ЧАСТИНИ МОВИ
У сучасній українській мові 10 частин мови
назва | приклади |
САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ | |
іменник | слово, вуз, завдання, Микола, Україна |
прикметник | золотий, залізобетонний, легенька, пахуче |
числівник | одинадцять, перший, тринадцятеро, одна шоста |
займенник | я, ви, що, щось, хтось, абихто, будь-який |
дієслово | відкласти, чекай, засліпило, прийшов |
прислівник | спокійно, угорі, по-літньому, згарячу, двічі |
СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ | |
прийменник | до, близько, вглиб, крізь, поза, на, проміж |
сполучник | а, але, та, через те що, не лише, одначе |
частка | так, аякже, це, тільки, ось, ледве чи, мов |
ОКРЕМА ЧАСТИНА МОВИ | |
вигук | ой, ай, ох, о, овва, тьху, ех, етикетні формули |
ОЗНАКИ ЧАСТИН МОВИ
Будь-яку частину мови характерізують такі ознаки:
ознака | показує |
лексичне значення | що означає частина мови (напр., прикметник виражає ознаку предметів) |
синтаксична роль | які ролі частина мови виконує у реченні ( підмет, присудок ) |
розряди за значенням | на які групи слів підрозділяється |
морфологічні ознаки | за якими параметрами (час, рід, вид та ін.) змінюється частина мови |
Іменник
Рід незмінюваних іменників
Рід незмінюваних іменників визначається за такими правилами:
а) назви осіб мають рід відповідно до статі: мсьє, денді — чоловічий рід; мадам, леді, пані — жіночий;
б) назви тварин мають, як правило, чоловічий рід: кенгуру, поні, шимпанзе, колібрі, але цеце (муха), івасі (риба) — іменники жіночого роду;
в) іменники — назви неістот належать до середнього роду: боа, кашне, шосе, галіфе, але авеню (вулиця), пушту, урду (мова), кольрабі (капуста) — іменники жіночого роду; сироко, торнадо (вітер) — іменники чоловічого роду;
г) власні назви мають рід відповідно до роду загальної назви: Туапсе — місто (середній рід); «Юманіте» — газета (жіночий рід); Міссурі — річка (жіночий рід); Кюсю — острів (чоловічий рід);
ґ) у складноскорочених іменниках, утворених із перших букв або звуків, рід визначається за родом головного слова словосполучення: ГЕС — гідроелектростанція (жіночий рід), СКБ — спеціальне конструкторське бюро (середній рід).У словосполученні і реченні рід незмінюваних іменників виражається за допомогою слів, із якими ці іменники пов´язані: красив а леді, широк е галіфе, кришталев е бра, «Юманіте» повідомил а, Міссурі розлилас я, шимпанзе стрибну в.
Таблиця форм кличного відмінка | |||
Іменник в називному відмінку | Іменник в кличному відмінку | ||
Закін- чення | Приклади | ||
Іменники I відміни | |||
тверда група (основа на твердий) | |||
Власні та загальні назви чоловічого та жіночого роду, а також усі жіночі імена по батькові | -о | Василино, Дарино, Лоліто, Ярино, Світлано, Миколо, Одарко, Інно, Ірино, Вероніко, Микито, Варваро, Луко, Мар’яно, Тетяно, Олександро, Катерино, Валентино, Людмило, Христино, Олено, Галино, Таміло, Кароліно, Саво, Хомо, Яремо; Іванівно, Олегівно, Андріївно; Україно, вербо, калино, сестро, мамо, зірко, сило, повитухо, мальво, бандуро, школо, свахо, дружино, мово, голубко, спортсменко, активістко, швачко, велосипедистко, машиністко, вчителько, батьківщино, весно, блондинко, сербко, старосто, співачко, журналістко, лисичко. | |
м'яка група (основа на м’який або пом’якшений) | |||
Власні і загальні назви жіночого і чоловічого роду на -я, що пом’якшує попередній приголосний | -е | Катре, Ілле*, Зоре; письменнице, праце, воле, робітнице, богине, жрице, земле, пісне, гривне, правице, лисице, балетнице, нене. Деякі словники рекомендують форму Іллє, але це суперечить чинному правопису. | |
Власні і загальні назви на -я, що виступає після голосного та апострофа | -є | Соломіє, Меланіє, Ксеніє, Лідіє, Софіє, Юліє (від Юлія), Єфиміє, Агафіє, Віринеє, Лілеє, Мироніє, Зоє, Маріє, Агніє, Анастасіє, Лідіє, Наталіє, Феофаніє; мріє, поезіє, надіє, сім’є. | |
Пестливі особові імена жіночого і чоловічого роду і загальні назви жіночого роду із значенням пестливості на -я, що пом’якшує попередній приголосний | -ю | Вітю, Олюсю, Галю, Марусю, Галюсю, Лідусю, Лінусю, Ваню, Натусю, Костю, Валюсю, Ганнусю, Катрусю, Таню, Наталю, Лілю, Христю, Маню, Полю, Костю, Федю, Орисю, Ле́сю (від Леся і Лесь); бабусю, доню, матусю, тітусю, манюню. | |
мішана група (основа на ж, ч, ш, щ) | |||
Іменники жіночого роду на -а, перед яким виступає шиплячий | -е | груше, листоноше, каше, мише, круче, душе, площе. | |
Іменники II відміни | |||
тверда група (закінчення -о або нульове) | |||
Більшість безсуфіксних іменників (для цього типу відмінювання також характерне чергування г, к, х – ж, ч, ш) | -е | Альберте, Августе, Антоне, Несторе, Артеме, Євгене, Максиме, Романе, Трохиме, Ярославе, Степане, Богдане, Даниле, Олександре, Назаре, Станіславе, Мар’яне, Адаме, Володимире, Іване, Мироне, Аврааме, Давиде, Гавриле, Йосифе; Боже, Києве, Львове, голубе, орле, пане, програмісте, бармене, диригенте, лейтенанте, генерале, солдате, студенте, президенте, дубе, козаче, юначе, радисте, аматоре, тренере, командире, інженере, режисере, бухгалтере, голкіпере, соколе, чумаче, агрономе, адвокате, акторе, дипломате, клоуне, професоре, доценте, архітекторе, бухгалтере, ювеліре, операторе. | |
Іменники з суфіксом на -к-, зокрема -ик, -ок, -ко | -у | Романчику, Назарчику, Богданчику, Степанчику; керівнику, пакувальнику, замовнику, полковнику, півнику, хлопчику, песику, слонику, баранчику, соловейку, кораблику, котику, солдатику, зайчику, розподільнику, посівальнику, будівельнику, грибнику, монтажнику, грабіжнику, винахіднику, мандрівнику, чарівнику. Але парубок – парубче | |
Особові імена чоловічого роду на г, ґ, к, х | -у | Аристарху, Єлимаху, Генріху, Олегу*, Людвігу, Фрідріху, Рюрику. *Іменник Олег має дві форми: Олегу і Олеже. Перший варіант є пізнішим, утвореним за аналогією до сину, батьку, діду, другий – давня, архаїчна форма. | |
Іншомовні іменники на г, ґ, к, х | -у | маркетологу, філологу, хірургу, олігарху. | |
Деякі іменники чоловічого роду, переважно односкладові | -у | сину, діду, тату, дядьку. | |
м'яка група (основа на м’який або пом’якшений) | |||
Загальні назви та особові імена чоловічого роду з м’яким кінцевим приголосним основи (зокрема і -й) | -ю | Андрію*, Грицю, Геннадію, Юрію*, Івасю, Віталію, Олексію, Юлію (від Юлій), Овідію, Матвію, Алфею, Василю, Ігорю*, Цезарю; короваю, розмаю, водограю, гаю, краю, палію, солов’ю, добродію, водію; пролетарю, царю, косарю, секретарю, лікарю, кобзарю, янтарю, букварю, писарю, календарю, токарю, вівчарю, пекарю, бунтарю, друкарю, шахтарю; татусю, дідуню, дідусю, красеню, легеню; вчителю, водію, виконавцю, охоронцю, покупцю, продавцю, іноземцю,спасителю, вихователю, скрипалю, ясеню, учню, дурню, бороданю, вуханю, здорованю, видавцю, купцю, американцю, бранцю, вигнанцю, виборцю, гонцю, горцю, державцю, єдиноборцю, єдиновірцю, ревнивцю, самцю, стрибунцю, знавцю, очевидцю, самовладцю, кавказцю, каїрцю, вдівцю, мудрецю. *Утворення на зразок Андріє, Юріє, Ігоре суперечать цьому правилу, тому вони помилкові. | |
Деякі іменники, що закінчуються на -ець (з характерним чергуванням) | -е | женче* (від жнець), кравче* (від кравець), шевче* (від швець), хлопче, молодче, ченче. *Але як прізвища – Жнецю, Кравцю, Швецю. | |
Для іменників середнього роду на -е кличний відмінок тотожний називному | поле, море, сонце, серце, віконце. | ||
мішана група (основа на ж, ч, ш, щ) | |||
Власні назви з основою на шиплячий та загальні назви з основою на -ж, -р | -е | Тимóше, Дóроше, Лукáше, Довбуше; столяре, маляре, дояре, каменяре, гусляре, тесляре, вугляре, газетяре, пісняре, скляре, стороже. | |
Іменники з основою на шиплячий, крім -ж, -р | -у | викладачу, одержувачу, виконувачу, слухачу, керманичу, глядачу, відбивачу, копачу, погоничу, читачу, товаришу. | |
Усі імена по батькові для чоловіків | -у | Максимовичу, Петровичу, Семеновичу. | |
Іменники III відміни | |||
Іменники жіночого роду з нульовим закінченням | -е | Любове (жіноче ім’я), Есфіре, Нінеле; любо́ве, ві́сте, но́че, ра́досте, сме́рте. | |
Іменник мати | -и | мати (мамо від мама – I відміна). | |
Іменники IV відміни | |||
Кличний відмінок однини збігається з називним та знахідним відмінками. | -я | галчен́я, гус́я, дит́я, ім'́я, козен́я, пл́ем'я. | |
-а | коліщ́а, курч́а, лош́а. |