Радикально-націоналістичний напрям в історії політичної думки України

М. Міхновський «Самостійна Україна»

1). На основі історичних фактів і правових документів доводить історичне право У. на державну незалежність.

Світ знаходиться на етапі – «б-ба націй». Єдиний шлях вирішення – нац.-визв.б-ба => формування незалежної, самостійної держави.

В Україні можливе національне визволення.

Робить спробу осмислити причини залежності Україні від Росії.

Проводить аналіз природи і характеру Переяславського договору  У. залуч.з моск.держ. як рівний з рівним, як 2 окремі держави.

2). Намагається визначити фіз..і матеріал. Засоби нац.-визв.б-би укр..нації.

Першочергове завдання б-би: припинення сплати «інтелектуальної» данини, об’єднання всіх українців.

Вірить у великі потенц. можливості укр..культури, яка може і повинна виплекати пров.верству народу – укр..інтелігенцію, яка повинна організувати всіх українців на б-бу за нац.незалежність і державність.

Критикує українофілів, котрі своїм псевдо патріотизмом деморалізували своїми діями сус-во.

Єдиний спосіб досягнення незалежності – революційна боротьба.

«Україна для українців», «Одна єдина нероздільна вільна самостійна Україна від Карпат до Кавказу».

Романтичний націоналізм Міхновського виник у формі соціал-самостійництва -суміші незалежницьких ідей та віри в соціалістичний лад як єдино можливий для України устрій. Але таке спрямування не набуло поширення в самому націоналістичному русі, а було частково запозичене українським націонал-комунізмом.

Запеклим ворогом України М. Міхновський називав Росію, закликав до безкомпромісної боротьби з нею; головною вадою українського визвольного руху вважав «брак націоналізму серед широкого загалу». Завдання-мінімум, поставлене перед українством - відновлення історичного легітимізму й повернення до умов Переяславської угоди 1654 р.

Досягнення повної незалежності України мислитель вважав метою-максимумом. Він одним із перших висунув гасло «Україна для українців». Рушійною силою майбутньої національної революції він визначив нову («четверту») українську інтелігенцію.

М. Міхновський висуває гасла: 1) «Україна для українців, і доки хоч один ворог-чужинець залишається на нашій території, ми не маємо права покласти зброю»; 2) «Візьмемо силою те, що належить нам по пра-ву, але відняте від нас теж силою»; 3) «Вперед! Бо нам ні на кого надіятись і озиратись назад»; 4) «Одна, єдина, нероздільна, вільна самостійна Україна від Карпат до Кавказу!».

Д. Донцов «Націоналізм»

Закликав до переорієнтації українства на Захід, оскільки бачив політ, несумісність укр. і рос. істор. традицій, нац. звичаїв, способу життя. Спираючись на постулати геогр. детермінізму, вважав, що росіянам природно притаманні абсолютизм, правовий нігілізм, що значною мірою відрізнялося від укр. нац. традицій. Д. намагався ідеологічно обґрунтувати укр. самостійницьку політику: зовнішню (повна сепарація від Росії) і внутрішню (виховання на засадах зх. культури).

Сформулював осн. принципи «нового» (інтегрального) укр. націоналізму:

- вольовий принцип (культ волюнтаризму);

- постійне прагнення боротьби за незалежність;

- романтизм, непримиренність, фанатизм, аморальність у нац. боротьбі;

- синтез національного та інтернаціонального;

- необхідність виховання нової політ, еліти (підкорення натовпу елітарній меншості);

- орієнтація на примус у процесі боротьби за незалежність (панування сильних над слабкими).

2 націоналізма:

- народництво (неправильний націоналізм) – ґрунтується на інтелекті та раціоналізмі.

- правильний націоналізм – грунт.на волі та ірраціональності (Драгоманов, Франко)

Є багато течій, які претендують називатися націоналізмом.

Критика Драгоманова. 3 основні «мінуси»:

- заперечення державності

- космополітизм

- прив’язаність до теперішнього

Зараз націоналізм в Україні можна назвати несправжнім, бо хочуть забезпечити достаток для одиниць зараз і тепер.

Треба ставити мету на майбутнє.

5 вимог волевого націоналізму (правильного):

- воля (волюнтаризм) – прагнення до чогось в майбутньому

- войовничість, стремління до б-би

- романтика і догматизм

- фанатизм

- аморальність

- творче насильство та ініціативна меншість

Нове не повинно будуватись на старому, треба зруйнувати старе.

Б-ба повинна завершитися перемогою.

Націю розумів як об'єднання мільйонів воль довкола спільного ідеалу панування певної етнічної групи над територією, яку вона дістала в спадщину від батьків і яку хоче залишити своїм дітям.

Нація неможлива без нац.ідеї, народ не може пертворитися в націю без нац.ідеї.

Нац.ідея має носити емотивний, вольовий характер.

Те, що бракує укр..ідеї – це цілком новий дух.

Місце нації визначається рівнем самосвідомості.

Інтегральний націоналізм Донцова – це шовіністичний націоналізм, який не зупиниться ні перед чим.

Донцов рішуче заперечував ідею федералізму. Він виступав за повну незалежність української держави у формі селянської дрібнобуржуазної республіки і вважав, що політичний сепаратизм, спрямований насамперед проти російської державності, є необхідною умовою виживання української нації.

Д. Донцов увійшов в історію української політичної думки як автор ідеології "інтегрального" (чинного) націоналізму. Підставами українського націоналізму, на його думку, були: вольовий принцип; постійне прагнення до боротьби за незалежність; романтизм і фанатизм у національній боротьбі; синтез національного та інтернаціонального; необхідність виховання нової політичної еліти; орієнтація на примус у процесі боротьби за незалежність.

Він закликав відмовитися від раціонального світосприйняття, а в його концепції інтегрального націоналіз-му домінували такі тези: треба «зміцнювати волю до життя, до влади, до експансії»; необхідно плекати «стремління до боротьби та свідомість її конечності»; у сприянні націоналізмові мають панувати романтизм і догматизм; слід насаджувати войовничість та аморальність як антитезу так званим загальнолюдським цінностям, імперіалізм повинен стати основою та змістом державної політики; «творче насильство ініціативної меншості» має підпорядкувати власний народ національним завданням та змусити його до агресії проти сусідів.

М. Сціборський «Націократія»

М. Сціборський був автором політичної доктрини націоналізму. Вона ґрунтується на концепції національної революції, яка мала проводитись «власними силами української нації».

Пiддав гострiй критицi демократичний, соцiалiстичний, комунiстичний та монархiчний суспiльнi устрої.

Демократія – коротку роль вже зіграла. Зараз криза демократії. Демократія віджила своє. Парадокс.капіталізм породив, він і знищив. Між 2-х вогнів: капіталізмом і соціалізмом.

Соціалізм. Причини утворення: неспроможність демократії виконати свої обіцянки і дух.-психол.умови. порівнює демократію і соціалізм.

Сам себе вичерпав.

Комунізм – теоретичний комунізм і соціалізм – тотожні. Руйнівний зміст його лежить в світогляді.

Фашизм – ідейна і дух.реакція на стан сучасності, що його витворили комунізм, демократія і соціалізм. Будує свою філософію на визнанні духу, волі, ідеї. Слабкість: основний елемент держ. устрою – надмірний централізм.

Диктатура. Добре поєднувана з фашизмом. Ефективна лише на початку самотворення. Наша епоха – хвора; лікар – фашизм та нац.рухи, що використовують диктатуру.

Націократія. Нам потрібна самостійна укр..держава, у цьому допоможе націоналізм.

Устроєві концепція укр..націоналізму – націократія.

Націократія – режим панування нації у власній державі, що здійснюється владою усіх соц.корисних верств, об’єднаних в представницьких органах держ.управління.

Синтезована доктрина, бере найкращі риси з усіх і передає їй.

Соціальна база – селянство, робітники та інтелігенція.

Ф-ма організації сус-ва націократії – держ.синдикалізм (соціально корисні верстви об’єднуються).

Заперечує класову б-бу.

Свою модель майбутньої української державності запропонував М. Сціборський. Піддавши гострій критиці демократію, соціалізм, комунізм і монархізм, він запропонував створення альтернативної державної форми - націократії як «режиму панування націй у власній державі, що здійснюється владою всіх соціально корисних верств, об'єднаних -відповідно до їхніх суспільно-продукційних функцій- у представницьких органах державного управління». М.Сціборський, обстоюючи гасло «держава вище партій і класів», заперечував право участі політичних партій в управлінні державою та розглядав диктатуру як оптимальний спосіб здійснення держав-ної влади на час національної революції. Опорою режиму мала стати революційна націоналістична організація, яка перебрала б на себе диктаторські функції на час перехідного періоду. Населенню, за схемою М. Сціборського, надавалася можливість участі в громадсько-політичному житті через представництво в органах місцевого самоврядування, в синдикалістських організаціях фашистського зразка та через вибори до обмеженого в законодавчих функціях національного парламенту - Державної Ради.

С. Рудницький

2 причини такої ситуації на Україні:

- мала заг.освіта укр..інтелігенції

- недостача в цій інтелігенції здорової нац.свідомості. для вирішення цього необхідно з’ясувати суть укр..націоналізму.

Націоналізм – спрямування думок, слів чи дій одиниці чи гурту в той напрямок, у якому йде надійний і корисний розвиток нації, до якої дана одиниця чи гурт належить.

Нація – одна з відмін породи «чоловік»

Нація – самостійний народ

Націоналізм – прагнення до утримання цієї різниці люс.породи, що зветься народом і до здобуття її оптимального існування.

Самостійний народ або нація – більша чи менша група людства, що має певну суму своєрідних собі прикмет, котрі в’яжуть цих індивідів одної групи в цілісність.

Українці – хліборобський народ => зоорганізувати укр..селянство => утворити велику селянську державу.

Ціль новіт.укр.націоналізму: поставлення і укріплення укр..нац.держави.

Ф-ма держави – республіканська демократія, що опирається на тісну федерацію автономних укр..земель.

«Українська справа зі становища політичної географії»

Держава – простір на земній поверхні, який зайнятий суцільним гуртом людей, який творить для дотичного простору своєрідні межі і використовує його на свій лад.

Дві основи держави – територія і населення.

Гол. питання пол..георафії – як об’єднати територію і населення.

Україна являє собою знову самостійний державний організм (1914-1918)

Укр..народ давно вже на своїй території, але ніяк не може утворити державу.

Географічне положення – найголовніший елемент в пол..житті У. в усі часи.

Україна – окрайна держава, тому зазнає впливу. Найб.вплив – уназіатське сусідство (татари)

Україна на перехресті – погано.

Перший корисний уназіатський вплив – утворення козацтва.

Положення У. на Чорному морі – запорука великої пол..геогр. ролі У.

Зх.сусідство (Польща) не взмозі захистити від татар, не потрібна Україні.

Пн.сусідство (Білорусь) – частина укр..земель => біл.-укр.держава

Україні потрібна Росія (Чорне море, ресурси, контакти з зх.).