Словникова робота. (усно)

Чум – ківш для життя

Чума – хвороба, від чумаків про неї дізнались українці, чумаки знали як лікувати цю хворобу;

Чумак – перевізник;

Чумак – кийок з натертям (особлива нагайка);

Чумак – річка на Полтавщині.

Чумазий – назва чумаків за їх темний, чорний від дьогтю одяг;

Чумацький шлях – торгівельний шлях, по якому чумаки з XVI до XIX століття возили сіль з Криму та Приазовья у центральну Україну.

Чумацький шлях – космічна система, що складається із довгої смужки зірок. (у росіян – Млечный путь)

Павло Андрійович Байдебура (1.03.1901 – 26.01.1985), – письменник – наш земляк – один з найвідоміших українських письменників, автор книг для дорослих і дітей, з любов′ю оспівував Донецький край. Він народився на Кіровоградщині. Учасник громадянської війни (1922 – 1924). Переїхав на Донбас, працював на шахті № 2 «Краснодон». У цей час співпрацював з донецькими газетами. З 1927 по 1930 рік навчався в Харківському університеті. Після навчання переїхав до Алчевська, працював редактором шахтної газети «Вуглекоп». У роки Великої Вітчизняної війни був кореспондентом фронтової газети «Прапор Батьківщини». Після визволення Донбасу Павло Байдебура повертається до шахтарського краю, бере активну участь у відновленні Донецької письменницької організації, яку очолював близько двадцяти років. Був редактором альманаху «Літературний Донбас», поєднуючи організаторську, творчу і значну громадську діяльність, працюючи напружено, самовіддано, доки дозволяло здоров’я. Павло Байдебура – почесний громадянин міста Донецька. 26 січня 1985 року на вісімдесят четвертому році перестало битися його серце. Похований письменник на Мушкетівському кладовищі у Донецьку.