А) Порядок обрання Президента України

Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строкомнап'жьроків. До кандидата у Президенти Конституція України висуває певні вимоги.

Він повинен бути громадянином України. Адже неприпустимо, п~об державу очолювала особа, яка не має з нею сталях правових зв'язків, що встановлюються саме через інститут громадянсли. Ири цьому не визначаються иеобхідні для канди ат обов язкові підстави набуття громадянства України, як це робиться у конституціях ряду країн (наприклад, у США канд~щаг у Президенти повинен бути громадянином цієї країни за народженням). Такий підидєвтіленням закріпленого у ст. 24 Конституції принципу рівності громадян України незалежно від будь-яких ознак.

Кандидат у Президенти повинен досягти 35 років. Встановяюючи це правило, Конституція виходить із того, щоутакомувіцілюдинавже маєпевнийжиттєвий досвід, достатньо здоров'я та енергії для виконання президентськихповноважень. Такий же вік передбачено для кащiидатів у президенти в Росії та США. В деяких державах для них встановлено вищий віковий ценз, наприклад, у ФРН – 40, в Італії – 50 років.

Кандидат у Президенти повинен прогягом десяти останніх перед днем виборів років проживати в Україні. Цей строк визнається необхідним для того, щоб він міг орієнтуватися в особливостях суспільного життя країни, а отже, й правильно визначати шляхи його вдосконалення тощо. Аналогічнінорми містяться й у констигуціях інших держав. Так, у Росії цей строк також становить 10 років, у США- 14 років.

Кандидат повинен мати право голосу, володіти активним виборчим правом і не може бути обмеженим у виборчих правах. У таких державах, як Росія і США, ця вимога прямо не фіксується, а в інших формулюєтьсявтихабо іншихредакціях. Так, у ст. 84 Конституції Італії зазначено, що "Президентом республіки може бути обрана будь-яка особа..., яка користується громадянськими і політичними правами".

Кандидат у Президенти має володіти державною мовою, якою відповідно до ч. 1 ст. 10 Консгитуції є українська.

Одна й та сама особа не може бути Президентом України більш, ніж два строки підряд. Ця норма покликаназапобіггитриваломуперебуванню при владі однієї особи, оскільки це, як свідчить історичний досвід, часто призводить до встановлення антидемократичних державно-правових режимів. Водночас Конституція України не забороняє переобрання особи Президентом на третій строкшсля того, коли цей пост займала інша особа. Конституціїдержав світупідходять до встановлення можливих строків перебування особи на посту президентй по-різному. Так само, як і в Україні, ця проблема вирішується в Росії та ФРН. Конституція США обмежує президентство однієї особи виключно двома строками підряд. А в Італії та Франції можливості переобрання на пост президента конституційно не обмежуються.

Президенту України забороняється мати інший представницький мандат, тобто бути членом якихось виборних органів, а також обіймати посаду в державних або громадських органах та організаціях, займатися підприємницькою діяльністю. Ця заборона має на меті забезпечити незалежність Президента від будьяких державних і недержавних структур. Водночас йому не забороняється займатися науковою та викладацькою діяльністю. У тих чи інших формулюваннях аналогічні норми містяться у конституціях практично всіх країн, де передбачено пост президента.

Конституція України встановлює строки проведення чергових виборів Президента та виборів, які повинні призначатися у разі дострокового припинення його повноважень. Чітке конституційне визначення чергових і позачергових виборів Президента покликане забезпечити відповідну організованість і максимально, з урахуванням потреб виборчого процесу, скоротити періоди, коли посада Президента може бути вакантною.

Новообраний Президент України приступає до виконання обов'язків не пізніше як через 30 днів, а у разі, коли Президента обрано на позачергових виборах, – у п'ятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів. Повноваження новообраного Президента почииаються від моменту складення ним присяги народові, до якої його приводить на урочистому засіданні Верховної Ради Голова Конституційного С~дуУкраїни. У присязі, текстякої закріилеио у ст. 1ОФ Конституцй, Президент України офіційно та урочисто зобов'язується боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу, обстоювати права і свободи громадян, підносити авторитет України у світі. юридичне значення присяги полягає у тому, що саме з моменту а складення новообраний Президент приступає до виконання своїх повноважень як глава держави, а повноваження попереднього Президента припиняються. Конституції більшості держав, де є постпрезидента, передбачаюгьнеобхідн сть складення ним присяги і містять и текст.

Конституція України встановлює недоторканність Президента, якою вік користуклься підчас виконання своїх повноважень. Її треба розглядати як особливу гарантію сжорення безперешкодних умов для здійснення ним повноважень глави держави. У Конституції не розкривається зміст недоторканності Президента. Вона має дістати тлумачення уновій редакцй закону "Про резидента України". Водночас ч. 1 ст. 111 Конституції встановлює відповідальність Президента за вчинення державної зради або іншого злочину.

Честь і гідність Президента України як трави держави підлягають особливому захисту. Особи, винні у посяганні на них, мають нритягатися до відповідальності на підставі спеціального закону.

За особою, яка обіймає пост Президента України, це звання зберігається довічно за умови, що вона не була усунена з нього Верховною Радою в порядку імпічменту. Крім того, звання Президента України охороняється законом. Це означає, що самовільне безпідставне присвоєння чи викорнстання його сприииняєюри відповідальність. Однак треба мати на увазі, що відповідні законодавчі акти на сьотодні ще не прийняті.

Особливості обрання Президента України викладені у “Законі про вибори Президента України, основні, найбільш актуальні положення якого наведені нижче: