Вимоги до змісту курсової роботи

Міністерство освіти і науки України

Київський університет імені Б.Д. Грінченка

 

Гуманітарний інститут

Кафедра практики та методики навчання англійської мови

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

для спеціальності Філологія (англійська).

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр».

Київ 2010


Укладачі:

Чернігівська Наталія Станіславівна, старший викладач кафедри практики та методики навчання англійської мови;

Лагутіна Анастасія Костянтинівна, викладач кафедри практики та методики навчання англійської мови.

 

Рецензент:

Єременко О.В., доктор філологічних наук, доцент, заступник директора Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка з навчальної роботи.

 

Ухвалено на засіданні кафедри практики і методики навчання англійської мови Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка

Протокол № … від … 2010 р.

Затверджено вченою радою Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка

Протокол № … від … 2009 р.




Пояснювальна записка

Курсова робота є однією з головних форм навчальної діяльності і обов'язковою складовою частиною процесу науково-методичної і професійної підготовки майбутнього вчителя. Це досить складна форма самостійної, творчої роботи студента. Курсова робота – засіб перевірки не лише теоретичної і методичної підготовки майбутнього вчителя, але і його вміння працювати з літературою, спостерігати, аналізувати та узагальнювати педагогічний та науковий досвід, проводити самостійно науково-педагогічні дослідження.

Курсові роботи розвивають наукове мислення студентів, вміння працювати зі спеціальною літературою, аналізувати та порівнювати різні погляди на певні питання викладання, чітко та логічно викладати свою думку, випрацьовувати та аргументувати власну позицію. Курсові роботи сприяють підвищенню теоретичної та методичної підготовки студентів як майбутніх вчителів, формують навички самостійної науково-дослідницької діяльності.

Найкращі курсові роботи надалі рекомендуються, як усні або стендові доповіді на наукових конференціях наукового студентського товариства, на методичних чи педагогічних читаннях, а також для друку в збірниках наукових студентських праць. Розширені та доповнені курсові роботи можуть стати основою майбутніх дипломних проектів, магістеріуму.

Курсові роботи виконують на старших курсах навчання як узагальнюючі роботи з того чи іншого навчального предмета, що передбачається навчальною програмою. Теми курсових робіт та наукових керівників визначають кафедри на початку читання курсу лекцій з того чи іншого предмету з тим, щоб студенти мали час для підготовки до виконання курсової роботи.

Тематику курсових робіт затверджує завідувач кафедри за поданням викладача, що веде лекційний курс. Для опрацювання певної теми призначається керівник – викладач кафедри. Як виняток, окремі теми можуть запропонувати самі студенти. Такі теми повинні погоджуватися з завідувачем кафедри.

Кожну тему виконує, як правило, один студент, але над організацією конкретного експерименту з певного виду науково-методичної роботи може працювати невелика група (3-5) студентів. Виходячи з вимог програми викладання того чи іншого навчального курсу, курсова робота повинна мати творчий характер та певну наукову цінність, а також конкретне значення для розвитку освітянських та наукових проблем. Бажано, щоб висновки, що випливають з курсового проекту, були цінними у практиці викладання певного предмету. Таким чином, курсова робота не повинна обмежуватись реферуванням літературних джерел або бути описом простого спостереження, а включати елементи нових добутих знань. Якість курсової роботи повинна бути такою, щоб після захисту цієї роботи, усі бажаючі мали змогу використати її результати, як певний методичний посібник. Результати роботи ґрунтуються на глибокому, осмисленому вивченні теоретичної та методичної літератури, узагальненні спостережень, експериментів, досить повному аналізуванні конкретних матеріалів педагогічної практики.

Оформлення будь-якої дослідницької роботи – навчально-наукової чи кваліфікаційної – є одним із показників якості виконання наукового дослідження, загальної культури студента, заключний і відповідальний етап дослідницького процесу, в якому уникнути недоробок та недоліків допоможе знання правил оформлення наукової роботи.

 

Структура курсової роботи

Курсова роботи повинна містити:

Титульний аркуш;

Зміст;

Перелік умовних позначень (за необхідності);

Вступ;

Основну частину;

Висновки;

Додатки (за необхідності);

Список використаних джерел.

 

Вимоги до змісту курсової роботи

Титульний аркуш курсової роботи (див. додаток А).

Курсова робота починається з титульного аркуша, на якому вказується:

1) повна назва навчального закладу (університету, інституту, кафедри) та міністерства, до якого належить цей навчальний заклад (вгорі);

2) назва курсової роботи (посередині);

3) прізвище, ім'я та по батькові студента (в родовому відмінку), номер (шифр) групи та курс де він навчається (нижче);

4) прізвище, ім'я та по батькові наукового керівника – вчене звання, науковий ступінь та посада (у називному відмінку);

5) місто, в якому розміщено навчальний заклад та навчальний рік (внизу сторінки).

Зміст подають на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів, зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури (див. додаток Б).

Перелік умовних позначень подається, якщо в курсовій роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий в роботі у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальне розшифрування. Якщо в курсовій роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні.

У вступі розкривається суть і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Далі подають загальну характеристику курсової роботи в такій послідовності:

Актуальність теми зазначається шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність і доцiльнiсть роботи для розвитку теорії і практики викладання з відповідної галузі науки (зокрема іноземних мов). Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.

Формулюють мету і завдання дослідження, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. He слід формулювати мету як «дослідження», «вивчення», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

Об’єкт i предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться мiж собою як загальне i часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага виконавця курсової роботи, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

Перелік методів дослідження подають для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано вiд змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Наприклад, теоретичні (аналіз наукових джерел з досліджуваної проблеми; історико-педагогічний аналіз педагогічної, лінгвістичної, філософської літератури; причинно-наслідковий, порівняльний, історичний аналіз (для визначення предмета, мети й завдань дослідження); теоретичне проектування й моделювання підготовки учнів старших класів до … (згідно теми)); емпіричні (спостереження, вивчення й оцінка сучасного стану підготовленості учнів старших класів до … (згідно теми); бесіди, анкетування; узагальнення педагогічного досвіду; оцінки, самооцінки, взаємооцінки тощо; вивчення результатів досліджуваного виду діяльності (згідно теми)).

Наукове значення проведеного дослідження зазначається в узагальненні, уточненні, систематизації, класифікації певних наукових понять, практичних методів та прийомів організації навчально-виховного процесу тощо.

Практичне значення полягає у використанні результатів дослідження або рекомендацій щодо їх використання.

Основна частина складається з розділів, підрозділів, пунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів дослідження. У кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити висновки від другорядних подробиць.

В огляді літератури окреслюються основні етапи розвитку наукової думки за обраною проблемою, здійснюється аналіз та осмислення опрацьованої студентом літератури за темою дослідження, а також певні висновки, які спонукають до виконання необхідних дослідницьких розвідок. Огляд повинен містити критичний огляд наукової літератури з обраної теми, аналіз існуючих поглядів на предмет дослідження (якщо такі існують), огляд невирішених аспектів проблеми. Стисло, критично висвітлюючи роботи науковців, потрібно назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми. Загальний обсяг літератури не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини курсової роботи.

У другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напряму дослідження, наводять методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки; описують виконане дослідницьке завдання, методику дослідницько-експериментальної роботи – це методичні моделі уроків, роздаткових матеріалів, розробка конспектів уроків, наочність, засоби навчання та розробки навчально-методичних матеріалів, розроблених студентом і пропонованими для використання. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

У висновках викладають найважливіші наукові і практичні результати, одержані під час виконання курсової роботи. Висновки підсумовують проведену дослідницьку роботу і містять формулювання, що відображають власну думку автора курсової роботи. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання, далі розкривають методи вирішення поставленої наукової проблеми, їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв’язаннями.

До додатків за необхідності доцільно включати допоміжний матеріал: методичні розробки та рекомендації, графічний та ілюстративний матеріал, мовний і мовленнєвий навчальний матеріал, вправи, зразки наочних засобів, таблиць, схеми, графіки, анкети учнів і вчителів тощо.

Список використаних джерел розміщують в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків українською та російською мовами, потім в такому ж порядку розміщуються джерела іноземними мовами, потім Інтернет-джерела (див. додаток В).

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: