Розкажіть про якийсь цікавий випадок, що трапився з цією людиною

Біля моєї баби жив сусід Артемон Стрильчук. Крім того, шо він був майстром, тобто він мог побудувати дім, він ще любив трошки попалювати. Одного разу пішов в ліс і мав з собою зброю для палювання. Він сподівався підстрелити зайця, але ходив цілий день і так нічого не вдалося. А діти спіймали цього зайчика. Він просив віддати цього зайця, але діти не хотіли віддавати. Тоді він дав їм грошей. Прив`язав цього зайця до куща; він хотів його застрелити, але промазав. А заєць втік. І остався він без грошей і без зайця.

Ну, вот и все. Дякую Вас! Добобачення!

До побачення!

Запис тексту фонетичною транскрипцією

1) Назва села походить від битви, яку молдавський воєвода Штефан Великий одержив перемогу над польськими шляхтичами. В результаті перемоги в полон було захоплено чимало поляків, які були запряжені в плуги і переварали землю, на якій відбувалася битва. Поскільки битва пов`язана з кров`ю, то вона червона (дубрава). Ось, місце отримало назву «Червона діброва».

`Назва се^и`ла по^у`ходи^ет` в`ід `битви/ йа`ку молдавс`ки^ей войевода `Штефан Ве^и`ликий од`ержи^ев пе^ирем`огу над пол`с`кими шл`ахти^ечами// В ре^изул`т`ат`і пе^ире^и`моги в по^у`лон бу`ло за`хопле^ино чи^е`мало пол`аків/ йа`к`і бу`ли зап`ряже^ині в п`луги і пе^ире^ив`арали `земл`у/ на йа`к`ій в`ідбу`валас`a `битва. Пос`к`ільки `битва пов`йазана з к`ровйу/ то во`на че^ир`вона// Ос`/ `місце от`римало назву Чер`вона д`іб`рова//

2) Дай подумаю… Це був «Пекар». Гарна була гра! На цеглину клали банку консервну на відстані трьох метрів (можна і блище). Потім відстань становилася ще далі (скажімо – 10 метрів). Спочатку требо було палицею збити уд ту банку консервну; той, хто збив, переходив на наступний етап – блище (а ті кидали далі, поки не дойдуть на наступний рівень). І той, хто збивав банку, ставав «царем» – вот така була вот гра.

Дай по^у`думайу/// Це був /`Пекар/ / `Гарна бу^о`ла гра// На це^иг`лину к`лали `банку ко^ун`сервну на `в`ідстан`і т`р`ох `метр`ів/ `Пот`ім `відстан` стано^у`вилас`a шче `дал`і. Спо^у`чатку т`ребa бу^о`ло `пали^ецейу з`бити ут ту `банку кон`сервну; той/ хто збив, пере`ходив на нас`тупни^ей е`тап /б`лишче /а т`і ки^е`дали `дал`і, `поки не до^уй`дут` на нас`тупни^ей р`івен`//. І той/ хто зби^е`вав `банку/ ста`вав /ца`рем/ / вот та`ка бу`ла вот гра//

3) Треба підти до церви, де батюшка веде службу. Та дитя, відповідно, голосує відповідні слова; батюшка тримає його в руках, потім передає і запитує якийсь слова – як і сьогодні.

Тр`еба п`ід`ти до `церкви/ де `бат`yшка ве^и`де слушбу/ Та ди^е`т`a/ в`ідпо^у`в`ідно/ го^у ло^у`суje в`ідпо^у`в`ідн`і сло^у`ва/ `бат`yшка три^е`маje jо`го в ру`ках/ `пот`ім пе^ире^ида`je і за`питуje ja`кийс` сло^у`ва / jaк і с`о`годн`і//

4) Треба було мати молоко, яйця, закваску або дріжжі свіженькі… Це складний процес, і не кожна людина його знала. Крім того, паска буває сирна – випечена з сиру, і туди добавляється дуже багато приправ.

`Треба бу`ло `мати^е моло`ко/ jaйц`a/ за`кваску або `дріжж`і св`і`жен`к`i/// Це склад`ний про`цес, і не `кожна лю`дина йо`го `знала. Кр`ім `того/ `паска бу`ваje `сирна / `вип е^иче^и на з `сиру/ і ту`ди добав`л`ajeт`с`a `дуже ба`гато при^е^`прав/

5) За коровою: ну, поперше, зранку треба вигнати її на попастись. Я сам пас баті корову. На обід треба дати її попити. Зранку корову ще доїли. Потім вона відпочиває після обіду, і знов йде на пащу. Крім того, корову треба мити, годувати.

За ко^у`ровоjy/ ну/ по^у`перше^и / `зранку `треба `вигнати^е ji`ji на по^у`пасти^ес`/ Ja сам пас `бат`і ко^у`рову/ На о`біт `треба `дати^е ji`ji по^у`пити^е/`Зранку ко^у`рову^о шче до`jiли^е/ `Пот`ім во^у`на в`ідпо^учи^е`ваje `п`ісл`a об`іду/ і знов йде на `пашчу. Кр`ім `того, ко^у`рову^о `треба `мити^е/ го^уду^о`вати//

6) Біля моєї баби жив сусід Артемон Стрильчук. Крім того, шо він був майстром, тобто він мог побудувати дім, він ще любив трошки попалювати. Одного разу пішов в ліс і мав з собою зброю для палювання. Він сподівався підстрелити зайця, але ходив цілий день і так нічого не вдалося. А діти спіймали цього зайчика. Він просив віддати цього зайця, але діти не хотіли віддавати. Тоді він дав їм грошей. Прив`язав цього зайця до куща; він хотів його застрелити, але промазав. А заєць втік. І остався він без грошей і без зайця.

`Б`іл`a мо`jeji `баби жив су`с`ід Арте`мон Стрил`чук/ Крім `того/ шо в`ін був `майстром/ `топто в`ін мог побуду`вати д`ім, в`ін шче л`y`бив `трошки попал`y`вати/ `Одного `разу пі`шов в л`іс і мав з соб`оju збр`оju дл`a пал`yва`н:a`/В`ін спо`ді`вався п`ідстре`лити `зайц`a а`ле хо`див `ц`ілий ден` і так ні`чого не вда`лос`a/ А `діти сп`ій`мали ц`ого `зайчика/ В`ін `просив в`і`д:ати ц`о`го `зайц`a/ а`ле `д`іти не хо`т`іли в`ід:а`вати/ То``ді в`ін дав jiм гро`шей/ Привjaзав ц`о`го `зайц`a до ку`шча/ в`ін хо`тів jо`го застре`лити/ а`ле про`мазав/ А заjeц` вт`к/ І ос`тавс`a в`ін без грошей і без зайц`a//

Звіт з діалектологічної практики

Соловйової Христини Олександрівни

Під час проходження моєї діалектологічної практики було зібрано 9 блоків питань, з яких є питання: 5 (історія села), 25 (сім’я, родина), 25 (весілля), 12 (народження та хрещення дитини), 12 (поховальні та поминальні обряди), 12 (Різдвяні свята), 10 (Трійця), 10 (домашнє господарство), 20 (цікава людина). Практику я проводила у місті Донецьк у Куйбишевському районі. Все було зроблено за 1 тиждень. Я обрала одного інформанта – Бейко Володимира Георгійовича, який розмовляє на південно-західному діалекті української мови.

Я задоволена зробленою працею, мені було цікаво почути південно-західну річ. Проходити практику було доволі цікаво, також мені сподобалось робити фонетичне транскрибування речень.

Окремих побажань щодо проведення практики я не маю.

Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями: