Основні сервіси Internet (терміни)

Методичні вказівки

для індивідуально-консультативної та самостійної роботи студентів

Короткий тлумачний словник з термінів, що використовуються в сучасних мережних технологіях та телекомунікаціях

 

 

Для студентів стаціонару та заочної форми навчання

 

 

Харків – 2007

Автори - укладачі:

Мегель Ю.Є., проф., докт. техн. наук,

Чалий І.В., к.т.н., доцент;

Гайдусь А.Ю., асистент,

Коваленко С.М., асистент.

 

Рецензенти:

Руденко О.Г. доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри ЕОМ ХНТУРЕ.

Фурман І. О., доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри «Автоматизації та комп'ютерних технологій»,(ХНТУСГ ім. Петра Василенка)

 

 

Схвалено і рекомендовано до видання Радою Навчально-методичного центру по заочній формі навчання в закладах освіти 3-4 рівнів акредитації аграрного профілю (план видання навчально-методичної літератури на 2006-2007 навч. р., реєстр. №018/2006 від 18.05.2007 р.).

 

Передмова

Сучасний етап розвитку інформаційних технологій характеризується значним прогресом майже всіх їх складових. Особливо стрімко розвивається сам персональний комп'ютер (його апаратнета програмне забезпечення) та комп'ютерні мережі і телекомунікації.

Простежити за вдосконаленням комп’ютерів та відповідного програмного забезпечення важко навіть фахівцю, не кажучи вже про студентів. Але, як показує практика, сучасний механік, енергетик, менеджер, повинні володіти ПК на рівні грамотного користувача, використовувати ресурси та можливості локальних комп'ютерних мереж та глобальної комп'ютерної мережі Інтернет, взагалі мати уяву про більшість складових сучасних інформаційних технологій. Без цього він не буде конкурентноздатними на ринку робочої сили як України так і світу.

Згідно Концепції крізної комп'ютерної освіти, яка прийнята і впроваджується в Харківському національному технічному університеті сільського господарства імені Петра Василенка сучасна комп'ютерна освіта повинна здійснюватися безперервно протягом усього терміну навчання студентів та відповідати багатоступеневої підготовки фахівців: бакалаврів, спеціалістів та магістрів. Починається вивчення питань, пов'язаних з сучасними інформаційними технологіями на перших курсах в дисциплінах "Інформатика", "Інформатика та комп’ютерна техніка", "Комп’ютери та комп’ютерні технології", "Основи комп'ютерної техніки", "Комп’ютерні мережі та телекомунікації".

Серед проблем викладання цих дисциплін виділимо ту, що перед викладачем, постає дуже складна задача - забезпечення індивідуальності навчального процесу (одне з основних завдань кредитно-модульної системи організації навчального процесу) з урахуванням різного стартового рівня підготовки студентів.

Згідно з новими програмами навчальних дисциплін значно скорочено аудиторне (перш за все лекційне) навантаження студентів. З іншого боку коло питань, пов'язаних з сучасними інформаційними технологіями, якими повинен володіти майбутній фахівець зростає з кожним роком. Вихід полягає в стимулюванні систематичної самостійної роботи студентів протягом усього семестру. Така робота має на увазі самостійну роботу з відповідною літературою, використання спеціальних мультимедійних навчаючих електронних програм – посібників на компакт-дисках, необмежених ресурсів Інтернет.

Але, як показав багаторічний досвід викладання, в цьому випадку значні труднощі перед студентом виникають в питаннях термінології. Вивчаючи будь-яку науку, ми спочатку засвоюємо мову науки (основні терміни та поняття), потім поступово переходячи від простого до більш складного, опановуємо вершини науки. Це особливо справедливо відносно сучасних інформаційних технологій, де питання термінології завжди стояли гостро. Справа навіть не в великій кількості термінів, яка постійно зростає, а в тому що в Україні довгий час наукові публікації, науково-технічна документація та викладання у навчальних закладах велись російською мовою. Оскільки більшість термінів має американське походження, а потім вони свого часу були перекладені російською мовою, адекватний їх переклад на українську мову є досить важкою проблемою. Процес становлення україномовної термінології триває і зараз.

 

Словник

1. Програмне забезпечення (software (SW, ПЗ, розм. Софт) – загальне поняття, що описує програми для комп'ютерів у відмінності від його апаратних складових (hardware). При цьому не уточнюється, в якому вигляді представлені програми. ПЗ поділяється на два великих класи – системне (system software) і прикладне ПО (application programs).

2. Інтерфейс — система уніфікованих зв'язків і сигналів, за допомогою яких з'єднуються пристрої системи. Інтерфейси – засоби сполучення функціональних елементів мережі. Варто звернути увагу, що як функціональні елементи можуть виступати як окремі пристрої так і програмні модулі. Відповідно розрізняють апаратні і програмні інтерфейси.

3. Фізичне середовище — певне фізичне приладдя, необхідне для передачі інформації.

4. Середовище передавання даних - це фізичне середовище в якому відбуваються фізичні процеси, що використовуються для переносу інформації.

5. Сигнал даних - це фізичний процес у середовищі передавання даних, зміна параметрів якого використовується для переносу визначених даних.

6. З'єднання — в термінології ЕМВВС обмін інформацією між системами.

7. EDI (Electronic Date Interchange) — електронний обмін даними.

8. Мережні технічні засоби – це різні пристрої, що забезпечують об'єднання комп'ютерів у єдину комп'ютерну мережу.

9. Мережні програмні засоби – здійснюють керування роботою комп'ютерної мережі і забезпечують відповідний інтерфейс із користувачами.

10. Реальна система - сукупність одного або кількох комп'ютерів, відповідного програмного забезпечення, периферійного обладнання, персоналу, яка є повністю автономною й опрацьовує та передає інформацію.

11. Відкрита система — система, яка побудована та функціонує з дотриманням вимог міжнародних стандартів.

12. Середовище зв'язку відкритих систем - це сукупність функцій, які дають змогу реальним відкритим системам виконувати обмін даними.

13. Комунікаційна система - це реальна відкрита система, яка забезпечує обмін даними між абонентськими системами у відкритій інформаційній системі.

14. Абонентська система - це реальна відкрита система, яка є постачальником або споживачем ресурсів мережі, забезпечує доступ до них користувачів і керує взаємозв'язком відкритих систем.

15. Прикладний процес - це процес у реальній системі, який опрацьовує інформацію для визначених потреб.

16. Прикладний об'єкт - це частина прикладного процесу, яка безпосередньо займається організацією обміну даними.

17. Взаємодія відкритих систем (ВВС) — процес інформаційного обміну між відкритими системами і набір дій їх сумісного функціонування для виконання певної роботи.

18. OSI (Open System Interconnect). EMBBC — еталонна модель взаємодії відкритих систем.

19. ISO (International Organization for Standartization), MOC — Міжнародна організація зі стандартизації. Участь у ній є добровільною, до МОС входять національні організації зі стандартизації від кожної країни-члена, представництво знаходиться в Женеві, Швейцарія) Організація має зв'язок з комітетами користувачів і виробників.

20. Модель взаємодії відкритих систем (Open System Interconnection, OSI) або Еталонна модель взаємодії відкритих систем (ЕМ ВВС, стандарт ISO/IEC 7498). Модель OSI яка визначає різні рівні взаємодії відкритихсистем, дає їм стандартні імена і вказує, які функції повинен виконувати кожен рівень.

21. Інтерфейс ВВС. Визначає набір сервісів, які надаються даним рівнем сусідньому рівню. Модулі, які реалізують протоколи сусідніх рівнів і знаходяться в одному вузлі, також взаємодіють між собою у відповідності з чітко визначеними правилами і з допомогою стандартизованих форматів повідомлень, які і прийнято називати інтерфейсом.

22. Terminal — пристрій, що дозволяє відправляти команди на інший комп'ютер. Щонайменше це означає клавіатуру, монітор і найпростішу електронну схему.

23. Комп’ютерна мережа - це сукупність взаємозв’язаних (через канали передачі даних) комп’ютерів, які забезпечують користувачів засобами обміну інформацією і колективного використання ресурсів мережі: апаратних, програмних та інформаційних.

24. Локальна обчислювали мережа (ЛОМ, LAN - Local Area Network). Відрізняються компактністю за територіальною ознакою, об’єднуючи комп’ютери, що розташовані в одній кімнаті, будівлі, або кількох сусідніх будівель одного підприємства. Звичайно вони використовують єдиний комплект протоколів для цих ділянок. Не використовують телекомунікації загального призначання. Зараз вони дуже потужні. Більш 80 % інформації циркулює поблизу місць її появи.

25. Топологія комп'ютерної мережі. Відбиває структуру зв'язків між її основними функціональними елементами.

26. Шинна топологія. Робочі станції й інші мережні пристрої за допомогою мережних адаптерів підключаються до загальної магістралі /шини/. У процесі роботи мережі інформація від передавальної станції надходить на адаптери всіх робочих станцій, однак, сприймається тільки адаптером тієї робочої станції, який вона адресована.

27. Зіркоподібна топологія. Характеризується наявністю центрального вузла комутації – мережного сервера, якому або через який посилаються всі повідомлення.

28. Кільцева топологія. Характеризується наявністю замкнутого каналу передачі даних у вигляді кільця або петлі. У цьому випадку інформація передається послідовно між робочими станціями доти, поки не буде прийнята одержувачем і потім вилучена з мережі. Недоліком подібної топології є її чутливість до ушкодження каналу.

29. Intranet — мережа пов'язаних між собою комп'ютерів у межах однієї організації.

30. Еthernet (ІЕЕЕ-802.3) — стандарт на створення локальних мереж. Підтримує різні типи з'єднань: коаксіальним кабелем різни типів, витою парою та ін.

31. ATM (Asynchronous Transfer Mode). Режим асинхронної передачі - це технологія комутації, у якій для пересилання даних застосовуються осередки фіксованої довжини. Функціонуючи з високими швидкостями, мережі ATM підтримують інтегровану передачу мови, відео і даних в одному каналі, виконуючи роль і локальних і територіально-розподілених мереж.

32. Token Ring (IEEE-802.5) — стандарт на створення локальних мереж. Як метод доступу до каналу в ньому використовується метод передачі маркера. Архітектура розроблена фірмою IBM.

33. FDDI (Fiber Distributed Data Interface). Являє собою кільцеву технологію, але вона розроблена для оптоволоконного кабелю і використовується в магістральних мережах. Даний протокол аналогічний Token Ring і передбачає передачу маркера по кільцю від однієї робочої станції до іншої.

34. Регіональні мережі. Об’єднують користувачів міста, області, невеликих країн, потужних галузей країни. Канал зв’язку частіше телефонні лінії. Відстань між вузлами мережі 10 - 1000 км. Це не канонічне поняття.

35. Глобальні (всесвітні) мережі (WAN - Wide Area Network, GAN (Global Area Network) — глобальна комп'ютерна мережа.) об’єднують користувачів, об’єднаних по всьому світу. Широко використовують телекомунікації загального призначання, різноманітні канали зв’язку, включаючи супутники. З’єднують як окремі комп’ютери так і окремі локальні та регіональні мережі, які використовують різні протоколи.

36. Корпоративні мережі. Призначені для об’єднання замкнутої групи користувачів, наприклад співробітників корпорації або фірми і можуть носити глобальний або локальний характер.

37. Internet - це об’єднання міжнародних комп’ютерних мереж, які працюють за різними протоколами, що з’єднують різні типи комп’ютерів фізично передаючих данні по різним каналам зв’язку. Internet - найвеличезніша глобальна комп’ютерна мережа, що зв’язує сотні мільйонів абонентів у більш ніж 190 країнах світу.

38. Structured Wiring System (структурована кабельна система) План побудови кабельної системи, заснований на модульних підсистемах, а також такий, що специфікує погоджені правила прокладки кабелю і матеріали, що використовуються.

39. Мережні інтерфейсні плати (NIC, Network Interface Card) установлюються на настільних і портативних ПК. Вони служать для взаємодії з іншими пристроями в локальній мережі.

40. Мережна операційна система (NOS, Network Operating System) - це програмне забезпечення, що застосовується на кожнім підключеному до мережі ПК. Воно здійснює керування і координує доступ до мережних ресурсів.

41. Модем (модулятор-демодулятор) — пристрій, що дозволяє, комп’ютерам обмінюватися даними через телефонну лінію. Перетворює цифрові сигнали комп'ютера в аналоговий сигнал та робить зворотне перетворення.

42. Розподіл файлів. Мережа - це сумісне використання (або розподілення) файлів, ресурсів і програм. Розподіл файлів означає те, що мережа дозволяє користуватися файлами декількох користувачів.

43. Розподіл ресурсів. Мережа - це сумісне використання (або розподілення) файлів, ресурсів і програм. Розподіл ресурсів - це установка певних пристроїв, наприклад, диску чи принтеру таким чином, щоб всі комп’ютери мережі могли ними користуватися.

44. Розподіл програм. Мережа - це сумісне використання (або розподілення) файлів, ресурсів і програм. Розподіл програм - це використання програм, що знаходяться на спільному диску мережі.

45. Протокол — 1) набір семантичних і синтаксичних правил, що.визначають поведінку функціональних блоків системи під час передачі даних; 2) набір правил, що їх повинні дотримуватися компанії для забезпечення сумісності програмного та апаратного забезпечення. П. затверджуються як стандарти.

46. Браузер (Web-браузер) — програма перегляду інформації в World Wide Web (WWW). Найбільш популярними Інтернет - браузерами в Україні є Microsoft Internet Explorer і Netscape Navigator.

47. Абонент мережі (user) - користувач, споживач, замовник, клієнт, організація що користуються наданим ким-небудь сервісом.

48. Адміністратор (administrator) – фахівець, відповідальний за проектування, інсталяцію, конфігурування, контроль, керування й обслуговування мережі, системи або СУБД.

49. Системний адміністратор, адміністратор мережі(network administrator,system administrator (sysadmin) – людина, що обслуговує мережний комп'ютер або загальнодоступний вузловий сервер. Він також має максимальні права доступу до ресурсів системи. Може відповідати за планування, розгортання й експлуатацію корпоративної мережі.

50. Provider ( від service provider – провайдер [послуг], прокатник мережі) – фірма, що надає в даному регіоні послуги доступу до телекомунікаційної мережі, наприклад Internet.

51. ANSI (American National Standards Institute) — Американський інститут національних стандартів, член ISO від США. Стандарти в галузі передачі даних у рамках моделі BBC, у сфері шифрування інформації та управлінських систем.

52. ITU (International Telecommunication Union) — Міжнародний комунікаційний союз. Організація, що є в даний час спеціалізованим органом Організації Об'єднаних Націй.

53. Інститут інженерів по електротехніці і радіоелектроніці (Institute of Electrical and Electronics Engmeers, IEEE) - національна організація США, що визначає мережні стандарти. У 1981 році робоча група 802 цього інституту сформулювала основні вимоги, яким повинні задовольняти локальні обчислювальні мережі.

54. Європейська асоціація виробників комп'ютерів (European Computer Manufacturers Association, ЕСМА) - некомерційна організація, що активно співробітничає з ITU і ISO, займається розробкою стандартів і технічних оглядів, що відносяться до комп'ютерної і комунікаційної технологій.

55. Internet Society (ISOC) - професійне співтовариство, що займається загальними питаннями еволюції і росту Інтернету як глобальної комунікаційної інфраструктури. Під керуванням ISOC працює Internet Architecture Board (IAB).

56. Internet Architecture Board (IAB) - організація, у веденні якої знаходиться технічний контроль і координація робіт для Інтернету. IAB координує напрямок досліджень і нових розробок для стека TCP/IP і є кінцевою інстанцією при визначенні нових стандартів Інтернету.

57. Однорангова мережа. Являє собою мережу рівноправних комп'ютерів, кожний з яких має унікальне ім'я (ім'я комп'ютера) і звичайно пароль для входу в нього під час завантаження ОС.

58. Ієрархічна локальна мережа. В них мається один або кілька спеціальних комп'ютерів – серверів, на яких зберігається інформація, що спільно використовується різними користувачами.

59. Сервер (server) – комп'ютер або додаток, що надають послуги (сервіси), ресурси або дані клієнтському додаткові або комп'ютерові. Клієнтський додаток звичайно посилає серверові запит. Ключовим для роботи в Інтернет є поняття «сервер». Більшість мережних послуг здійснюється різними серверами: файловими, статистичними, поштовими, серверами телеконференцій, серверами баз даних.

60. Клієнт (робоча станція). Комп'ютер, з якого здійснюється доступ до інформації на сервер.

61. Технологія клієнт-сервер — це особливий спосіб взаємодії комп'ютерів у локальній мережі, при якому один з комп'ютерів (сервер) надає свої ресурси іншому комп'ютерові (клієнтові).

62. Мережний сервер. Являє собою спеціалізований комп'ютер, орієнтований на виконання основного обсягу обчислювальних робіт і функцій по керуванню комп'ютерною мережею. Цей сервер містить ядро мережної операційної системи, під керуванням якої здійснюється робота всієї локальної мережі.

63. Файловий сервер. Відноситься до комп'ютера, основною функцією якого є збереження, керування і передача файлів даних.

64. Сервер друку (принт-сервер). Друкувальний пристрій (спеціальний високопродуктивний принтер), що за допомогою мережного адаптера підключається до передавального середовища. Подібний мережний друкувальний пристрій є самостійним і працює незалежно від інших мережних пристроїв. Обслуговує заявки на друк від усіх серверів і робочих станцій.

65. Поштовий сервер. Служить для обробки повідомлень електронної пошти. При високій інтенсивності обміну даними з глобальними мережами виділяються в рамках локальних мереж.

66. Вузол (Host) — будь-який пристрій у мережі, який використовує TCP/IP. Це також комп'ютер у мережі Internet, до якого можна підключитися. Вузловий комп'ютер (Hostкомп'ютер).

67. Node (Вузол) — комп'ютер у мережах Internet і Fidonet.

68. Міст (bridge) — пристрій, що його можна використовувати для з'єднання мережних сегментів із різними фізичними середовищами (наприклад, волоконно-оптичний і коаксіальний кабелі), з різними протоколами нижніх рівнів (скажімо, Ethernet з Arcnet) в єдину логічну мережу. М. працюють на канальному рівні OSI/ISO, а точніше — на підрівні керування доступом до середовища передачі (Media Access Control — МАС), і повинні визначати шлях і напрямок передачі повідомлення.

69. Комутатор (switch) — пристрій з багатьма входами (джерелами) і виходами (приймачами) для вибору і з'єднання будь-якого джерела сигналів з будь-яким приймачем сигналів. Багатопортовий міст; може встановлювати декілька з'єднань одночасно між різними парами портів. Працює з другим рівнем моделі OSI.

70. Маршрутизатор (Router) — спеціалізований комп'ютер або програмне забезпечення для підтримки з'єднання двох або декількох мереж. Маршрутизатор дивиться на адресу призначення пакетів, що проходять через нього, і вирішує, за яким маршрутом їх направляти. Маршрутизаторвідрізняється від моста тим, що з'єднує мережі не на канальному, а на мережному рівні, зберігаючи їх логічне розділення.

71. Шлюз (gateway) — програмно-апаратний комплекс, що зв'язує неоднорідні системи, які використовують різні операційні середовища і протоколи високих рівнів. З допомогою Ш. з'єднуються системи, неузгоджені за швидкостями обміну інформацією та використовуваними формами передачі даних. Шлюз — пристрій для з'єднання мереж, у яких використовуються різні протоколи, щоб інформація могла передаватися з однієї мережі в іншу. Шлюзовий комп'ютер.

72. Backbone (магістраль) —опорна мережа, високошвидкісна лінія або послідовність з'єднань, що утворює основний шлях у межах мережі.

73. Firewall (брандмауер) — захисний фільтр для повідомлень і входів до системи. Використовуються в організаціях, навпрямки приєднаних до Internet, щоб запобігти несанкціонованому доступові до мережі ззовні.

74. Сервер - програма — спеціалізована програма, установлена на вузлі. Ця програма має адресу на вузлі, може приймати і відправляти інформацію, відповідати на листи, висилати файли, робити пошук у базах даних. Для взаємодії із сервером користувач повинний мати спеціальну програму, називану «клієнт». Функції програми-клієнта зводяться до посилки на сервер команд і до особливого представлення одержуваної від сервера інформації. Програма-клієнт, з одного боку, забезпечує швидку й ефективну взаємодію із сервером, а з іншого боку — надає зручний інтерфейс користувачеві, рятуючи його від необхідності пам'ятати складні і заплутані команди. Будь-яку програму, що надає послуги в інтерактивному режимі, можна назвати сервером. Користувачі є клієнтами, що працюють з Web-браузерами, що одержують інформацію з Web-сервера.

75. Датаграма(дейтограма, данограма) - це повідомлення, яке не потребує підтвердження про прийом від приймаючої сторони.

76. Web-сторінка (Web-page)Складова частина Web-сайта. Фізично являє собою HTML-файл. Може містити текст, зображення, аплети JAVA і інші Web-елементи. Сторінка може бути статичною або динамічно сгенерованою. У випадку використання фреймів кожен фрейм вважається окремою сторінкою.

77. Frame – 1. Кадр, окремий кадр зображення, що рухається на екрані, у відео, відеографіці.

2. Кадр у телекомунікації – блок даних (пакет) фіксованого формату, переданий по каналу зв'язку.

3. Засіб мови HTML, що дозволяє розбити екран веб-сторінки на частини з незалежною інформацією в кожній з них.

78. Домашня сторінка (головна, початкова,home page) — Початкова сторінка Web-сайта. По головній сторінці відвідувач звичайно одержує представлення про те, куди він потрапив, і що він може побачити на інших сторінках сайта. Документ, що автоматично завантажується із запуском програми Інтернет - браузер. Має містити посилання на інші документи і сервери, що їх ви використовуєте найчастіше.

79. Web-сайт (Web-Site, сайт, Web-сервер).Сукупність Web-сторінок, об'єднаних за змістом і такими, що фізично знаходяться на одному сервері. Для ефективної взаємодії з мережею Internet можуть використовуватисяWeb-сервери.

80. Портал (portal – Internet portal –Web-портал) (досл. головний вхід, ворота). Портал, являє собою Web-сайт, призначений для надання інтегрованої інформації. Звичайно містять посилання на інші сайти, зміст яких відповідає інтересам відвідувача порталу. Портали бувають спеціалізованими (наприклад, www.museum.ru) і загальними (наприклад, www.km.ru, Yahoo!).

81. Гіпертекст — система запису й відображення тексту, що дозволяє створювати в ньому логічні зв'язки багатьма способами. Гіпертекстові документи можуть містити посилання на пов'язані документи. Під терміном «гіпермедіа» розуміють документи, що можуть містити рисунки, звукові та відео фрагменти.

82. HTML (Hypertext Markup Language) — мова розмітки гіпертексту. Використовується для створення сторінок WWW.

83. Dynamic HTML (DHTML) — динамічна мова гіпертекстового маркування. Надає можливість описувати Web-сторінки, що містять динамічні об'єкти (текст, зображення і т. ін.) — переміщувані, анімовані, сховані.

84. XML (Extensible Markup Language) — розширена мова гіпертекстовoro маркування. Дозволяє розробникам створювати і описувати власні елементи або теги.

85. Java — мова програмування. Нагадує С і C++, використовується в розробці аплетів для сторінок WWW.

86. Адреса (address (ADR, addr) – Мережні адреси, такі, як адреси електронної пошти, Web-серверів і ін., у різних мережах улаштовані по-різному. Звичайно це одна або кілька груп символів, що утримуються в тексті повідомлення, по яких визначається одержувач або відправник даних, що пересилаються.

87. IP address (IP-адреса) — унікальне число, що складається з чотирьох частин по 8 бітів кожна, розділених крапками, і використовується для ідентифікації комп'ютера в Internet. У більшості комп'ютерів є також одне або декілька імен доменів, які легше запам'ятати.

88. ТСР / ІР (Transmission Control Protocol/Internet Protocol) — модель протоколів, використовувана для зв'язку між мережами через Internet чи в локальних мережах.

89. Протокол TCP (Transmission Control Protocol). Є стандартним транспортним протоколом і надає сервіс для надійної передачі інформації між клієнтами мережі. На відміну від UDP, протокол TCP забезпечує гарантовану доставку з установленням з'єднань у виді потоків байт.

90. Протокол IP (Internet Protocol) Забезпечує сервіс доставки пакетів між вузлами мережі Internet і відповідає за адресацію мережних вузлів.

91. Протокол UDP (User Datagram Protokol) — протокол користувальницьких дейтаграм є одним із двох основних протоколів, розташованих безпосередньо над протоколом IP. Він надає прикладним процесам обмежений набір транспортних послуг, забезпечуючи ненадійну доставку дейтаграм.

92. SMTP (Simple Mail Transfer Protocol) — простий протокол передачі електронної пошти.

93. POP (Post Office Protocol, протокол поштової відділення зв'язку) - протокол, що дозволяє користувачеві, що працює під керуванням однокористувальницької системи, читати пошту, що приходить йому на сервер. Існує три несумісних між собою версії: POP1, POP2, POP3.

94. HTTP (hypertext transfer protocol, протокол передачі гіпертексту). Це назва протоколу, по якому взаємодіють клієнт і сервер WWW.

95. Стек протоколів. Послідовність протоколів, що безпосередньо беруть участь у передачі інформації, називається протокольним стеком. Так, наприклад, при передачі файлів через мережу Ethernet протокольний стек містить протоколи: FTP/TCP/IP/IEEE 802.4.

96. Інкапсуляція — включення протокольного блоку вищого рівня у блок даного рівня.

97. URL (Uniform Resource Locator) — універсальний покажчик ресурсів. Стандартний формат завдання адрес і ресурсів у мережі Internet, що належать до WWW. URL вказуються за такими правилами: service://host:port/path/file.ext (вид сервісу: //адреса хосту: номер порту /шлях /ім'я файлу).Вид сервісу показує, як здійснюється доступ до джерела інформації (file:// ftp:// http:// gopher:// telnet://). Параметр «порт» є обов’язковим і застосовується лише тоді, коли для доступу до інформації використовується порт інший, ніж той, що застосовується за умовчанням для даного типу сервісу. Шлях мається на увазі відносно деякого каталогу, визначеного як кореневий для даного виду сервісу.

98. ISDN (Integrated Services Digital Network) — цифрова мережа з інтеграцією сервісу.

99. DSL (Digital Subscriber Line) — цифрова абонентська лінія. Пристрій для інтерфейсу BRI ISDN.

100. ADSL (Asymmetric Digital Subscriber Line) — асиметрична цифрова абонентська лінія.

101. xDSL — сімейство цифрових технологій (ADSL, R—ADSL, HDSL, SDSL, VDSL).

102. Frame Relay — протокол передачі даних, що використовується на високошвидкісних лініях і замінює давніший протокол X.25. Дозволяє динамічно розбивати загальну смугу лінії на канали з потрібною на якийсь момент смугою пропускання. Краще підходить для обробки суто цифрової інформації. Підключення надається провайдерами. Гарне рішення в разі замалої смуги пропускання.

103. Finger — програма, яка повідомляє відомості про кого-небудь у мережі Internet.

104. Телекомунікації — засоби віддаленого інформаційного зв'язку.

105. Телепослуги — послуги, що надаються під час використання каналів зв'язку (електронна пошта, факсимільний зв'язок).

106. Телеграфний зв'язок, телеграф — передача на відстані дискретних (букво-цифрових) повідомлень — телеграм. Здійснюється з допомогою електричних або радіосигналів. Розрізняють Т. з. загального користування, абонентське телеграфування, відомчий Т. з. і факсимільний зв'язок.

107. Телефонний зв'язок — передача на відстань голосової інформації. Здійснюється електричними сигналами по дротах або радіосигналами. Розрізняють місцевий (в межах міста чи села), міжміський та міжнародний Т. з., а також відомчий, виробничий, мобільний (радіотелефонний) зв'язок.

108. Телекс — міжнародна телекомунікаційна служба, яка забезпечує засоби підготовки і передачі повідомлень, що містять текст і графічні символи з обраного набору символів.

109. Телебачення — передача на відстані зображень рухомих об'єктів за допомогою радіоелектронних пристроїв. У пункті передачі елементи зображення перетворюються в послідовність електричних сигналів із наступною передачею цих сигналів каналами зв'язку (лініями радіорелейного зв'язку, кабельними, космічними) в пункт прийому, де здійснюється їх зворотне перетворення.

110. Мобільний зв'язок — це зв'язок між рухливими, абонентами. Зв'язок може бути двостороннім - обмін інформацією, або одностороннім — пересилання інформації в одну систему. Система мобільного зв'язку містить у собі п'ять видів зв'язку: стільниковий, пейджинговий, транковий, мобільний супутниковий, бездротовий телефон.

111. Стільниковий зв'язок — це мобільний радіотелефонний зв'язок, що надає усі види послуг сучасного телефонного зв'язку, але без обмеження рухливості абонента. Сьогодні стільниковий телефон із засобу мобільного зв'язку перетворився в засіб персонального зв'язку.

112. CER – (Ce llular R adio) – стільниковий радіотелефонний зв'язок.

113. Cellular telephone – стільниковий телефон, мобільний телефон, синоніми – cellphone (термін використовується в основному в Північній Америці), cellular phone, mobile phone, handy (в Германії).

114. Пейджингові системи. Системи персонального радіовиклику, пошукового виклику, радіопошукового виклику — системи одностороннього мобільного зв'язку, що забезпечують передачу коротких повідомлень із центру системи (з пейджингового термінала) на мініатюрні абонентські приймачі (пейджери).

115. Радіозв'язок — електрозв'язок, здійснюваний за допомогою радіохвиль. У радіопередавачі формуються радіосигнали — електричні коливання, радіосигнали випромінюються у вигляді електромагнітних хвиль передавальною антеною в навколишній простір, досягають приймальної антени і надходять у приймач, де підсилюються й перетворюються на сигнали, адекватні переданому повідомленню.

116. Радіорелейний зв'язок — радіозв'язок лінією, що утворена ланцюгом приймально-передавальних (ретрансляційних) радіостанцій. Здійснюється зазвичай на деци - і сантиметрових хвилях. Антени станцій лінії встановлюють на вежах заввишки 70-100 м, антени сусідніх станцій зазвичай знаходяться в межах прямої бачності (на рівнині — 40—50 км). Протяжність лінії Р. з. — до 10 000 км, ємність — декілька тисяч каналів.

117. Роумінг (roaming) -— процедура надання послуг стільникового зв'язку абонентові одного оператора в системі іншого оператора. Для реалізації Р. є необхідним використання в обох системах того самого стандарту стільникового зв'язку та наявність домовленості між відповідними компаніями-операторами.

118. Виділені канали. Створюються та існують упродовж певного інтервалу часу незалежно від передачі інформації; такі канали орендуються в телефонних компаніях або (рідко) прокладаються, зацікавленою організацією.

119. Мережі з комутацією каналів. Канал не звільнюється, доки не закінчиться сеанс зв'язку (телефонна мережа загального користування).

120. Мультиплексор — пристрій, що дозволяє декільком низькошвидкісним пристроям сумісно використовувати одну високошвидкісну лінію передачі.

121. BSS — базова станція системи стільникового зв'язку. Знаходиться в центрі стільника та обслуговує всі абонентські радіотелефонні апарати в межах свого стільника. Технічне забезпечення базової станції — антени, приймачі-передавачі, контролери тощо.

122. CDMA (Code Division Multiple Access) — множинний метод доступу з кодовим розділенням.

123. GSM (Global System for Mobile Communications) — глобальна система мобільного зв'язку; цифровий стандарт стільникових мереж передачі даних, другий за поширеністю в світі. Діапазони 900, 1800, 1900 МГц.

124. ТІ (Т2, ТЗ, Т4) — стандарт на високошвидкісні цифрові орендовані лінії, прийнятий у Північній Америці. Призначений для передачі всіх типів інформації, у тому числі мови, факсимільних повідомлень, відеоінформації, цифрових даних.

125. Колізія — виникнення протиріч у конкуренції за ресурси.

126. SIM (Subscriber Identity Module) — смарт-карта; «персоналізує» абонентський телефонний апарат стандарту GSM, на якому встановлюється, і містить унікальну інформацію про мобільного користувача.

Основні сервіси Internet (терміни).

1. Електронна пошта (e-mail) -забезпечує обмін поштовими повідомленнями з будь яким абонентом мережі Internet. Це один з перших і найпоширеніших сервісів Internet. Це найдешевший і найдоступніший сервіс в Україні на сьогоднішній день.

2. Системи розсилки (Mail List) -одержання електронною поштою повідомлень за певною тематикою.

Якщо підписатися (безкоштовно) на списки розсилки, можливо регулярно одержувати на свій ПК матеріали які цікавлять абонента (економіка, бізнес, інформаційні технології і т. п.)

3. Групи новин (телеконференції, сервіс Usernet) - дає змогу поширювати й одержувати інформацію в мережі Internet за певною тематикою. Інформація, що надійшла на сервер групи новин, відправляється з нього на усі сервери, з якими він зв’язаний і данні йдуть по всьому світу, поки не приходе на сервери, де ця інформація вже є.

4. Передача файлів (FTP - File Transfer Protocol) дозволяє отримувати файли (документи, програми, аудіо та відео матеріали) з віддалених комп’ютерів на ПК користувача. Один з найстаріших сервісів Internet. Даний сервіс може бути використаний для комерційного поширення програмних продуктів, баз даних, моделей, рекламних презентацій, великих за обсягом документів (книг) тощо.

5. Термінальний режим (Telnet, віддалений доступ). Історично, це мабуть, самий перший сервіс. Дає можливість абоненту працювати на будь-якій ЕОМ мережі, як на своїй власній. Керування віддаленим комп’ютером називають консольним або термінальним. У наші дні у зв’язку з швидким збільшуванням обчислювальної потужності ПК, розвитку локальних мереж, необхідність у цьому сервісі скоротилася.

6. Всесвітня павутина (World Wide Web, WWW, Web).

WWW— всесвітня павутина. Система «гіпермедіа» для доступу до інформації в Internet. Сервіс прямого доступу, що вимагає повноцінного підключення до Internet і що дозволяє інтерактивно взаємодіяти з представленим на Web-серверах змістом — відео, аудіо, графікою, текстом і т.д. Взаємодія здійснюється за принципом клієнт-сервер з використанням протоколу передачі гіпертексту (HTTP). Єдиний інформаційний простір, який складається з багатьох взаємозв’язаних гіпертекстових електронних документів (сторінок), між якими можливе переміщення користувача при роботі в Internet.

7. Чат (IRC - Internet Relay Chat) — система, що надає користувачам Internet можливість розмовляти в реальному масштабі часу. Сервіс для проведення телеконференцій в реальному часі.

8. Пошукова служба (ICQ) - для пошуку мережевого IP-адреса людини, комп’ютер якої приєднано в даний момент до мережі Internet. Після встановлення контакту зв’язок відбувається в режимі, аналогічному сервісу IRC.

9. Служба доменних імен (DNS) - видача доменних імен та перевід їх у пов’язані з ними IP-адреси. Доменне ім’я видається, як правило, один раз, одному користувачу мережі Internet.

10. Internet-телефонія (IP-tel, СТІ (Computer Telephone Integration) — комп'ютерна телефонія. ) - технологія, що дозволяє використовувати Internet в якості засобу організації та ведення міжнародних телефонних розмов, передачі файлів.

11. Радіо та телебачення в Internet (Real Audio та Real Video) - передача аудіо, відео та телесигналів в мережі Internet. Це самий новий на сьогодні, ще не визначившийся в своїх стандартах сервіс Internet.

12. Система Internet-комерції, або скорочено СІК, а в англійському варіанті SIC (System for Internet Commerce) - це комплекс організаційних, технічних, комунікаційних і програмних засобів, призначених для створення і розвитку середовища взаємодії суб’єктів комерційної діяльності в мережі Internet.

Література

1. Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, інтернет і програмування. К.: ТОВ "СофтПрес", 2005, 552с.

2. Карачун В.Я., Гульчук Г.Г., Карачун О.О., Прохур Ю.З. Російсько-український словник з інформатики та обчислювальної техніки / Под ред. І.А. Черненко. К.: Рось, 1994.

3. Бартків А.Б., Гринчишин О.Я., Гринчишин Я.Т. Англо-українсько-російський словник з інформатики, програмування, обчислювальної техніки. К.: Вища школа, 1995.

4. Борковский А.Б.Англо-русский словарь по программированию и информатике. М.: Рус. яз., 1990.

5. Англо-русскийсловарь по вычислительной технике / Под ред. Е.К.Масловского. М.: Рус. яз., 1990.

6. Першиков В.И., Савинков В.М. Толковый словарь по информатике. М.: Финансы и статистика, 1991.

7. Телекомунікації в бізнесі. Ситник В. Ф. та ін.– К.: КНЕУ, 1999р., 204с.

8. Бондаренко В.Г. Гребенніков В.О.Сучасні i майбутні інфокомунікаційні технології України. -К.: «Радіоаматор», 2004.

9. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології. Посіб. За ред. О.І.Пушкаря – К. 2001. – 696 с. (Альма-матер).

10. В.Попов. Практикум по Интернет - технологиям. – СПб: «Питер», 2002.- 476с.

11. Гончаров А. Компьютер для менеджера. Самоучитель – СПб: «Питер», 2000.- 464с.

12. Ю. Габбасов. Internet 2000. - М-СПб.: BHV, 1999.

13. С. Березин, С. Раков. Internet у Вас дома. Изд. 2-е. – М - СПб.: BHV, 1999.

14. Кулаков Ю. А., Луцкий Г. М.Компьютерные сети. — К.: Юниор, 1998. —384с.

15. Ратынский М. В.Основы сотовой связи / Под ред. Д. Б. Зимина. — М.:Радио и связь, 1998. —248 с.

 

Ю.Є.Мегель, І.В.Чалий, А.Ю.Гайдусь, С.М.Коваленко

 

Методичні вказівки

для індивідуально-консультативної та самостійної роботи студентів