Умови господарської діяльності іноземних інвесторів

Правовий режим і умови господарської діяльності іноземних інвесторів і підприємств з іноземними інвестиціями визначаються законодавством про іноземні інвестиції і положеннями про вільні економічні зони. Зупинимось на Положенні про зону "Янтарь". В ньому говориться про те, що іноземні інвестиції користуються на території вільної економічної зони правовим захистом і що їх режим не може бути менш сприятливим, ніж відповідний режим для майна вітчизняних юридичних осіб і громадян. В Положенні також передбачено, що не допускається яка-небудь дискримінація підприємств з іноземними інвестиціями в порівнянні з іншими діючими в ВБЗ підприємствами. Говориться про те, що не допускається примусове вилучення іноземних інвестицій: "Не допускається також секвестр інвестованого майна, за винятком тимчасового призупинення за рішенням суду права інвестора на вивіз цього майна до погашення інвестором своїх зобов'язань".

Відповідно до статті 42 Закону про іноземні інвестиції Росії, в зоні "Янтарь" був максимально спрощений порядок реєстрації підприємств з іноземними інвестиціями Згідно з статтею 42 Закону про іноземні інвестиції підприємство за участю іноземного капіталу з обсягом до 75 млн. крб, а також філіали, відділення і представництва підприємств з іноземними інвестиціями можуть реєструватися безпосередньо в вільній економічній зоні Комітетом по розвитку вільної економічної зони.

Питання створення спільних підприємств повинні вирішуватись на місці.

В зоні "Янтарь" можливі різні форми господарської діяльності іноземних фірм.

Господарська діяльність в зоні здійснюється без будь-яких обмежень Виняток зроблено Положенням по відношенню до господарської діяльності, пов'язаної з використанням розташованих на території зони родовищ паливно-енергетичних і мінерально-сировинних ресурсів

Необхідно відмітити, що такий особливий режим застосовується в Російській Федерації в таких випадках по відношенню до всіх зон В Указі Президента Російської федерації від 4 червня 1992 року "Про деякі заходи розвитку вільних економічних зон (ВЕЗ) на території Російської федерації" було спеціально передбачено, що умови господарської діяльності в ВЕЗ для іноземних інвесторів, діяльність яких пов'язана з пошуком, розвідкою, експлуатацією і видобуванням відновлюваних і не відновлюваних природних ресурсів, також ресурси континентального шельфу і морської економічної зони, визначаються відповідним законодавством і нормативними актами Російської федерації.

Всі підприємства, що знаходяться в зоні "Янтарь" мають право здійснювати посередницькі і бартерні операції, які проводяться в цій зоні з товарами і послугами. Експорт вироблених в зоні товарів, а також імпорт не піддягає квотуванню і ліцензуванню, крім тих товарів, які передбачені встановленим законодавством переліку.

По відношенню до вироблених в зоні товарів, які підлягають ліцензуванню, виникло питання про надання права на їх ліцензування адміністрації зони. Комітет по розвитку зони "Янтарь" попросив надати йому таке право по відношенню до Янтаря, риби і вугілля, що добувається на території зони. Комісія по розвитку і використанню Янтаря отримала право видавати ліцензії на розробку і вивіз Янтаря за межі зони. Товар вважається виробленим в зоні, якщо величина доданої вартості його обробки на території зони складає не менш як 30 відсотків.

Експортовані товари, які виробляються в зоні, і імпортовані товари, які використовуються для виробництва продукції або реалізації на місті, звільняються від сплати ввізного мита В перші п'ять років функціонування зони отримана підприємством з іноземними інвестиціями валютна виручка не менш як ЗО відсотків залишається в його розпорядженні, за винятком 10 відсотків

виручки, яка підлягає продажу в фонд розвитку зони, і 10 відсотків - в фонд соціального захисту населення.

Митні пільги не розповсюджуються на експорт і імпорт товарів через територію вільної економічної зони.

Особливо слід зупинитись на податкових пільгах. Відповідно до статті 41 Закону про іноземні інвестиції Росії, у всіх БЕЗ встановлений пільговий податковий режим. Він полягає в тому, що іноземні інвестори і підприємства з іноземними інвестиціями обкладаються податками за зменшеними ставками, включаючи податок на переведений за кордон прибуток. При цьому ставки податків не можуть бути менші 50 відсотків податкових ставок, які діють на території Росії для цього виду платників податку. В положенні про БЕЗ "Янтарь" були передбачені наступні податкові пільги: 1) всі підприємства в зоні звільняються від сплати податку на експорт продукції, яка виробляється в зоні, і на імпорт товарів, які використовуються у виробництві експортної або "імпортозамінюючої" продукції; 2) протягом перших п'яти років функціонування зони податок на прибуток підприємств, які знаходяться на території зони, не може перевищувати ЗО відсотків; 3) для підприємств з іноземними інвестиціями в розмірі ЗО і більше процентів і для всіх підприємств з обсягом експорту не менше ЗО відсотків річного обсягу виробництва введені податкові канікули терміном на 5 років, що стосується сплати податків і переказу частини прибутку за кордон, встановлено справляння податку на прибуток не більше 16 відсотків, за винятком частини прибутку, переведеного за кордон.

Слід підкреслити, що відповідно до Указу Президента від 4 червня 1992 року до прийняття закону про вільні економічні зони Російської федерації збережено той порядок оподаткування, який був встановлений законом Росії про іноземні інвестиції і положеннями про вільні економічні зони. Таким чином, встановлений в Російській федерації загальний порядок оподаткування, на основі якого іноземні інвестиції і підприємства з іноземними інвестиціями були позбавлені деяких діючих раніше пільг, на оподаткування у вільних економічних зонах не розповсюджується. Іншими словами, основні податкові пільги зберігаються тільки для вільних зон.

Однак податкова служба Російської федерації листом від 20 червня 1993 року роз'яснила, що спеціальні податкові пільги у вільних економічних зонах не повинні застосовуватися.

Із встановлених Законом про іноземні інвестиції Росії пільг найбільш вагомі наступні: зменшення ставки для користування землею і іншими природними ресурсами, право на довгострокову оренду терміном на 70 років з правом суборенди, можливість введення спрощеного порядку в'їзду і виїзду іноземних громадян, в тому числі і безвізового. Для зони "Янтарь", як і для інших зон, спрощений порядок в'їзду і виїзду введений Положенням про зону.

Крім вказаних пільг, в зоні "Янтарь" введена система нарахування зарплати в іноземній валюті шляхом перерахування її на спеціальні рахунки в банку і виплати у вигляді іменних чеків, розрахунково-кредитних карток і інших безготівкових платежів для використання в спеціальних магазинах зони і за кордоном.

Багато пунктів Положення про вільну економічну зону "Янтарь" не вдалось реалізувати на практиці. Тому велике значення має Указ Президента Російської федерації від 7 грудня 1993 року про Калінінградську область.

В Указі передбачено, що підприємства з іноземною участю, які створені в 1992 році, отримують податковий кредит терміном на 10 років з дати отримання об'явленого прибутку, якщо вони діють в сфері матеріального виробництва. Інші підприємства зайняті виробництвом промислової, сільськогосподарської продукції, товарів народного використання, якщо доля цієї продукції у підприємства не менше 75 відсотків, отримують пільговий кредит на 5 років, інші підприємства - на 4 роки. При цьому зміни в податковому законодавстві повинні розповсюджуватися на область лише при згоді її компетентних органів. Знімаються обмеження на реєстрацію СП. Товари вироблені в Калінінградській області звільняються від експортного мита на 10 років. Імпортні товари звільняються від мита і податку на додану вартість. Квоти на експорт нафти, риби, Янтаря відповідно до Указу як і раніше повинні встановлюватися федеральними органами, X

'