Обшук — примусова слідча дія обстеження об'єктів і окремих громадян із метою розшукання і вилучення прихованих предметів та документів, які мають доказове значення. Психологічним змістом діяльності слідчого при проведенні обшуку є організація пошукових дій стосовно прихо-ваних матеріальних об'єктів, що викривають злочинця, під час контактної взаємодії протидіючих сторін.
Успішність проведення обшуку залежить від значної кількості вимог та обставин, які умовно можна поєднати в основні групи чинників. По-перше, це чинники, що сприяють ефективності пошукових дій:
—підготовка до проведення обшуку;
—кваліфікована реалізація пошукових дій;
—спостереження за поведінкою обшукуваного та членів його родини;
— особисті якості слідчого та інших членів оперативно-слідчої групи.
Другу групу чинників становлять ті, які утруднюють проведення обшуку, негативно впливають на його ефективність:
—конфліктність ситуації;
—відсутність постійного, позитивного контакту та діалогу з обшукува-ним та його оточенням.
|
|
Підготовка до обшуку полягає у створенні найбільш можливої його моделі, що допомагає з'ясувати такі питання:
—головні характеристики розшукуваних предметів;
—особливості місця обшуку, можливі схованки;
—характеристики особистості обшукуваного та його оточення, можли-ві типи їх поведінки під час обшуку;
—склад слідчої групи, розподіл функцій між її учасниками;
—які технічні засоби будуть використані при обшуку;
—канали та засоби зв'язку з підрозділами внутрішніх справ;
—загальна тактика проведення обшуку.
Підготовленість до обшуку полягає також у тому, що психологічно обгрунтованими повинні бути тактичні прийоми прибуття на місце та проникнення у приміщення. Із метою забезпечення, наприклад, раптовості обшуку транспортні засоби бажано залишати на відстані, зосередження учасників повинно відбуватись поступово та якомога тихіше, при користуванні ліфтом рекомендується не зупинятись на поверсі, де мешкає обшукуваний. За наявності двірного вічка перед ним повинна знаходитись особа, яку обшукуваний знає або особа з нейтральною зовнішністю. При обшуку у комунальній квартирі рекомендується дзвонити до сусідів. Має бути забезпечене спостереження за вікнами та додатковими входами до приміщення. Тактика суто пошукових дій реалізується на основі попередньої інформації про розташування і планування приміщень, їх ремонт, перебудову тощо; характеристики розшукуваних об'єктів та їх значущості.
Для найбільшої ефективності обшуку потрібно додержуватись деяких загальних правил:
|
|
1) не допускати як загострення конфлікту, так і занадто інтенсивного розвитку близьких, довірчих взаємин із обшукуваним та його оточенням;
2) при можливості усувати всі відволікаючі фактори (непотрібні ходіння по кабінетах і приміщеннях, метушня, сторонні розмови);
3)не поспішати і не розпочинати огляд нового об'єкта до повного обстеження попереднього;
4) робити функціональні перерви при проявах утоми та загальмовано-сті.
Проведення обшуку, як уже зазначалося, зумовлює конфліктну ситуацію між взаємодіючими сторонами. Тому на початковому етапі обшуку важливого значення набуває встановлення психологічного контакту, який досягається через взаємне сприймання сторін та обмін як вербальною, так і невербальною (мімічною, жестовою) інформацією. Такий контакт може бути реалізовано, наприклад, коли слідчий перед обшуком пропонує віддати розшукувані об'єкти, мотивуючи це тим, що небажано, щоб діти, повернувшись зі школи, спостерігали картину обшуку. Навіть за умови негативної відповіді, такий крок може бути причиною до встановлення подальшого контакту. Якщо обшукуваний тримається скуто, са-мовпевнено чи агресивно, такий стан можна спробувати зняти бесідою про родинні стосунки, роботу, стан здоров'я тощо.
Обшукуваний може вдатись до імітуючих, маскуючих дій. Наприклад, користолюбець, хабарник, розкрадач демонструє скромність житла, одягу, способу життя, у його квартирі відсутні навіть життєво необхідні речі; убивця, ґвалтівник висловлює жаль до вбитого, членів його родини, метушливість при обшуку, удавано допомагає слідчому.
Своєрідне психологічне забарвлення характерне для випадків занадто демонстративної поспішності при добровільній видачі розшукуваних речей: остання свідчить про необхідність подальших пошуків. Іноді обшукувані поведінкою (полегшений видих, активність, розслаблення) вдають полегшення для того, щоб спрямувати дії слідчого в неправильному напрямку, втомити марними пошуками.
Досить часто негативно впливають на ефективність обшуку зовнішні перешкоди, такі як:
- недостатність кубатури простору пошуку (тісні приміщення, захараще-ні меблями, іншими предметами; підвальні приміщення, горища, льо-хи);
- дефекти опалення та вологості (дуже спекотлива або волога атмосфе-ра, занадто холодне приміщення);
- дефекти освітлення (занадто або не досить освітлене місце проведення обшуку);
- неприємні, подразнюючі та задушливі запахи; атмосферні опади при обшуку на відкритій місцевості;
- тривалість та інтенсивність роботи, яка призводить до втоми та при-туплення психічних процесів і чутливості.
Таким чином, обшук є важливою інформативно-комунікативною слід-чою дією, складно зорганізованою у психологічному плані, що вимагає суттєвої психолого-тактичної підготовленості.