Дослідження локусу контролю старшокласників

В процесі вивчення психологічних аспектів пошуку сенсу життя ми вирішили звернути увагу на формування локусу контролю у старшокласників.

Діагностику суб’єктивного контролю старшокласників було проведено за допомогою тесту-опитувальника, розроблений Є. Ф. Бажіним на основі шкали локусу контролю Дж. Роттера. Тест-опитувальник представлено в Додатку В.

З метою вивчення міжособистісних відносин в ранньому юнацькому віці нами було проведено емпіричне дослідження на базі Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Загальна кількість дітей, які приймали участь у дослідженні - 26 старшокласників, віком 16-17 років. Серед них 14 хлопчиків та 12 дівчаток.

Мета дослідження - визначити локус суб'єктивного контролю у старшокласників.

Для проведення дослідження необхідними матеріалами стали: тест-опитувальник, розроблений Є. Ф. Бажіним на основі шкали локусу контролю Дж. Роттера, бланк для відповідей та ручка.

Методика дослідження дозволяє порівняно швидко й ефективно визначити рівень сформованості суб'єктивного контролю як в однієї, так і в кількох осіб. Кожного досліджуваного старшокласника ми забезпечили індивідуальним текстом опитувальника і бланком для відповідей з нумерацією тверджень, яка відповідає тесту опитувальника.

Інструкція досліджуваному: «Запропонований Вам опитувальник має 44 твердження. Прочитайте їх і дайте відповідь, чи згодні Ви з даним твердженням, чи ні. Якщо згодні, то в бланку для відповідей перед відповідним номером поставте знак «+», якщо ні - знак «-». Пам'ятайте, що в тесті немає «правильних» і «неправильних» відповідей. Свою думку висловлюйте відверто. Надавайте перевагу тій відповіді, яка перша спала Вам на думку».

За результатами дослідженнями отримали показник локусу суб'єктивного контролю у дітей раннього юнацького віку, тобто показник загальної інтернальності Іо. Це - сума збігів відповідей досліджуваного з відповідями, які наведено в ключі, що представлений в Додатку В.

Локус контролю - це характеристика вольової сфери людини, яка відображає її нахил приписувати відповідальність за результати своєї діяльності зовнішнім силам або власним здібностям і зусиллям. Приписування відповідальності за результати своєї діяльності зовнішнім силам називається екстернальним, або зовнішнім, локусом контролю, а приписування відповідальності власним здібностям і зусиллям - інтернальним, або внутрішнім локусом контролю.

Таким чином, можливі два полярних типи особистостей залежно від локалізації контролю: екстернальний та інтернальний. Будь-якій людині властива певна позиція на континуумі від екстернального до інтернального типу. У цілому, чим більша величина інтернальності, тим менша екстернальність.

Локус контролю, характерний для людини, є універсальним стосовно будь-яких типів подій і ситуацій, з якими їй доводиться стикатися. Один і той же тип контролю проявляється як у разі невдач, так і в разі успіхів, причому це спостерігається в різних сферах життєдіяльності суб'єкта.

Для певного рівня локусу контролю користуються певними межами шкали інтернальності, що представлені в таблиці 3.5

Таблиця 3.5 Межі шкали інтернальності за шкалою локусу контролю Дж. Роттера

Показник інтернальності (Іо)	Рівень локусу контролю
0-11	Низький рівень інтернальності
12-32	Середній рівень інтернальності
33-44	Високий рівень інтернальності

 

Характеристика рівнів локусу контролю за тестом-опитувальником представлена в таблиці 3.6

Таблиця 3.6 Загальна характеристика рівнів локусу контролю

Рівень локусу контролю	Характеристика рівнів локусу контролю
Низький рівень інтернальності	Старшокласники майже не бачать зв'язку між своїми діями і важливими для них подіями життя. Вони не вважають себе здатними контролювати розвиток таких подій і гадають, що більшість їх є результатом випадку чи вчинків інших людей. Тому «екстернали» емоційно нестійкі, схильні до неформального спілкування і поведінки, слабкокомунікабельні, у них поганий самоконтроль і висока напруженість.
Середній рівень інтернальності	Властивий більшості людей. Особливості їхнього суб'єктивного контролю можуть дещо змінюватися залежно від того, чи здається людині ситуація складною чи простою, приємною чи неприємною тощо. Хоча їхня поведінка і психологічне почуття відповідальності за неї залежать від конкретних соціальних ситуацій, усе ж можна і в них встановити перевагу того чи іншого локусу контролю.
Високий рівень інтернальності	Відповідає високому рівню суб'єктивного контролю над будь-якими значущими подіями. Люди, які мають такий локус контролю, вважають, що більшість важливих подій у їхньому житті - результат власних дій, що вони можуть ними керувати і відчувають відповідальність і за ці події, і за те, як складається їхнє життя в цілому. «Інтернали» з високими показниками суб'єктивного контролю мають емоційну стабільність, вони вперті, рішучі, відрізняються комунікабельністю, значним самоконтролем і стриманістю.

Таким чином, суб'єктивний локус контролю пов'язаний з відчуттям людиною своєї сили, відповідальності за те, що відбувається в її житті, із самоповагою, із соціальною зрілістю і самостійністю особистості.

Результати дослідження за допомогою методики дослідження локусу суб’єктивного контролю старшокласників представлені в | таблиці 3.7.

Таблиця 3.7 Результати дослідження локусу контролю старшокласників за тестом-опитувальником

Група старшокласників	Рівні локусу контролю
	Низький рівень інтернальності	Середній рівень інтернальності	Високий рівень інтернальності
	%	%	%
Старшокласники жіночої статі (n=12)	8,3	58,3	33,2
Старшокласники чоловічої статі (n=14)	49,7	42,6	7,1
Загалом, група старшокласників жіночої та чоловічої статі (n=26)	30,8	50,00	19,2

Таким чином, нами було визначено, що у дівчат раннього юнацького віку переважає середній рівень в розвитку інтернальності - 58,3% досліджуваних, тобто поведінка і психологічне почуття відповідальності старшокласниць за неї залежать від конкретних соціальних ситуацій. Крім того, у 4 дівчат - це 33,2 % високий рівень розвитку інтернальності.

У хлопців раннього юнацького віку переважає низький рівень в розвитку інтернальності - 49,7 % досліджуваних, тобто старшокласники не бачать зв'язку між своїми діями і важливими для них подіями життя, вони не вважають себе здатними контролювати розвиток таких подій і гадають, що більшість їх є результатом випадку чи вчинків інших людей. Крім того, у 6 хлопців - це 42,6 % середній рівень розвитку інтернальності.

Загалом, серед досліджуваних старшокласників переважає група учнів з середнім рівнем розвитку інтернальності (50 %). Але, великий відсоток займають досліджувані з низьким рівнем розвитку інтернальності (30,8%).

Складаючи рекомендації для самовдосконалення старшокласників, ми враховували наступне:

конформна, поступлива поведінка більшою мірою притаманна людям з екстернальним локусом контролю;

інтернали менш схильні підкорятися тискові (думкам, емоціям та ін. інших людей);

людина з інтернальним локусом контролю краще працює на самоті;

інтернали більш активно шукають інформацію, як правило, більше ознайомлені із ситуацією, ніж екстернали;

в інтерналів більш активна, ніж в екстерналів, позиція щодо свого здоров'я.

Треба відзначити, що в роботі з інтернальним локусом контролю практичні психологи повинні надавати перевагу недирективним методам виховання і психокорекції. А в роботі з екстерналами важливо звертати увагу на тривожність та депресію.

Таким чином, дослідження показало: інтернали-старшокласники більш популярні, займають сприятливу позицію в системі міжособистісних стосунків. Вони більш бажані для суспільства, впевненіші в собі й терпимі.