Морально-етичні та суспільні проблеми населення, загострені економічною кризою

Коло проблем, висвітлених у межах даного підрозділу, можна умовно поділити на три тематичні групи. 1. Депресивні настрої населення.

Уперше подібні проблеми підіймає Оксана Миколюк у статті «Депресія випереджає кризу», де наводяться результати соціологічного дослідження української дослідницької компанії ринків GfK Ukraine, які виявили, що вже у жовтні 2008 року споживчі настрої населення різко зменшилися. Причому все це відбувається під впливом очікувань стрімкого погіршення економічної ситуації в той час, як реальна купівельна спроможність українців на момент проведення дослідження ще не встигла зазнати суттєвого впливу кризи. Згідно з поясненням директора компанії GfK Ukraine Гліба Вишлінського: «громадяни бояться, що через кілька місяців вони можуть втратити роботу, відповідно, гроші їм знадобляться для виживання» [54, 5]. Таким чином, саме суб’єктивне сприйняття кризи допомагає їй набирати обертів.

Ярослав Жаліло, президент Центру антикризових досліджень, у статті «Кризу «в головах» слід лікувати антикризовим мисленням» також відзначає схильність українців до передчасної паніки та песимістичних прогнозів. Він наводить короткі відомості про економічну ситуацію в Україні, прагнучи спрямувати суспільну думку у бік більш оптимістичного бачення дійсності. Таке скептичне бачення світу нашими співвітчизниками експерт пояснює впливом політичного фактору, а саме розквітом популізму та замовчуванням істинних причин та небезпек кризи на самому її початку [25, 5].

. Гендерні та демографічні проблеми України під час кризи.

Дана тематична група не знайшла настільки широкого відображення на шпальтах газети, як попередня, проте, на нашу думку, вона допомагає скласти враження про соціальний стан суспільства під час економічної кризи.

Висвітленням гендерного питання займалася Оксана Миколюк, до чого її підштовхнуло проведення круглого столу «Участь жінок у політичному житті та жіноче лідерство в Україні». Серед таких проблем українок, як необхідність підвищення пенсійного віку, економічна міграція матерів була названа й економічна криза. Остання наводиться як одна з найболючіших проблем для сучасної жінки, оскільки покладає на неї купу моральних зобов’язань та може стати останньою краплею для нервового зриву. На думку директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елли Лібанової: «Жінки в непростих економічних обставинах, особливо коли їхні чоловіки втратять роботу, будуть брати на себе всю відповідальність. Ми повинні щось пропонувати людям. І це мають бути серйозні специфіковані практичні поради жінкам, що їм робити в умовах втрати роботи, а ще гірше - коли роботу втратить її чоловік» [43, 5].

Що ж стосується демографічних питань, то вони тісно пов’язані з місцем жінки у суспільстві, особливо важким її становищем в умовах кризи. В інтерв’ю Оксані Миколюк («Економіка і політика») Елла Лібанова прогнозує зменшення народжуваності, причиною чого називає фінансову кризу та скорочення соціальних виплат [42, 5-6].

. Морально-етичні проблеми під час кризової ситуації. Третя тематична група охоплює такі питання, як можливість формування в Україні нової, очищеної кризою еліти та подолання корумпованості влади.

Над цими питаннями розмірковує Віталій Княжанський у статті «Чи висуне криза нову еліту», а також в інтерв’ю «У страху очі завеликі» з Президентом Центру економічного розвитку Олександром Пасхавером. У ході розмови експерт виражає впевненість у тому, що криза пришвидшить зміну поколінь, втім зазначає: «Нова еліта навряд чи буде в моральному сенсі вищою. Водночас я впевнений, що нова еліта буде більш адаптивною, досвідченішою щодо своєї ролі й ролі держави. Вона буде шанобливіше ставитися до інститутів влади. Це будуть управлінці вищої якості» [33, 5]. Піднімалася в даному інтерв’ю і проблема корумпованості владної верхівки.

Загалом, проаналізувавши три тематичні групи в межах даного підрозділу, варто відзначити, що соціальна тематика за кількістю публікацій та колом питань помітно програє перед суто економічною. Втім, дані питання є надзвичайно важливими для більш повного, чіткого розуміння становища українського населення в умовах світової фінансової кризи.

Підсумовуючи матеріали всього четвертого розділу, варто зазначити, що більшість із них мають синтетичний характер на межі аналітичних та інформаційних жанрів. Всі вони так чи інакше повідомляють про перебіг кризи в України та мають описовий характер, проте при цьому журналісти пояснюють причини виникнення тих чи інших економічних явищ, наводять думки експертів. Ці думки найчастіше є діаметрально протилежними. У свою чергу, читач змушений зіставляти думки, знаходити свої аргументи для підтримки тієї або іншої сторони, тобто вимагає залучення реципієнта до віртуальної полеміки. Все це свідчить про те, що видання намагається максимально наблизитися до рівня якісних часописів.

На сторінках газети не вистачає матеріалів, наближених до пересічного читача. Мабуть, читачам було б цікавіше та корисніше дізнатися про ситуації з життя пересічних громадян, які під час кризи потрапили у скрутне становище, але змогли знайти вихід. Корисними для читача стали би прямі поради, як можна заощадити, зберегти роботу під час кризи тощо. Таким чином, газеті варто було б наблизитися до читача, подаючи матеріал нехай із більшою мірою суб’єктивності, але зробивши його більш жвавим. Що стосується художньо-публіцистичних жанрів, то в полі зору економічної тематики їх у газеті не спостерігалося.

Газета «День» має власний яскравий стиль та виражену соціальну позицію. ЇЇ публікації характеризуються досить високим рівнем аналітичності, тож видання може виступати в ролі серйозного достовірного джерела економічної інформації.