Учнівські географічні олімпіади

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………2

1. Учнівські географічні олімпіади……………………………………………...3

2. Конкурс-захист робіт Малої академії наук України………………………...6

3. Турнір юних географів………………………………………………………..8

Висновки…………………………………………………………………………10

Список використаної літератури………………………………………………11

 

 

 

Вступ

Однією з форм позакласної роботи з географії з учнями 7-11 класів є підготовка до географічних олімпіад та конкурсів. Головне завдання географічних олімпіад, конкурсів, турнірів - підвищити рівень географічної культури учнів, прищепити їм любов до географії та дати стимул працювати самостійно, щоб у майбутньому досягти певних висот. За допомогою таких форм роботи вчитель має шанс розкрити здібності дитини та, можливо, допомогти їй розпочати власний науковий пошук [1].

Чи не найважливішим кроком для вчителя є пошук талановитої дитини, яку доцільно готувати до участі в олімпіадах та конкурсах. Як розпізнати таку дитину? Які здібності повинен мати майбутній географ? Спостереження показують, що це допитлива дитина, з широким колом інтересів (не обов’язково відмінник), але з гарною уявою, пам’яттю і просторовим мисленням, якій подобається вивчати географічну карту, інтелектуальні ігри: яка обов’язково – працелюбна й самостійна, здатна до самоосвіти. Для майбутніх учасників олімпіад та конкурсів важливими якостями є уміння логічно мислити й складати план відповіді, концентрувати увагу на головному, не лякатися незнайомих ситуацій, розбірливий почерк тощо. Проте усі ці навички можна поступово розвивати, спрямовуючи учня у потрібне русло. Все ж таки головна якість учня – майбутнього переможця олімпіад та конкурсів – щира любов і інтерес до географічної науки.

Найчастіше талановита дитина має багато здібностей. Якщо вона також і працелюбна, то може досягти успіху у різних напрямах діяльності. Завдання вчителя – прищепити такій дитині інтерес саме до свого предмету та почати плідну співпрацю. Чим більше учень замотивований вивчати географію, тим продуктивнішою буде ця співпраця [4].

Учнівські географічні олімпіади

Вже понад 30 років в усіх регіонах України проводять географічні учнівські олімпіади, що складаються з I (шкільного), II (районного, міського), III (обласного) і IV (фінального, Всеукраїнського) рівнів. Олімпіади сприяють розвитку пізнавальної діяльності учнів, підвищують престиж географічної науки, допомагають обрати майбутню професію й виявлять найбільш обдарованих і талановитих учнів. У цих олімпіадах щороку беруть участь десятки тисяч українських школярів, більшість з яких всерйоз захоплюється географічною наукою. Завдання кожного наступного етапу олімпіади кількісно і якісно ускладнюються. До участі у кожному наступному турі допускаються переможці попереднього етапу. Таким чином, олімпіада дає можливість учням перевірити рівень своїх знань і практичних навичок в умовах дійсного змагання зі своїми однолітками. Успішна участь в олімпіадах вимагає серйозної підготовки [3].

У 8-11 класах олімпіада шкільного рівня може проводитися як урок контролю, узагальнення і корекції знань (за умови, що в ній беруть участь всі учні класу), однак така практика застосовується рідко.

Комплекти олімпіадних завдань, як правило, містять завдання, орієнтовані не тільки на ті знання і вміння, що засвоєні учнями з початку навчального, але й на попередні роки навчання. У комплект олімпіадних завдань входять теоретичний, практичний та тестовий блоки; складність завдань залежить від етапу олімпіади та дещо варіюється з року в рік. Окремо слід сказати про творчі завдання, виконання яких потребує від учнів знань, глибших за передбачені програмою, та послідовного й свідомого застосування інтелектуальних умінь: загальних та специфічних для географії (районування, моделювання, прогнозування, проектування). Переможцями олімпіад стають ті учні, що не просто засвоїли шкільну програму з географії, але й мають досить широку ерудицію, здатність логічно мислити, працювати з невідомою інформацією й творчо підходити до вирішення поставлених проблем.

Для вчителя складність роботи з підготовки учнів до географічних олімпіад полягає в тому, що зміст завдань теоретичного і практичного турів найчастіше охоплює не тільки шкільну програму, але й різноманітний географічний матеріал, що лежить далеко за її межами. На жаль, вгадати, що саме з безмежного розмаїття географічної інформації буде включено у зміст чергової географічної олімпіади неможливо. Тим паче, що робота з підготовки до участі в олімпіадах дотепер не забезпечується на належному рівні ні методично, ні дидактично, хоча є окремі випуски збірників олімпіадних завдань. Науковий рівень завдань, викладених в окремих брошурах, занадто високий для учнів, які тільки-но долучаються до географічних змагань.

З метою проілюструвати вищевикладене, наводимо приклади олімпіадних завдань, що використовувалися на III (обласному) рівні.

Теоретичні завдання:

8 клас: «Чи вичерпним є твердження О. І. Воєйкова про те, що «річки – це продукт клімату»? Доведіть свою точку зору».

9 клас: «Які ви знаєте невирішені проблеми, пов’язані зі зміною галузевої структури промисловості?».

10 клас: «Схарактеризуйте рекреаційні ресурси субрегіону Північної Європи».

11 клас: «Охарактеризуйте вплив Місяця на параметри Землі та її обертання. Як би змінилася природа Землі і її ритми, якби не було природного супутника?»

Практичні завдання:

8 клас: «Яку площу займає ліс на місцевості, якщо на плані масштабом 1: 5 000 його площа становить 80 см²?».

9 клас: «Два міста України розташовані майже на одному меридіані. У день літнього сонцестояння у першому пункті висота Сонця опівдні становить 67º, а у другому – 63º. Коли на Гринвіцькому меридіані 2 год. 16 хв., у цих пунктах місцевий час 4 год. 18 хв. Визначте географічні координати міст та приблизну відстань між ними в кілометрах».

10-11 клас: Про які географічні об’єкти йдеться нижче? Нанесіть їх на контурну карту відповідними цифрами й підпишіть їх назви:

1) Півострів, на якому висота Полярної зірки становить близько 45 º, а місцевий час на 2 год. 16 хв. більший, ніж у Лондоні (Кримський);

2) У цій країні португальською мовою розмовляють у 14 разів більше людей, ніж у самій Португалії (Бразилія);

3) Острови, на яких розташовані найактивніші на Землі вулкани (Японські);

4) Перший із заснованих у світі природних національних парків (Єллоустонський);

5) Найдовша з відомих печер світу – 550 км (Флінт-Мамонтова);

6) Глава цієї країни – королева Великої Британії. До прибуття сюди європейців на її території не було хижих ссавців, тому жило багато нелітаючих птахів (Австралія);

7) На прапорі цієї країни зображено райського птаха й сузір’я Південних Хрест (Папуа-Нова Гвінея);

8) Ця одна з найбідніших країн світу має великі запаси урану. Розташована в Сахелі. Грошова одиниця – західно-африканський франк (Нігер);

9) Населення цієї країни сповідує буддизм-ламаїзм. Стала незалежною в 1911 році. Не має виходу до Світового океану (Монголія);

10) Держава-карлик, формально-князівство, під протекторатом двох сусідніх держав; фактично-парламентська республіка (Андорра);

11) Країна, назва якої нагадує про одне з найбільших озер на континенті; його улоговина має рифтове походження (Танзанія);

12) Протока, названа на честь пірата-мореплавця, який здійснив другу навколосвітню подорож (протока Дрейка) [1].