Загальні хімічні формули

    Великі множини споріднених хімічних сполук часто виражені або заявлені з використанням загальних хімічних формул. Загальні формули представлені у вигляді роду хімічних сполук, при цьому принаймні один компонент формули змінною, яку вибирають із конкретної групи варіантів (наприклад формули типу Маркуша на сполуки). Використовування загальних формул спричиняє класифікаційні проблеми, коли вони охоплюють велику кількість сполук, які потрапляють до багатьох окремих класифікаційних рубрик. Коли трапляється така ситуація, класифікують тільки окремі хімічні сполуки, що найбільш корисні для пошуку. Якщо хімічні сполуки визначені за допомогою загальної хімічної формули використовують таку послідовність класифікування:

    Крок 1: всі «цілком визначені» сполуки, що нові та неочевидні, класифікують, якщо вони

(1) спеціально заявлені як такі, чи використовувані в композиції;

(2) є продуктами заявлених процесів (способів) чи

(3) є похідні будь-якого з них.

    Сполуку вважають «цілком визначеною», якщо:

    (а) структуру задано точною хімічною назвою або формулою чи вона може бути виведена з її готування (отримування) із вказаних реагентів, не більш ніж один із яких вибраний з переліку варіантів, та

    (б) сполуку характеризовано фізичною властивістю (наприклад її точкою плавання), чи її готування (отримання) описано в здійсненому прикладі, в якому подано практичні подробиці.

    Сполуки, визначені лише емпіричною формулою, не вважаються «цілком визначеними»;

    Крок 2: якщо не розкрито «цілком визначених» сполук, загальну формулу класифікують у найбільш спеціальній групі (групах), що охоплює всі або більшість потенційних варіантів реалізації втілення.

    Класифікація має бути обмеженою однією групою або дуже малою кількістю груп;

    Крок 3: на додаток до обов’язкового класифікування, описаного вище, може бути використане необов’язкове класифікування, якщо в загальну формулу входять також інші сполуки, що становлять інтерес

 

    Коли класифікування всіх «цілком визначених» сполук в їх найбільш спеціальних класифікаційних рубриках призведе до отримання великої кількості класифікаційних індексів (гаприклад бульш ніж 20), класифікувальник може зменшити кількість індексів. Це може бути зроблено тільки, коли класифікування «цілком визначених» сполук призводить до означення великої кількості підгруп під однією групою в найближчому ієрархічно-вищому рівні. Тоді ці сполуки можна класифікувати лиш у вищій групі. В іншому разі, ці сполуки класифікують в усіх найбільш специфічних підгрупах.

 

Комбінаторні бібліотеки

    Множини, складені з багатьох хімічних сполук, біологічних організмів чи інших речовин, можуть бути представлені у формі «бібліотек». Бібліотека зазвичай містить велику кількість складників, які, якщо їх класифікувати окремо великою кількістю класифікаційних рубрик, будуть неодмінно обтяжувати пошукову систему. Тому тільки окремі складові, які вважають «цілком визначеними» таким самим чином, як сполуки загальних формул, обов’язково класифікують у групах, що найбільш специфічні для них, наприклад, сполуки у розділі С. Бібліотеку в цілому класифікують у придатну групу в підкласі С40В. На додаток до обов’язкового класифікування, про яке йдеться вище, використовують необов’язкове класифікування, коли також інші складники бібліотеки становлять інтерес.

 

Класифікування кількома індексами: гібридні системи

    Головною метою класифікування є полегшення пошуку. Залежно від змісту патентного документа, інформація, що в ньому розкрита, може вимагати застосування більш ніж одного класифікаційного індексу.

    Класифікування документів кількома індексами потрібно, наприклад, коли інформацію про винахід становлять різні види об’єктів винаходу, тобто процеси, продукти, устаткування або матеріали, для яких призначено спеціальні рубрики в класифікації. Інший приклад, коли застосовують класифікування кількома індексами – це класифікування у функційно зорієнтованих та застосовнісно зорієнтованих рубриках, коли суттєві технічні характеристики об’єкта винаходу пов’язані з обома типами рубрик.

    Тактож рекомендовано, але необов’язково, робити класифікування кількома індексами чи класифікування з користуванням індексних кодів для відображення додаткової інформації у патентному документі, коли вона становить інтерес для пошуку.

 

Багатоаспектне класифікування об’єктів винаходу

    Багатоаспектне класифікування – це особливий тип класифікування кількома індексами. Багатоаспектне класифікування застосовують до об’єктів винаходу, який за природою характеризується кількома аспектами, наприклад, внутрішньою структурою і конкретним використовуванням чи властивістю. Класифікування такого об’єкта згідно лише з одним аспектом призведе до неповноти інформації для пошуку. Призначені класифікаційні індекси не повинні обмежувати об’єкт рубрикою чи рубриками в Класифікації, які охоплюють тільки один аспект цього об’єкта. Також треба приділяти належну увагу додатковим рубрикам класифікації, де, можливо, треба буде класифікувати інші нетривіальні аспекти того об’єкта.

 

    Рубрики в МПК, де багатоаспектне класифікування особливо бажане, позначають примітками. Залежно від природи об’єкта, такі примітки призначають обов’язкове класифікування цього об’єкта згідно з визначеними аспектами, чи містять рекомендації щодо багатоаспектного класифікування, якщо воно бажане для збільшення ефективності пошуку патентної інформації.