Вивчення кутів орієнтування ліній та зв'язок між ними

Орієнтування ліній місцевості щодо меридіана виконується по азимутах і румбах.

Азимутом називається кут, відлічуваний по ходу годинникової стрілки від північного напряму меридіана, який проходить через дану точку, до даної лінії. Позначається азимут буквою А і може мати значення від 0 до 360°. Якщо азимут відлічується від північного напряму географічного меридіана, то він називається географічним Аг, а якщо від магнітного — магнітним Ам.

Знаючи географічний і магнітний азимути, можна обчислити відхилення магнітної стрілки:

d = Аг - Ам

Знаючи азимути двох ліній, направлених з вершини кута можна обчислити кут між ними. Так, кут між лініями 2—1 і 2—3 буде

b = А₂ – А₃

тобто кут між лініями рівний різниці азимутів правої і лівої сторін.

Якщо лінія має напрям 1—2, то її азимут А₁, при напрямку 2—1 азимут А₂. Азимут А₁ називається прямим, а азимут А₂ — оберненим. Оскільки меридіани в точках 1 і 2 непаралельні і в північній півкулі сходяться на північ, то прямий азимут від оберненого відрізняється не рівно на 180°, що викликає ускладнення при геодезичних обчисленнях.

Непаралельність меридіанів викликає нерівність азимутів прямої лінії в різних її точках. Тому при зйомці за лінію орієнтування приймають один географічний або магнітний меридіан, що знаходиться на даній ділянці. Його приймають за вісь абсцис х прямокутної системи координат і називають осьовим меридіаном (рис. 3.1). Всі лінії, розташовані на території зйомки, орієнтують по напрямах, паралельних осьовому меридіану.

Кут, відлічуваний по ходу годинникової стрілки від північного напряму лінії, паралельної осьовому меридіану, до даної лінії, називається дирекційним кутом. Позначається дирекційний кут буквою α і може мати значення від 0 до 360°.

Різниця між азимутом лінії в якій-небудь точці і дирекційним кутом цієї лінії називається зближенням меридіанів. Позначають зближення меридіанів буквою g і обчислюють по формулі:

γ = А - α

3.1 Прямі та оберненні азимути

Румб – це кут, який відлічується від найближчого напрямку меридіана (від півночі або півдня) до напрямку лінії.Він може змінюватися від 0 до 90°. Румб позначають буквою r (рис. 3.2).

Рис. 3.2 Румби ліній

Якщо румб відраховується від географічного меридіана, то його називають географічним, від магнітного — магнітним від осьового меридіана або лінії, паралельної осьовому меридіану, — просто румбом.

Знаючи азимут або дирекційний кут лінії, можна обчислити її румб і навпаки (рис. 3.3).

Тому залежність між дирекційними кутами і румбами, розташованими в різних четвертях, встановлюється по формулах:

І    r = ПнС a = r      r = α

II  r = ПдС r + α = 180°             r = 180° - α     a = 180° - r

III r = ПдЗ r = α - 180°     a = 180° + r

IV r = ПнЗ α + r = 360°             r = 360° - α     a = 360°- r

Рис. 3.3 Співвідношення між румбом і дирекційним кутом у чвертях

Таблиця 3.1

Чверть	І	II	III	IV
Значення дирекційного кута α	0°  α  90°	90°  α  180°	180°  α  270°	270°  α  360°
Значення румба r	r1 = α1 (Пн.Сх.)	r2 = 180˚ - α2 (Пд.Сх.)	r3 = α3 - 180˚ (Пд.Зх.)	r4 =360˚ - α4 (Пн.Зх.)

Якщо румб обчислюють за істинним і магнітним азимутами, то в табл. 3.1 замість символу α потрібно записати відповідно А_і, або А_м. Румб, обчислений за дирекційним кутом, називають осьовим (r_o), румб, обчислений за істинним азимутом, істинним (r_i), румб, обчислений за магнітним азимутом, називають магнітним (r_M).