Дослідження нещасних випадків

Дослідження нещасних випадків виконується по двох напрямах

1  Монографічні дослідження - це виявлення потенційних небезпечних та шкідливих чинників притаманних окремому обладнанню чи всьому технологічному процесу (тобто це прогнозування можливих нещасних випадків.)

2  Дослідження нещасних випадків, що мали місце на даному виробництві – проводиться за матеріалами розслідування. Виділяють кілька методів:

1. Статистичний метод - полягає в обчисленні коефіцієнтів чи показників, які характеризують стан травматизму.

Коефіцієнт частоти загального травматизму - характеризує середню кількість НС за певний період часу:

де Н - кількість НС за період;

P - кількість працюючих;

Коефіцієнт частоти травматизму із смертельним результатом:

Коефіцієнт важкості травматизму - характеризує середню тривалість непрацездатності в днях, що доводиться на 1 НС:

де Д - загальна кількість днів непрацездатності, обумовлене травмами за даний період.

Коефіцієнт смертельних результатів - характеризує питому вагу смертельних випадків в загальному травматизмі:

,%

Коефіцієнт виробничих або потенційних втрат - характеризує середню тривалість непрацездатності, що доводиться на 1000 працюючих:

.

2. При груповому методі - всі нещасні випадки на певний період групуються за певними ознаками: тимчасові (по роках, кварталах, днях), виробничі ознаки (на певному обладнанні чи при виконанні певних робіт), індивідуальним даним працівника та ін.

3. Топографічний метод - дослідження за місцем події (на плані місцевості, карті місцевості певними значками наносяться НС, і за певний період виявляються місця скупчення – для протяжних робіт).

4. Економічний метод - полягає у визначенні втрат, пов'язаних з нещасними випадками на виробництві (недодана продукція, виплата штрафів), і порівняння їх з коштами, витраченими на ОП.