Групування витрат за статтями калькуляції

 

Калькуляція (від лат. сalculatio - рахунок, підрахунок) - це поданий у табличній формі розрахунок витрат на виробництво і збут одиниці продукції (виробів, робіт, послуг) або групи однорідних видів продукції. Як і кошторис витрат, калькуляція складається в грошовій формі. На відміну від кошторису витрат калькуляційні статті групуються не за економічно однорідними елементами, а за сферами виробничої діяльності. Тому до калькуляційної статті можуть належати кілька економічно однорідних видів витрат (наприклад, матеріальні витрати, заробітна плата, амортизація).

Калькуляція є основою для визначення середніх витрат виробництва і реалізації одиниці продукції. На основі цієї величини формується на кожний вид продукції базова ціна підприємства.

Виробнича калькуляція містить у собі такі статті витрат:

) сировину і матеріали;

) купівельні напівфабрикати, комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій;

) паливо й енергію на технологічні цілі;

) зворотні відходи (вираховуються);

) основну заробітну плату основних виробничих робітників;

) додаткову заробітну плату основних виробничих робітників (у % від основної заробітної плати);

) відрахування на соціальні заходи (у % від основної та додаткової заробітної плати);

) витрати на утримання та експлуатацію устаткування (в % від основної заробітної плати);

) загальновиробничі витрати (у % від основної заробітної плати);

) втрати внаслідок технічно неминучого браку;

) інші виробничі витрати (у % від основної заробітної плати);

) попутну продукцію (вираховується).

Крім наведених витрат виробничої собівартості при формуванні ціни важливо враховувати такі статті витрат:

а) адміністративні витрати (у % від основної заробітної плати);

б) витрати на збут (у % від виробничої собівартості);

в) інші операційні витрати.

«Відрахування на соціальні заходи» вміщують відрахування від суми основної і додаткової зарплати за встановленими ставками:

• на обов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням дитини і похованням;

• на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (у пенсійний фонд), а також відрахування на додаткове пенсійне страхування;

• на обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

• на державне (обов'язкове) страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, що викликали втрату працездатності. Страхові тарифи встановлюються у розмірі від 0,2% до 13,8% залежно від класу професійного ризику виробництва.

«Витрати на утримання і експлуатацію устаткування» вміщують:

• витрати на повне відновлення основних виробничих фондів і капітальний ремонт у вигляді амортизаційних відрахувань;

• суму сплачених орендарем відсотків (винагороди) за використання наданих в оперативну і фінансову оренду основних фондів технологічного призначення;

• витрати на проведення поточного ремонту, технічного огляду і технічне обслуговування устаткування, у тому числі, взятого в тимчасове користування за угодами оперативної оренди (лізингу), за винятком його реконструкції і модернізації;

• витрати на утримання цехових транспортних засобів;

• знос малоцінних необоротних матеріальних активів;

• інші витрати, пов'язані з утриманням і експлуатацією устаткування (зарплата допоміжного персоналу, витрати на електроенергію тощо).

«Загально-виробничі витрати» вміщують:

• витрати, пов'язані з управлінням цеху;

• витрати на службові відрядження у межах норм, передбачених законодавством;

• амортизаційні відрахування від вартості основних виробничих фондів загально-цехового призначення;

• суму сплачених орендарем відсотків (винагороди) за використання наданих в оперативну і фінансову оренду основних фондів загально-виробничого призначення;

• витрати некапітального характеру, пов'язані з удосконаленням технологій і організацією виробництва, поліпшенням якості продукції та ін.;

• витрати допоміжного характеру на обслуговування виробничого процесу;

• податки, збори, пов'язані з виробничим процесом;

• комунальні витрати цеху;

• витрати на підготовку і перепідготовку працівників.

«Адміністративні витрати» вміщують:

• витрати на пожежну і сторожову охорону;

• поточні витрати, пов'язані з утриманням і експлуатацією фондів природоохоронного призначення, платежі за викиди і скидання забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів і інших небезпечних речовин у межах лімітів;

• витрати, пов'язані з управлінням підприємства;

• витрати на службові відрядження у межах, передбачених законодавством;

• витрати, пов'язані з підготовкою (навчанням) і перепідготовкою кадрів;

• витрати на перевезення працівників до місця роботи і назад;

• витрати на сплату відсотків за фінансові кредити, а також відсотків за товарні і комерційні кредити; витрати, пов'язані зі сплатою відсотків за користування матеріальними цінностями, взятими в оренду (лізинг);

• витрати, пов'язані з оплатою послуг комерційних банків і інших кредитно-фінансових установ;

• податки, відрахування;

«Витрати на збут» вміщують витрати на реалізацію продукції, зокрема:

• на компенсацію складських, вантажно-розвантажувальних, перевалочних, пакувальних, транспортних і страхових витрат постачальника, що включаються у ціну продукції відповідно до базису постачання, передбачених угодою сторін;

• на оплату послуг транспортно-експедиційних, страхових і посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду), вартість яких включається в ціну продукції відповідно до базису постачання, передбачених угодою сторін;

• на сплату експортного (вивізного) мита і митних зборів;

• на рекламу і передпродажну підготовку товарів.

«Інші операційні витрати» вміщують (Положення, 2001):

• витрати на наукові дослідження;

• суму безнадійної дебіторської заборгованості;

• собівартість реалізованих виробничих запасів;

• витрати на утримання об'єктів соціально-культурного призначення;

• штрафи, пені, недоутримання.