Яку ідею виклав У.Петті у слідуючій цитаті «Праця – батько і найбільш активний принцип багатства, земля – його мати»

Сер Вільям Петті (англ. William Petty; 27 травня 1623 — 16 грудня 1687) — англійський економіст, учений, лікар, філософ, підприємець, основоположник класичної політичної економії в Англії.

Петті перший сформулював основний для всієї класичної політичної економії тезу, що багатство нації створюється у всіх галузях матеріального виробництва, і саме праця - основа цього багатства. Широко відома його фраза "Праця є батько і активний принцип Багатства, а земля його мати". Виходячи з цієї аксіоми треба аналізувати всі інші економічні погляди Петті, зокрема твердження, що саме рідкість населення - справжній джерело бідності держави. Не погоджуючись з меркантилістами в тому, що багатство нації втілюється в дорогоцінних металах, Петті формулює свою критерій багатства, вважаючи, що найбільш багатим буде той період, у який кожен учасник поділу (при припущенні, що всі гроші, які є в країні, розділити порівну між жителями - прим. автора) буде мати можливість найняти більше працівників, тобто задіяти більшу кількість праці.

Вартість, на думку Петті, створює не будь-яка праця, а лише та, що витрачається на видобуток золота і срібла, які з самого початку функціонують як мінові вартості. Решта продуктів праці — це споживні вартості, які лише в обміні стають міновими вартостями. У Петті немає чіткого розмежування вартості й споживної вартості. А оскільки у виробництві споживної вартості бере участь не лише праця, а й природа, то Петті поширює її дію на створення вартості. Звідси крилатий вислів Петті

“ Праця — батько і найбільш активний принцип багатства, земля — його мати”. Земля у нього теж стає фактором вартості.
Намагаючись знайти єдиний вимір факторів вартості, або, як він сам пише, “природне відношення рівності між землею і працею”, Петті вводить іще одне визначення вартості — вартість, створена землею і працею, або природна ціна. Її Петті визначає як “середній щоденний прожиток дорослої людини”. Так, вартість ірландської хати дорівнюватиме кількості щоденних пайків, спожитих будівельниками. Крім “природної ціни”, під якою Петті фактично розуміє вартість, він виділяє ще й “політичну”, тобто ринкову ціну. Її величина визначається не лише витратами праці, а й іншими факторами, зокрема попитом і пропозицією.

Що мав на увазі М.Драгоманов в даній цитаті «Дайте спокій населенню, не утискайте його і не благодійте, і воно саме створить умови і форми людського життя».

М. П. Драгоманов (1841—1895) — видатний український мислитель, історик, публіцист, етнограф, літературний критик — один із лідерів Київської «Старої громади».

Центральне місце в суспільних поглядах Драгоманова посідає ідея поступу: вищого ступеня соціальної справедливості та духовної культури

Бачучи, “головним ділом” у людській історії – невпинний суспільний розвиток, Драгоманов визнавав найважливішим “поступ людини й громади, поступ політичний, соціальний…

Соціальний устрій суспільства на думку мислителя гармонійно повинні розвивати особистості, об’єднані в асоціації на добровільних засадах. Саме вільний індивід, з його нічим не обмеженою волею, є для М.П.Драгоманова атомом соціуму, фундаментом соціального й міжнародного порядку.

У своїй політичній діяльності Драгоманов дотримувався думки, що політична діяльність і боротьба мають базуватися на моральному ґрунті, оскільки «чисте діло вимагає чистих засобів». Учений уважав, що жодні компроміси із совістю, терор, диктатура не можуть бути засобами побудови ліпшого суспільно-політичного ладу.