загальне поняття, а предикат якого належить лише до вказаної частини об’єму суб’єкта – “Деякі студенти є відмінниками”, “Лише деякі люди можуть вважатися особистостями”;

- одиничні (кванторне слово – “це”) – судження, яке має в якості суб’єкта одиничне поняття, а його предикат належить до всього об’єму суб’єкта – “Леонід Данилович Кучма – президент України”, “Студент Сидоренко В.М. – відмінник”.

У свою чергу за якістю зв’язки судження поділяються на:

- стверджувальні (зв’язка “є”) - у ньому говориться, що певна ознака визнається як присутня у предмета;

- заперечувальні (зв’язка “не є”) – певна ознака заперечується.

Таким чином, об’єднана класифікація суджень за кількістю і якістю виглядає так:

- загальностверджувальні судження – “Всі S є Р”;

- загальнозаперечувальні судження – “Всі S не є Р”;

- частковостверджувальні - “Деякі S є Р”;

- частковозаперечувальні судження – “Деякі S не є Р”;

- одиничні стверджувальні судження – “Це S є Р”;

- одиничні заперечувальні судження – “Це S не є Р”.

Перші чотири види суджень логіка позначає такими символами:

1. загальностверджувальні судження – “А” (від “affirmо” – лат. “стверджую”);

2. загальнозаперечувальне судження – “Е” (від першої голосної лат. “nego” – заперечую);

3. частковостверджувальні судження – “І” (від другої голосної “affirmо” – лат. “стверджую”);

4. частковозаперечувальні судження – “О” (від другої голосної лат. “nego” – заперечую).