Методичні рекомендації по організації системи формування у дітей елементів національної культури за допомогою української народної іграшки

Українська народна іграшка — цілісний культурний феномен. Через неї передається і зберігається соціально-культурний досвід, зокрема виховний та художній, здійснюється зв'язок поколінь. „Гра з народною іграшкою є також важливим засобом національного виховання”.[21]

Спираючись на надбання вітчизняних та зарубіжних педагогів та сучасну концепцію дошкільного виховання, ми розробили систему формування у дітей дітей старшої групи дитячого садку елементів національної культури за допомогою української народної іграшки. Програмний матеріал згрупували за тематичними блоками: "Українська народна іграшка як культурно-історична пам'ятка"; "Національна своєрідність української іграшки", "Спадкоємці народних традицій". Кожний тематичний блок складається з програмного матеріалу й може опрацьовуватися у міру засвоєння дітьми певних знань та практичних умінь. Основною формою навчально-виховної роботи можуть бути заняття, на яких вихователі широко застосовуватимуть ігрові моменти та прийоми зацікавлення, оскільки у дитини-дошкільняти емоції є пусковим механізмом довільної уваги та довільного запам'ятовування. Необхідні уявлення можуть формуватися у дітей за допомогою бесід та розповідей. Можливі також пізнавально-технічні хвилинки, "мандрівки" до художнього салону, музею народного побуту, виготовлення й оздоблення виробів за мотивами народної іграшки, підготовка та проведення свят, розваг, виставок, конкурсів на кращу іграшку, організація самостійної художної діяльності.

Дитячу творчість при потребі можно об'єднувати із заняттями з розвитку мовлення, ознайомлення з літературними та музичними творами, довкіллям, з театральною діяльністю. Такий міжпредметний зв’язок допомагає комплексно розв'язувати завдання формування у дошкільнят елементів національної культури. Знання про культурну цінність і прадавні витоки народної іграшки повинні подаватися у такий спосіб, щоб навчання йшло в руслі ознайомлення з довкіллям і було пов'язане із сучасним життям. Розкриваючи дітям символічний зміст ляльки, треба звернути увагу на те, що досить часто її можна побачити на весіллі. Пояснити, що цей звичай дуже давній: „колись люди вважали, що іграшка-лялька принесе добробут молодій родині, сприятиме народженню дітей”.[22]

Згодом можно розповісти малим про символіку образів півня, курки, баранця, коника тощо. У бесідах про українську народну іграшку пригадаємо, як вона описується у народних піснях, казках, загадках та прислів'ях. Ознайомлення старших дошкільнят зі звичаями та віруваннями українців, пов'язаними з іграшкою, із символічним змістом її традиційних образів сприяє формуванню відповідного ставлення до неї як до культурного явища, що має давнє походження. Пояснення та розкриття різноманітних функцій народних іграшок допомогає дітям зрозуміти необхідність збереження їх для наступних поколінь, сприяє формуванню зацікавлення процесами виготовлення і засобами надання художньої виразності образам. Розроблена нами система спирається на загальнодидактичні принципи: природовідповідності й гуманності, послідовності і наступності, емоційності й активності самої дитини у виховному процесі, систематичності і зв'язку набутих знань та вмінь з живою практикою. Ось так, будується освітньо-виховна робота за тематичними блоками, у процесі якої формується у дошкільнят елементи національної культури засобами впливу української народної іграшки.