Матеріально-технічне забезпечення підприємства

Матеріально-технічне забезпечення – це форма товарного обігу у сфері матеріального виробництва, процес забезпечення підприємств сировиною, матеріалами, комплектуючими, напівфабрикатами, готовими виробами тощо, необхідними для виробничого і невиробничого споживання.                                                                                                               

Основні завдання матеріально-технічного забезпечення можна сформулювати наступним чином: визначення потреби підприємств та їхніх структурних підрозділів у матеріальних ресурсах;вивчення джерел забезпечення матеріальними ресурсами;організація доставки матеріальних ресурсів до місця споживання; раціональне та економне використання матеріальних ресурсів; розробка шляхів поліпшення використання місцевої сировини й матеріалів, відходів виробництва; організація правильного зберігання матеріальних цінностей; оптимізація обсягів постачання матеріально-технічних ресурсів; розробка економічно обґрунтованих нормативів запасів, контроль за їхнім станом; запобігання утворенню понаднормативних і надмірних запасів цінностей та ін.

Планування матеріально-технічного забезпечення.

Планування матеріально-технічного забезпечення має своєю головною метою визначення оптимальної потреби підприємства у матеріальних ресурсах для забезпечення виробничо-господарської та комерційної діяльності формується у чотири етапи.

І етапі назву підготовчого етапу, визначаються наступні дані: виробнича програма і обсяг реалізації продукції у плановому періоді; 2 етапі проводиться розрахунок потреби у матеріально-технічних ресурсах. Цей етап визначає кількість матеріалів, які необхідні підприємству для виконання плану виробництва і реалізації продукції та інших робіт у відповідності з виробничою програмою, 3 етапі проводиться розробка очікуваних залишків на кінець поточного року та перехідних запасів на початок наступного року. 4 етапі визначаються потреби до завозу матеріалів на основі балансу матеріально-технічного постачання.

Планування діяльності підприємства.

Процес плнування на підприємстві -це комплекс процедур та розрахунків економічно-виробничого характеру,спрямований на встановлення та реалізацію цілей.

Залежно від терміну:-стратегічне (довгострокове) -тактичне (середньо-та короткострокове) -оперативне (короткострокове та календарне).

Стратегічне планування -це процес визначення місії та головних цілей під-а,оцінка його потенційних можливостей,вибір стратегій за напрямками діяльності.

Реалізується за схемою: 1.визначається місія. 2.аналізується зовнішнє середовище. 3.аналізування своїх можливостей (міцні та слабкі сторони). 4.вироляє стратегію. 5.реалізується. 6.контролюється.

Білет №21

Виробнича потужність підприємства.

Під виробничою потужністю розуміють максимально можливий випуск продукції певної номенклатури, асортименту та якості за певний період часу (рік, квартал, добу, зміну тощо) за умови найбільш повного завантаження обладнання та виробничих площ. Проектна потужність визначається у процесі проектування нового підприємства або реконструкції діючого. Поточна (фактично досягнута) потужність характеризує дійсні виробничі можливості підприємства, що склались у конкретний період часу. Резервна потужність формується у певних галузях господарства країни: енергетиці, харчовій промисловості, на транспорті тощо. Вона створюється з метою покриття так званих «пікових» навантажень, які відбуваються у певні періоди (сезони) року.

У цілому, сукупність резервів покращення використання основних фондів підприємства може бути поділена на три великі групи. І. Технічне вдосконалення засобів праці, яке передбачає: технічне переозброєння на базі комплексної автоматизації та впровадження гнучких виробничих систем; заміну застарілої техніки, модернізацію обладнання; ліквідацію вузьких місць та диспропорцій у виробничих потужностях підприємства; механізацію допоміжних та обслуговуючих виробництв; розвиток винахідництва та раціоналізаторства. II. Збільшення тривалості роботи машин та обладнання за рахунок: ліквідації недіючого обладнання (здавання його в оренду, лізинг, реалізація тощо); скорочення строків ремонту обладнання; зниження простоїв: цілозмінних та всередині змін. III. Покращення організації та управління виробництвом, а саме: прискорення досягнення проектної продуктивності введених в експлуатацію основних фондів; впровадження наукової організації праці та виробництва; покращення забезпечення матеріально-технічними ресурсами; вдосконалення управління виробництвом на базі сучасної комп'ютерної техніки; розвиток матеріальної зацікавленості працівників, що сприяє підвищенню ефективності виробництва.