Порядок здійснення оцінки потреб особистості та її сім’ї

ЛЕКЦІЯ 13.

Алгоритм ведення справи клієнта на основі оцінки його потреб.

 

1. Порядок здійснення оцінки потреб особистості та її сім’ї

2. Міжвідомча і мультидисциплінарна взаємодія у процесі соціальної роботи з сім’єю

3. Надання послуг особистості та її сім’ї в процесі проведення оцінки потреб

4. Особливості планування роботи з клієнтом на основі оцінки його потреб

 

Порядок здійснення оцінки потреб особистості та її сім’ї

Надзвичайно важливим кроком на шляху реформування соціальних послуг для дітей і сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, стало прийняття Закону України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми і молоддю». Цінність оновленого нормативного документа полягає не лише у закріпленні терміну «оцінка потреб», а й у спрямованості на створення системи соціальної роботи з вразливими дітьми та їх сім’ями, що базується на засадах: адресного індивідуального підходу до кожної сім’ї та кожного її члена з урахуванням їхніх потреб та особливостей; важливості відновлення та розвитку сімейних зв’язків; урахування результатів наукових досліджень, досвіду та кращої практики соціального супроводу сімей, що перебувають у складних життєвих обставинах; системності, комплексності, технологічності тощо.

Соціальна робота з сім’ями з дітьми на сучасному етапі базується на таких переконаннях: виховання дітей має здійснюватися сім’ями, а не державою, проте сім’ям потрібна підтримка; усі діти мають потенціал для досягнення успіху і мають розвивати свої здібності; діти та молоді люди мають зростати у безпеці, бути здоровими, щасливими, готовими до дорослого життя; усі діти та сім’ї можуть отримувати соціальні послуги, які задовольняють їхні індивідуальні потреби; кризу завжди краще відвернути, ніж подолати.

Відповідно основою соціальної роботи в громаді має стати дієва допомога конкретній дитині і сім’ї, які опинилися у складних життєвих обставинах та не в змозі без сторонньої підтримки їх подолати. Саме такі вразливі групи населення (сім’ї з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах) є об’єктом оцінки потреб дитини та її сім’ї, методика якої представлена у даному науково-методичному посібнику.

Обумовимо, сім’я з дітьми, яка опинилася у складних життєвих обставинах, – сукупність осіб, серед яких є хоч однадитина віком до 18 років, що проживають разом і пов’язані спільним побутом, взаємними правами та обов’язками.

До складних життєвих обставин дитини та її сім’ї належать: інвалідність, часткова втрата рухової активності у зв’язку зі станом здоров’я, самотністю, сирітством, бездоглядністю, безпритульністю, відсутністю житла або роботи, насильством (у тому числі в сім’ї), чи реальною загрозою його вчинення, зневажливим ставленням та негативними стосунками в сім’ї, малозабезпеченістю, психологічними чи психічними розладами, стихійним лихом, катастрофою; вимушеною міграцією, наркотичною або алкогольною залежністю, ВІЛінфекцією, перебуванням у місцях позбавлення волі або повернення з них, відбування покарання без позбавлення волі тощо — все, що викликає у людей почуття незахищеності, страху перед завтрашнім днем, все, що веде до загострення конфлікту в сім’ї, що негативно позначається на вихованні та розвитку дітей.

Професійне застосування методики оцінки потреб дитини та її сім’ї вибудовує чітку технологію ведення справи клієнта, забезпечує можливості успішного функціонування системи соціальної роботи з дітьми та їх сім’ями загалом.

Підготовчим (початковим) етапом оцінки потреб є експресоцінка. Її мета та завдання:

1. отримання під час звернення клієнта або зацікавленої особи, організації, громади інформації про складні життєві обставини;

2. з’ясування та документування основної інформації про клієнта (місце його проживання, склад сім’ї тощо), його проблеми та причини звернення;

3. організація термінових заходів реагування у разі, якщо інформація містить факти, що можуть загрожувати життю і здоров’ю клієнта;

4. уточнення (в разі потреби) інформації про клієнта та його оточення в інших відомствах; прийняття рішення щодо подальшої роботи з клієнтом чи переадресації звернення.

Етап експрес-оцінки є важливим і відповідальним. Фізична особа, організація чи сам клієнт, які звернулись, — носії первинної інформації, певною мірою — експерти. Треба вміти їх уважно вислухати, задокументувати основну інформацію: з’ясувати чи на цьому етапі є ризики для життя і здоров’я дитини, інших членів сім’ї, які дії вже здійсненні і які необхідно здійснити, уточнити адреси та контактні телефони клієнта/ організації. «Люди, які звертаються за допомогою, не завжди компетентно оцінюють свої проблеми, інколи відчувають незручність, комплексують, вагаються. Якщо не створити привітну, доброзичливу атмосферу, людина, яка їхала за десятки кілометрів за допомогою, може зневіритись, нічого не сказати і піти геть.

Інколи наші клієнти звертаються за матеріальною допомогою на дітей. Звичайно, можна просто переадресувати їх у відділ соціального захисту, але в більшості випадків, як показує практика, таким сім’ям необхідно допомогти розібратись в своїх проблемах, розробити стратегію подолання складних життєвих обставин. Усвідомлення клієнтом наявності проблеми, звернення за допомогою є значним позитивним ресурсом, який важливо своєчасно підтримати».

Лариса Стрига, менеджер проектів ПБО «Кожній дитині» в Україні Тому прийомом звернень має займатись кваліфікований та відповідальний соціальнийЯкщо під час звернення (експрес-оцінки) з’ясувалося, що людині потрібна порада, соціальний працівник надає відповідні рекомендації й успішно завершує спілкування з клієнтом. Якщо звернення клієнта потребує переадресації, соціальний працівник допомагає йому усвідомити проблему і спрямовує/ скеровує до іншої служби, організації, фахівця. Для цього соціальний працівник і клієнт спільно визначають, куди краще звернутися.

У ході початкової оцінки може з’ясуватися, що сім’я, дитина не можуть самостійно вирішити свої проблеми в інших інстанціях і потребують представництва своїх інтересів. У такому разі соціальний працівник може виступити для клієнта у ролі посередника між іншими організаціями, установами, надавачами послуг.

З метою сприяння клієнту у зборі певної інформації соціальний працівник має провести переговори з відповідними інстанціями, службами чи конкретними особами; в окремих випадках соціальні працівники домовляються про прийом людини в іншій установі, допомагають у налагодженні першого контакту, готують супроводжувальний лист тощо.

Для реалізації посередницьких функцій знадобиться: карта соціальної мережі (або база даних) — перелік організацій, що діють на території району чи міста, із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові конкретних осіб, до яких можна звернутися за інформацією, допомогою чи залучити їх до роботи у складі мультидисциплінарної команди, що проводитиме комплексну оцінку.

Щоб полегшити процедуру звернення до іншої інстанції, соціальний працівник може: надати клієнту повну письмову інформацію (назву, адресу, телефон установи, до якої краще звернутися; вказати ім’я спеціаліста, його посаду); пояснити, як туди дістатися (краще запропонувати план-карту); домовитися про візит клієнта; якщо проблема складна або клієнтЗа проханням клієнта і потребою можна провести поведінкову репетицію (що і яким чином зробити).

Наступний етап оцінки потреб — початкова оцінка. Мета початкової оцінки: підтвердити чи спростувати наявність складних життєвих обставин; оцінити безпечність сімейного середовища для дитини. Завдання: 

1. виявити факти, що підтверджують складні життєві обставини;  

2. оцінити рівень безпеки дитини та ризик завдання їй шкоди;

3. оцінити здатність батьків, інших членів сім’ї забезпечувати безпеку дитини та її потреби; 

4. з’ясувати основні причини виникнення складних життєвих обставин та потреби в першочергових послугах.

На цьому етапі відбувається збір, документування й аналіз узагальненої інформації: наявні документи, усна та письмова інформація, отримана з різних джерел (люди, організації, установи, які працюють з дорослими та дітьми або співпрацювали з ними в минулому, а також представники громади, родичі, сусіди тощо). Предметом інформації можуть бути не тільки загальні дані про умови проживання, соціальний статус, матеріальні можливості клієнта, а і його знання, вміння, позиції, поведінка тощо. Однак варто цілковито не покладатися на інформацію, отриману опосередкованого етапу є відвідання клієнта за місцем його проживання чи тимчасового перебування, знайомство з його сім’єю, родинним оточенням, умовами проживання, джерелами та засобами існування, аналіз взаємостосунків між членами сім’ї.

Відвідування клієнта за місцем проживання відбувається у рамках соціального інспектування. Відповідно до чинного законодавства (Наказ Мінсім’ямолодьспорту від 27.05.2010 №1430 «Про затвердження Порядку здійснення соціального інспектування сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах» соціальне інспектування здійснюється з метою контролю за додержанням вимог законодавства щодо захисту прав та свобод дітей та молоді у сфері соціальної роботи з ними шляхом з’ясування причин, які призвели до виникнення складних життєвих обставин, та забезпечення права на отримання своєчасної допомоги, у т.ч. вжиття негайних заходів для подолання складних життєвих обставин.

Соціальне інспектування здійснюється комісією, створеною наказом ЦСССДМ, до складу якої входить спеціаліст Центру, а також, у разі потреби, залучаються представники служби у справах дітей, управлінь/відділів у справах сім’ї, молоді та спорту, управлінь/відділів та закладів охорони здоров’я, управлінь/відділів освіти і науки, дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів, органів праці та соціального захисту населення, органів внутрішніх справ та органів місцевого самоврядування (за згодою).

Як експерти до участі в соціальному інспектуванні можуть, у разі потреби та за їх згодою, залучатися представники житловокомунального господарства, інших підприємств, установ, організацій (у т.ч. громадських та благодійних), фізичні особи тощо. Комісія, створена з метою соціального інспектування, готує висновки та рекомендації, що, враховуючи результати аналізу причин та факторів, які обумовили виникнення складних життєвих обставин,Зазначені висновки та рекомендації можуть стосуватися: сприяння призначенню різних видів соціальної допомоги; вжиття термінових заходів для залучення інших підприємств, установ, організацій; звернення до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, суду; направлення до закладу соціального обслуговування; можливості створення прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу тощо. За результатами роботи комісії складається акт соціального інспектування.

Отже, загальний алгоритм/порядок соціального інспектування такий:

1. Перевірка факторів, що підтверджують наявність складних життєвих обставин та визначення потреби в послугах.

2. Виявлення наявності ознак жорстокого поводження з дитиною, ризиків для її здоров’я, життя.

3. Виявлення потенціалу в батьків, членів родини, найближчого соціального оточення протидіяти ризикам та захистити дитину.

4. Вироблення декількох гіпотез щодо подальших дій, що мають забезпечити безпеку дитині, покращити умови її виховання, підтримати батьківський потенціал.

5. Пояснення та обговорення з батьками, дитиною або з іншими соціальнозначущими особами висновків соціального інспектування та можливих варіантів подальших дій (надання підтримки сім’ї; комплексна оцінка потреб; попередження батьків; вилучення дитини; позбавлення батьківських прав тощо), досягнення домовленностей щодо першочергових дій.

6. Узгодження першочергових дій між сім’єю та членами міжвідомчої команди.

7. Оформлення результатів соціального інспектування у висновок, складання акту.

Мета комплексної оцінки — визначити, які послуги необхідні дитині та її сім’ї для подолання складних життєвих обставин.

Завдання:

1. визначити відповідального фахівця та сформувати міжвідомчу команду для проведення комплексної оцінки; 

2. оцінити сильні сторони та ризики: щодо задоволення потреб дитини; щодо здатності батьків задовольняти потреби дитини; щодо факторів сім’ї та середовища; 

3. підготувати висновки та рекомендації до індивідуального плану.

Передумовою комплексної оцінки є її планування, а саме: проведення аналізу можливостей участі відповідних фахівців і організацій в здійсненні оцінки і подальшої індивідуальної роботи з клієнтом; відбір доцільних методів оцінки; складання, обговорення та зат

Таким чином, під час оцінки потреб соціальний працівник «проходить» сім кроків:

1. Усвідомити, з якою метою проводиться оцінка, які рішення можуть бути прийняті стосовно дитини за результатами оцінки (процес збору інформації повинен бути чітким і послідовним, відповідати поставленим задачам, а оціночні форми виступати інструментарієм для її збору. Усвідомлення мети та цілей здійснення оцінки — перший крок до успіху у допомозі дитині та її сім’ї).

2. Налагодити партнерські стосунки з дитиною та членами її сім’ї, родини, а також створити команду спеціалістів, котрі увійдуть до міжвідомчої команди з оцінки потреб клієнта.

3. Визначити, скільки і яку інформацію потрібно зібрати у ході оцінки.

4. Здійснити збір інформації з різних джерел.

5. Проаналізувати зібрану інформацію і сформулювати одну чи декілька робочих гіпотез щодо причин складних життєвих обставин клієнта та шляхів їх подолання.

6. За потребою надати сім’ї соціальні послуги, які їй необхідні на етапі оцінки.

7. На основі висновків за результатами оцінки потреб спільно з командою фахівців і клієнтом прийняти обґрунтоване