Порядок виконання роботи

1. Заміряти розміри поперечного перерізу тонкостінної балки і визначити:

– для кругового незамкнутого кільця постійної товщини значення r;

– для швелера постійної товщини значення b і h.

Отримані значення занести у табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Кругове незамкнуте кільце постійної товщини			Швелер постійної товщини
r	e_T	e_E	b	h	d_T	d_E

2. Обчислити теоретичне значення центру згину:

– для кругового незамкнутого кільця постійної товщини по формулі (2.7);

– для швелер постійної товщини по формулі (2.13).

Отримані значення занести у табл. 2.1.

2. Встановити повзун в центрі ваги перерізу (положення центра ваги перерізу відповідає поділці ″10″ шкали).

3. Встановити стрілки індикаторів на нуль.

4. Навантажити гирьовий підвіс вантажем 15 Н.

5. Провести відлік по шкалах індикаторів.

6. Перемістити повзун по рейці і добитися такого його положення, коли показання індикаторів стануть однаковими по значенню.

7. Визначити експериментально положення центру згину: e_E і d_E. Отримані значення занести у табл. 2.1.

8. Порівняти експериментальні і теоретичні значення положень центра згину. Визначити відносну похибку проведення дослідження:

;

8. Зробити висновки за результатами лабораторної роботи.

Контрольні питання

1. Визначення секторальної площі.

2. Секторальні характеристики перерізу і їх визначення.

3. Визначення дотичних напружень в тонкостінних стержнях.

4. Визначення центра згину кругового незамкнутому профілю.

5. Визначення центра згину швелера постійної товщини.

Лабораторна робота №3.

Визначення напруження при позацентровому розтязі стержня

Мета роботи: визначити теоретично і експериментально напруження на поверхні позацентрово розтягнутого стержня прямокутного перерізу.

Теоретичні відомості

Позацентровий розтяг чи стиск виникає в тому випадку, коли лінія дії зовнішнього навантаження, яке сприймає стержень, паралельна його повздовжній осі. При цьому в поперечному перерізі стержня спостерігаються повздовжні сили і згинаючі моменти. Нормальна сила рівна зовнішньому навантаженню, а значення згинаючих моментів залежать від того, наскільки зміщений полюс (тобто точка прикладання зовнішньої сили) від центра. Якщо полюс розміщений не на одній з головних центральних осей перерізу, згин такого стержня буде проходити в двох головних його площинах.

Якщо полюс розміщений на одній із головних центральних осей, то згин його проходить в одній площині і значення згинаючого моменту М (рис. 3.1) визначається по формулі

, (3.1)

де Р – прикладена сила; е − ексцентриситет прикладання зовнішнього навантаження.

Як нормальні сили, так і згинаючі моменти в точках поперечного перерізу викликають нормальне напруження, яке знаходять за формулами:

, ,

де P − нормальна сила; F − площа поперечного перерізу стержня; − момент інерції перерізу; у − координати точки, для якої обчислюється напруження (відстань від точки перерізу, що досліджується, до осі Z).

Момент інерції прямокутника

де b і h розміри перерізу стержня.

Повне напруження, використовуючи принцип незалежності дій сил:

(3.2)

Рисунок 3.1. Схема навантаження стержня

Рівняння нейтральної лінії, при тобто

Таким чином, нейтральна лінія віддалена від головної центральної осі Z на відстань (див. рис. 3.1);

При нейтральна лінія знаходиться в межах перерізу, при - дотикається до нього, а при - знаходиться за його межами. Відповідно цьому волокна на поверхні В (див. рис. 3.1) будуть стиснути, або недеформовані, або розтягнуті. Волокна на поверхні А будуть розтягнуті. Напруження в точках перерізу пропорційні їх відстані до нейтральної лінії.

Опис установки

Для експериментальних досліджень використовують зразок, виготовлений зі сталі. Зразок (див. рис. 3.1) має розміри перерізу і 19,5 мм. Навантаження зразка проводять на випробувальної машині Р-10 чи Р-20. Деформація волокон на поверхнях А і В вимірюють з допомогою тензодатчиків, наклеєних на цих волокнах, і вимірювача деформації цифрового ИДЦ-1. Значення деформації визначаються за формулою