Валерій Шевчук. Повість – преамбула до роману балади «Дім на горі». Композиція, розгалуженість сюжету. Використання традиції європейської балади

Двадцять третє квітня

Класна робота

Валерій Шевчук. Повість – преамбула до роману балади «Дім на горі». Композиція, розгалуженість сюжету. Використання традиції європейської балади.

Найяскравішим прикладом необарокового стилю є роман-балада Валерія Шевчука «Дім на горі». Створювався він протягом 1966-1980 років, а вийшов у світ 1983-го.

 

Цікавою є історія написання. Ось як розповідає про це сам В.Шевчук:

«Книжку «Дім на горі» я писав мовби з кінця, тобто з другої її фольклорно - фантастичної частини «Голос трави». Писалася вона поволі: спершу одне оповідання, котре я відкладав убік - хай вилежиться, тоді друге й так далі. Мав розкіш – не поспішати. А коли згодом переглянув усі ті оповідання, побачив, що вони утворюють певну цілість. І от вона собі лежала, я відчув, що чогось їй бракує. І дописав тоді першу частину - роман-преамбулу, що власне, дав назву цілій книжці - «Дім на горі». Тим самим у творі розлилась часова перспектива, увиразнились елементи притчі, що промовляє до нас не якимись

силогізмами моральних повчань, а художніми образами, котрі не потребують логічних коментарів. (Сучасність.- 1992.- №3.-С.55)

 

«Особливості сюжету та композиції роману»

Роман-балада «Дім на горі» складається з двох частин.

У першій («Дім на горі. Повість-преамбула») розповідається про життя чотирьох поколінь, які живуть у домі на горі з 1911 по 1963 рр., але в долі кожного чомусь уперто простежується низка загадкових і дивовижних послідовностей.

Друга частина роману, що має назву «Голос трави», складається з 13 новел, які об’єднуються підзаголовком «оповідання, написані козопасом Іваном Шевчуком і приладжені до літературного вжитку його правнуком у

перших».

Певно, працюючи над обома частинами роману, В.Шевчук не замислювався над тим, що підсвідомо втілював у ньому специфічне барокове світосприйняття, яке відбилося вже на самій композиції твору.

«Дім на горі» асоціюється з подібними бароковими спорудами.

Друга частина – «Голос трави» - ніби основа цієї споруди, своєрідне підніжжя. Тринадцять оповідань в алегоричній, замаскованій формі розповідають про реальне життя. Їх фольклорно- міфологічна основа виконує роль не екзотичного тла: міфи, легенди, перекази були невід’ємною частиною світовідчуття наших предків, привносили в нього своєрідну духовну корекцію.

Тому так тісно переплетено тут реальні картини з фантастичними, умовними, ірреальними.

Сюжет динамічний, напружений, захоплюючий, бо у кожній із 13 новел другої частини роману діють загадкові демонічні сили (домовики, відьми, чорти, перелесники, злі духи). Вони є невід’ємною часткою того світу, який оточує людину, спонукає її до протистояння, боротьби.

Той дім на горі побіля річки Тетерів, довкола якого розгортаються події повісті-преамбули, уособлює своєрідну фортецю нашої духовності, той ідеал, до якого прагне жива душа. Дарма що той дім не розгаданий до кінця, загадковий і недоступний декому. Зате традиція дому є стійкою: там володарюють жінки – зачинательки та продовжувачки роду, хоронительки моралі. Чоловіки тут з’являються вряди-годи; їм належить доля блудних синів. Лише від тих, хто нап’ється води тут, на горі, з рук жінки,

народжуються дівчатка. Хлопці народжуються від таємничих прибульців, які зваблюють жінок всупереч їхній волі, - «джигунів». Спочатку вони з’являються в подобі сірого птаха, який перетворюється в чоловіка, а потім так само таємниче зникає. Зате залишаються по них нащадки - Хлопці, покликані бути творцями-поетами, художниками. Так народився козо пас Іван, який згодом залишить нащадкам свої тринадцять напівфантастичних оповідей, так народився і син Галі Хлопець, який ті оповідання «приладить до літературного вжитку». Сама по собі напрошується думка про те, що першопоштовхом творчості є неземна, диявольська (не Божа!) сила.

 

АНАЛІЗ

Жанр твору: роман-балада

Тема роману: ствердження ідеї єдності усього живого, сущого на землі, яке передбачає необхідність для кожного нового покоління виборювати свій досвід пізнання себе і світу й так перевіряти досвід поколінь минулих задля майбутнього.

Головна ідея: розкрити людину через психо-інтуїтивне пізнання її долі, коли вона творилася не лише за логікою національної доцільності, а слідувала передусім за почуттями. Пізнати сенс буття, побачити, відчути, естетично пережити добро і зло, світло і тінь, їх вічне протистояння, яке лежить в основі руху, динаміки поступу, допомагає оголити людську душу, художньо дослідити людську природу.

Проблематика:

· сутність добра і зла;

· протиборство між світлом і тінню;

· відповідальність кожного за свої вчинки на цій землі;

· пошук сенсу свого буття, самого себе;

· прагнення розібратися в довколишньому світі;

· душевна роздвоєність людини;

· прагнення внутрішньої чистоти, гармонії;

· зв'язок поколінь, потреба у творчому самовираженні;

· кохання і сімейне щастя.

То чому ж все-таки автор визначив жанр твору як роман-балада?

Балада - це ліро-епічний поетичний твір про кохання з фантастичним, часто фольклорно-фантастичним елементом.

Отже, Валерій Шевчук модернізував літературний термін, перевів з одного жанру в інший. Перед нами справді ліро-епічний твір із фольклорно- фантастичним елементом. Роман-балада «Дім на горі» написано під впливом та на основі народнопоетичних традицій.

 

Складіть візитну картку твору відповідно до опрацьованого матеріалу.

№ з/п	Відомості про твір	Відповідь
1	Назва твору
2	Автор
3	Рік написання
4	Історія написання
5	Життєва основа твору
6	Тема
7	Проблематика
8	Ідея
9	Жанрова своєрідність
10	Сюжетна основа
11	Композиція
12	Образи