Обов'язок зберігача щодо забезпечення схоронності речі

Як випливає зі змісту ст. 936 ЦК та сформульованого у ній визначення договору зберігання, схоронність речі є основним обов'язком зберігача. Тому в ст. 942 ЦК передбачено заходи, яких має вживати зберігач, аби забезпечити схоронність поклажі. Насамперед він повинен дотримуватися всіх правил, передбачених умовами договору. Однак закони та інші законодавчі акти також можуть встановлювати певні правила зберігання харчових продуктів, фармацевтичної продукції, вибухонебезпечних речовин тощо. Так, при зберіганні харчових продуктів зберігачі мають дотримуватися вимог ЗУ "Про якість та безпечність харчових продуктів", ЗУ "Про захист прав споживачів", Правил продажу продовольчих товарів та Правил роботи підприємств громадського харчування тощо. Всі зберігачі мають дотримуватися правил пожежної безпеки, санітарних правил.

Для підвищення рівня схоронності окремих видів майна, підвищення рівня відповідальності зберігачів за виконання зберігальних обов'язків за ЗУ "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" окремі суб'єкти підприємництва мають право отримати спеціальний дозвіл (ліцензію), наприклад на зберігання природного газу в об'ємах, що перевищують рівень, установлений ліцензійними умовами, на зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Може бути так, що ні договором, ні законодавчими актами не встановлено тих чи тих умов зберігання майна. У такому разі зберігач має вживати загальновизнаних заходів схоронності, які обумовлюються властивостями переданої на зберігання речі, організаційно-технічними можливостями зберігача, звичаями ділового обороту (для суб'єктів підприємництва).

Частина 2 ст. 942 визначає особливості забезпечення схоронності речей у разі здійснення безоплатного зберігання. У таких випадках законодавець не зобов'язує зберігача вживати підвищених заходів схоронності, яких він дотримується щодо власних речей. Однак безгосподарне та недбайливе ставлення зберігача до схоронності власних речей не може звільняти такого зберігача від відповідальності за незбереження речі за такого самого безгосподарного та недбайливого ставлення до зберігання чужого майна.