Організація роботи військової поліклініки (поліклінічного відділення)

Військова поліклініка (поліклінічне відділення) (надалі – поліклініка) є лікувально-профілактичним підрозділом військового госпіталю, що призначений для надання амбулаторно-поліклінічної допомоги прикріпленим контингентам, які підлягають медичному забезпеченню. В окремих випадках поліклініка може утримуватись за штатом окремої частини.

На поліклініку покладається:

надання кваліфікованої і спеціалізованої амбулаторно-поліклінічної допомоги військовослужбовцям, а також іншим особам, у відповідності з діючими нормативними документами;

надання невідкладної медичної допомоги всім хто її потребує;

диспансеризація прикріплених до неї контингентів;

обстеження і лікування вдома генералів, адміралів, офіцерів, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців за контрактом в тих випадках, коли вони за станом здоров'я потребують постільного режиму і лікування вдома;

відбір, підготовка та направлення у лікувальні заклади осіб, які потребують стаціонарного лікування;

проведення відновлювального лікування прикріплених військовослужбовців у післягоспітальному періоді;

медичний огляд військовослужбовців для визначення їх придатності до військової служби або потреби в лікувально-профілактичних заходах, а також членів сімей генералів, адміралів, офіцерів, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців за контрактом за направленням кадрових органів;

надання методичної і практичної допомоги медичній службі військових частин, військових навчальних закладів і військових підприємств в зоні відповідальності з організації і проведення профілактичної, диспансерної і лікувально-діагностичної роботи;

експертиза тимчасової непрацездатності хворих з числа прикріплених до поліклініки працюючих офіцерів запасу та у відставці, працівників ЗС України, членів сімей військовослужбовців; видача і продовження їм листків непрацездатності;

проведення військово-лікарської експертизи;

відбір осіб офіцерського складу, військовослужбовців за контрактом членів їх сімей, працівників ЗС України, які потребують санаторно-курортного лікування та організованого відпочинку, та забезпечення їх путівками у військові санаторії;

проведення разом з військовими і цивільними санітарно-епідеміологічними закладами протиепідемічних заходів серед прикріплених контингентів;

пропаганда гігієнічних знань, здорового способу життя;

наукова, винахідницька і раціоналізаторська робота.

Контингенти, які підлягають медичному забезпеченню в кожній поліклініці, а також перелік військових частин, з'єднань, військових навчальних закладів, військових підприємств і організацій які входять в зону відповідальності визначаються наказом Міністра оборони України або директивою директора Департаменту охорони здоров’я Міністерства оборони України.

. Основними функціональними підрозділами поліклініки є лікувально-діагностичні відділення (кабінети): терапевтичне, хірургічне, психоневрологічне, оториноларінгологічне, офтальмологічне, дерматовенерологічне, стоматологічне, функціональної діагностики, лабораторне, рентгенівське, фізіотерапевтичне, лікувальної фізкультури, денний стаціонар, стаціонар вдома, а також реєстратура, аптека, управління та адміністративно-господарська частина.

В складі поліклініки можуть бути й інші штатні та нештатні лікувально-діагностичні відділення і кабінети.

Денний стаціонар – лікувально-діагностичний підрозділ призначений для надання кваліфікованої медичної допомоги військовослужбовцям і особам, які користуються правом лікування в лікувально-профілактичних закладах Збройних Сил України та страждають гострими і хронічними захворюваннями, які не потребують цілодобового медичного спостереження.

Завданнями денного стаціонару є:

лікування амбулаторних хворих, які потребують тривалого лікування і проведення обстежень під контролем медичного персоналу;

продовження лікування хворих, які пройшли основний курс терапії в госпіталях;

надання невідкладної медичної допомоги хворим, стан здоров’я яких різко погіршився в день звернення в поліклініку;

проведення оздоровчих заходів особам, які знаходяться під диспансерним наглядом.

Під денний стаціонар виділяється окрема палата (ліжка) із розрахунку не менше 7 кв. м. на одного хворого. Якщо є можливість – окремо для хворих хірургічного і терапевтичного профілю.

Хворі приймаються на лікування в денний стаціонар за висновками лікарів військових частин і військових поліклінік або переводом з госпіталів для завершення курсу лікування. Військовослужбовці строкової служби на лікування в стаціонар направляються тільки в окремих випадках при наявності відповідних умов та організації контролю з боку командира військової частини. Облік хворих, госпіталізованих до денного стаціонару, та виконання лікувальних призначень проводиться в спеціальних журналах.

На період лікування у денному стаціонарі військовослужбовці звільняються від виконання службових обов’язків, а особам, які користуються правом лікування в лікувально-профілактичних закладах ЗС України, видається листок непрацездатності.

Хворі, які знаходяться на лікуванні у денному стаціонарі, харчуванням не забезпечуються.

Курс лікування в стаціонарі не повинен перевищувати 2-3 тижні. Хворі знаходяться в стаціонарі 3-5 годин на добу під наглядом лікаря, отримують лікування, а також проходять контрольні, лабораторні та інструментальні дослідження.

Контроль за роботою денного стаціонару здійснюється провідними спеціалістами військового госпіталю (поліклініки).

Стаціонар вдома (СВ) – це позаштатний лікувально-діагностичний підрозділ поліклінічних відділень центральних, базових та гарнізонних госпіталів.

СВ організується з метою надання кваліфікованої (терапевтичної, хірургічної та неврологічної) медичної допомоги офіцерському складу, військовослужбовцям за контрактом, пенсіонерам МО України, членам їх сімей та іншим контингентам, які закріплені за даним лікувальним закладом.

СВ створюється на підставі наказу начальника гарнізону за поданням начальника відповідного госпіталю з метою надання кваліфікованої допомоги контингентам хворих, які не потребують цілодобового медичного нагляду.

Штат СВ формується за рахунок перерозподілу функціональних обов’язків медичного складу та терміну роботи лікарів загальнолікарських дільниць і складається із завідувача СВ – лікаря загальної практики або терапевта та фельдшера (медичної сестри). У роботі СВ можуть брати участь і лікарі інших спеціальностей.

Обсяг лікувально-діагностичних заходів у СВ повинен відповідати госпітальному і здійснюється відповідно до системи комплексного лікування хворих, яка прийнята у ЗС України.

Направлення хворих для госпіталізації у СВ здійснюється лікарями ВГ при згоді хворого та наявності транспортного сполучення між лікувальним закладом і місцем проживання хворого, наявності матеріальних і медичних ресурсів для забезпечення повноцінного лікувально-діагностичного процесу. Оформлення документів на лікування у СВ офіцерів і прапорщиків здійснюється командуванням військових частин на підставі заключення лікаря, а офіцерів запасу (у відставці) та членів їх сімей – за підписом начальника відділення.

Військовослужбовці на час лікування в СВ звільняються від виконання ними обов’язків військової служби; а працюючим офіцерам запасу (у відставці) та членам їх сімей оформляється листок непрацездатності.

Облік хворих, розміщених для лікування в СВ та відмітки про виконання їм лікарських призначень, проводиться у спеціальному журналі та спеціальній карті хворого СВ. Результати лікування та рекомендації оформляються у виписному епікризі.

Забезпечення медикаментами та медичним майном СВ здійснюється за рахунок лікувально-профілактичного закладу виходячи з потреб хворого та з урахуванням можливостей закладу.

Лабораторні та рентгенологічні дослідження, фіброгастроскопія, ультразвукове дослідження, функціональна діагностика і фізіотерапевтичне лікування здійснюється на базі відповідного ВГ.

Для якісного і своєчасного спостереження за хворими, які знаходяться на лікуванні в СВ, наказом начальника госпіталю виділяється санітарний автомобіль.

Хворі, які знаходяться на лікуванні в СВ, лікувальним харчуванням не забезпечуються.

Контроль за роботою СВ проводить начальник відділення (клініки) та провідні спеціалісти ВГ.

Реєстратура поліклініки призначена.для попереднього і невідкладного запису хворих на амбулаторний прийом і виклику лікарів додому як при безпосередньому звертанні хворих у реєстратуру, так і по телефону; забезпечення чіткого регулювання інтенсивності потоку хворих з метою створення рівномірного навантаження лікарів; збереження медичних книжок (амбулаторних карток) осіб, які знаходяться на медичному забезпеченні в поліклініці; підбору і своєчасної доставки медичних книжок (амбулаторних карток) у кабінети лікарів; оформлення і видачі хворим відповідно до висновку лікарів листків і довідок тимчасової непрацездатності; інформації прикріплених контингентів із усіх питань організації роботи поліклініки і її підрозділів.

Реєстратура поліклініки повинна мати зал для відвідувачів, приміщення з робочими місцями для реєстрації хворих на прийом до лікарів і викликів додому, приміщення для збереження і підбору медичних книжок, приміщення для оформлення листків непрацездатності і медичний архів.

У залі для відвідувачів реєстратури повинні бути стенди з інформаційними оголошеннями про розпорядок роботи поліклініки, години прийому хворих лікарями-фахівцями поліклініки і консультантами, роботу діагностичних і лікувальних кабінетів, порядок виклику лікарів додому і надання невідкладної і швидкої медичної допомоги, години прийому відвідувачів начальником поліклініки та його заступником по медичній частині, осіб, які мають право на позачерговий прийом, а також оголошенням про старшого начальника (адреса, телефон), якому підпорядкована поліклініка.

Реєстратура забезпечується необхідною кількістю телефонів для здійснення попереднього запису хворих на амбулаторний прийом.

При особистому звертанні в реєстратуру хворому видається талон із вказівкою номера кабінету і часу явки на прийом.

Медичні книжки осіб, записаних на амбулаторний прийом, доставляються в кабінети лікарів перед початком прийому і залишаються у лікуючих лікарів до завершення хворими призначеного лікування.

Виклик хворих на повторне відвідування (для контролю за ходом і ефективністю лікування) здійснює лікуючий лікар, який має для цього резерв талонів на визначені дні.

Медичні книжки осіб, які знаходяться на медичному забезпеченні в поліклініці, зберігаються в реєстратурі окремо по військових частинах або алфавітно-номерному принципу.

У випадку вибуття військовослужбовця в санаторій, госпіталь або у тривале відрядження медична книжка видається йому на руки, а в реєстрації залишається картка-замінник.

Амбулаторний прийом в поліклініці здійснюється відповідно до розкладу роботи лікарів-фахівців. Прийом офіцерів та членів їх сімей проводиться окремо від прийому військовослужбовців строкової служби. Амбулаторний прийом військовослужбовців, які знаходяться в гарнізоні у відпустці або відрядженні, здійснюється за пред'явленням відпускного квитка, командировочного розпорядження або направлення військового коменданта гарнізону.

Консультативний прийом військовослужбовців повинен проводитися в присутності лікарів військових частин. Хворі, які прибули в поліклініку з віддалених військових частин, повинні бути по можливості обстежені в той же день.

Робота військової поліклініки організовується за територіальним принципом, з утворенням лікарсько-територіальних дільниць, які можуть об’єднуватися у загально-лікарські відділення. Лікарсько-територіальні дільниці розміщуються на базі поліклініки, медичних пунктів військових частин, військових навчальних закладів, які являються дільницями поліклініки. Роботу лікарсько-територіальної дільниці забезпечує один лікар. За лікарем загальної практики закріплюється визначений контингент військовослужбовців кадру, генералів, адміралів та ветеранів військової служби.

Швидка і невідкладна медична допомога вдома офіцерам і членам їх сімей, які проживають у населених пунктах, що мають заклади цивільної охорони здоров'я, надається силами і засобами останніх на однакових підставах з іншими громадянами України.

Медична допомога вдома військовослужбовцям, які прикріплені до військової поліклініки, надається з урахуванням наявних можливостей відповідно до порядку, встановленого начальником поліклініки.

Диспансеризація офіцерів, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців за контрактом організовується і проводиться в поліклініці відповідно до регламентуючих документів.

Офіцери запасу та у відставці, члени сімей військовослужбовців, працівники ЗС України, які знаходяться на медичному забезпеченні в поліклініці, підлягають щорічному поглибленому медичному обстеженню за участю лікаря загальної практики або терапевта (у разі потреби залучаються інші фахівці) з виконанням необхідних діагностичних досліджень.

Військово-лікарська експертиза в поліклініці організовується і проводиться у відповідності до вимог Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Сил України. З цією метою в поліклініці створюється військово-лікарська комісія, головою якої призначається заступник начальника поліклініки з медичної частини.

Експертиза тимчасової непрацездатності в поліклініці проводиться у відповідності до вимог регламентуючих цю роботу нормативних докуметів

Начальник військової поліклініки несе повну відповідальність за організацію диспансерної, лікувально-діагностичної, експертної, господарської і фінансової діяльності поліклініки, а також за виховання особового складу. Він підпорядковується безпосередньо начальнику військового госпіталю. Начальник поліклініки, який утримується за штатом окремої частини, підпорядковується начальнику регіонального медичного управління ОК, а з питань організації лікувально-діагностичної роботи виконує вказівки начальника військового госпіталю зони відповідальності.

Начальник поліклініки зобов'язаний:

здійснювати керівництво диспансерною і лікувально-діагностичною роботою в поліклініці;

організовувати планування лікувально-профілактичної, виховної, фінансово-господарської роботи поліклініки, а також контролювати виконання планів;

забезпечувати надання всебічної методичної і практичної допомоги військовим лікарям з організації і проведення ними профілактичної, диспансерної та лікувально-діагностичної роботи; планувати і організовувати регулярні виїзди лікарів-фахівців у військові частини;

систематично і глибоко аналізувати роботу поліклініки і на цій основі, з урахуванням структури хворих, які лікувалися, розробляти заходи щодо впровадження в практику роботи відділень (кабінетів) найбільш ефективних методів профілактики, діагностики і лікування;

організовувати бойову і спеціальну підготовку особового складу, систематично особисто проводити заняття;

забезпечувати планове підвищення кваліфікації медичних кадрів;

проводити розстановку та виховання кадрів, знати їхні ділові і морально-психологічні якості;

керувати військово-науковою і раціоналізаторською роботою в поліклініці;

забезпечувати взаємодію поліклініки з іншими військовими і цивільними лікувальними закладами;

організовувати оснащення поліклініки медичним майном, забезпечувати правильну його експлуатацію та використання;

забезпечувати належне утримання споруди поліклініки, оснащення функціональних підрозділів меблями; проводити регулярно господарський обхід приміщень поліклініки;

регулярно контролювати дотримання протипожежного режиму поліклініки;

здійснювати вступний інструктаж прийнятих на роботу з охорони праці та техніки безпеки, а також ознайомлення з правилами внутрішнього розпорядку, функціональними обов'язками і керівними документами;

забезпечувати правильне та раціональне використання грошових і матеріальних ресурсів поліклініки;

особисто розглядати скарги і заяви з питань роботи поліклініки і вести прийом відвідувачів.

Заступник начальника військової поліклініки по медичній частині підпорядковується начальнику поліклініки і є начальником всього медичного складу поліклініки.

Заступник начальника поліклініки по медичній частині несе безпосередню відповідальність за організацію і проведення профілактичної, диспансерної, лікувально-діагностичної та експертної роботи в поліклініці.

Він зобов'язаний:

забезпечувати надання своєчасної кваліфікованої і спеціалізованої амбулаторно-поліклінічної допомоги прикріпленим контингентам як у поліклініці, так і вдома;

здійснювати безпосереднє керівництво лікувально-діагностичним процесом у поліклініці, забезпечувати впровадження в практику роботи відділень і кабінетів сучасних методів профілактики, діагностики і лікування;

організовувати і контролювати диспансерну роботу у поліклініці; забезпечувати високу якість поглиблених і контрольних медичних обстежень офіцерського складу, диспансерного динамічного нагляду, проведення необхідних лікувально-профілактичних заходів; аналізувати якість і ефективність диспансеризації;

організовувати і контролювати підготовку хворих до планової госпіталізації і проведення відновлювального лікування військовослужбовців у постгоспітальному періоді;

проводити періодичні контрольні перевірки стану лікувально-діагностичної і диспансерної роботи у відділеннях (кабінетах) поліклініки;

організовувати консиліуми фахівців поліклініки та особисто керувати їх проведенням;

організовувати військово-лікарську експертизу та експертизу непрацездатності;

виявляти і ретельно аналізувати причини дефектів у лікувально-діагностичній роботі поліклініки, вживати необхідних заходів з їх попередження;

регулярно піддавати глибокому всебічному аналізу роботу лікувально-діагностичних відділень і на цій основі проводити конкретні заходи щодо вдосконалювання диспансерної і лікувально-діагностичної роботи;

розробляти річний і місячний плани роботи поліклініки і представляти їх на затвердження начальнику поліклініки;

організовувати і контролювати ведення облікової і звітної медичної документації в поліклініці;

планувати заняття з бойової і спеціальної підготовки з медичного складу поліклініки та організовувати їх проведення; не рідше одного разу в квартал проводити лікарські та сестринські конференції з найбільш актуальних питань диспансерної і лікувально-діагностичної роботи;

брати участь у підборі, розподілі і вихованні медичних кадрів;

організувати пропаганду гігієнічних знань, здорового способу життя.

Начальник лікувально-діагностичного відділення (кабінету) військової поліклініки підпорядковується безпосередньо начальнику поліклініки (заступнику начальника поліклініки по медичній частині).

Начальник лікувально-діагностичного відділення.(кабінету) несе повну відповідальність за організацію та стан лікувально-діагностичної, диспансерної та експертної роботи у відділенні (кабінеті). Він зобов'язаний:

забезпечувати надання кваліфікованої і спеціалізованої амбулаторно-поліклінічної допомоги за своїм профілем прикріпленим контингентам як у поліклініці, так і вдома;

забезпечувати своєчасне і повноцінне обстеження і лікування хворих у відділенні; регулярно вести консультативний прийом;

забезпечувати підготовку хворих до планової госпіталізації;

організовувати за своїм профілем проведення відновлювального лікування хворих у постгоспітальному періоді;

керувати диспансерною роботою у відділенні, у тому числі забезпечувати повне охоплення офіцерів поглибленим медичним обстеженням по своїй спеціальності, проведення диспансерного динамічного нагляду і реалізацію необхідних лікувально-профілактичних заходів; вивчати якість і ефективність диспансерної роботи у відділенні та у кожного лікаря;

надавати методичну і практичну допомогу військовим лікарям з організації профілактичної, диспансерної і лікувально-діагностичної роботи; з цією метою регулярно працювати у військових частинах зони відповідальності за планом поліклініки;

організовувати відбір осіб, які потребують санаторно-курортного лікування;

систематично і глибоко аналізувати роботу кожного лікаря і відділення в цілому і на цій основі планувати і проводити заходи щодо поліпшення профілактичної, диспансерної, лікувально-діагностичної та експертної роботи відділення, впровадження в практику роботи нових методів обстеження і лікування хворих; складати перспективний, річний і місячний плани роботи і представляти їх на затвердження заступнику начальника поліклініки по медичній частині;

глибоко аналізувати причини дефектів у роботі відділення і вживати необхідних заходів щодо їх попередження;

планувати і вести наукову роботу, брати участь у пропаганді гігієнічних знань, здорового способу життя.

Лікар-фахівець забезпечує надання кваліфікованої (спеціалізованої) амбулаторно-поліклінічної допомоги. Він зобов'язаний:

надавати невідкладну медичну допомогу всім, хто її потребує;

вести амбулаторний прийом, забезпечувати високу якість діагностики захворювань і комплексне лікування хворих як у поліклініці, так і вдома;

проводити добір і направляти хворих на госпітальне лікування, здійснювати повноцінну їх підготовку до планової госпіталізації (виконання необхідних лабораторних, рентгенологічних та інших досліджень, санація зубів тощо);

брати участь у проведенні поглибленого медичного обстеження офіцерського складу, здійснювати диспансерний динамічний нагляд за військовослужбовцями, які знаходяться на обліку, контролювати виконання призначених лікувально-профілактичних заходів;

систематично аналізувати рівень та структуру загальної захворюваності, госпіталізації, працевтрат і звільнених військовослужбовців за своїм профілем, розробляти і застосовувати заходи щодо реалізації необхідних лікувально-профілактичних заходів;

надавати методичну і практичну допомогу лікарям військових частин і закладів, які знаходяться у зоні відповідальності поліклініки з організації профілактичної, диспансерної і лікувально-діагностичної роботи;

систематично працювати над підвищенням своїх професійних знань;

брати участь у пропаганді гігієнічних знань, здорового способу життя