Адміністративний устрій держави

Адміністративний поділ Чехії складається з 4 або 5 рівнів.

 На першому рівні Чехія ділиться на 13 країв і столицю. Старий другий рівень:  13 країв (але не столиця), в свою чергу, діляться на 77 районів. Після введення громад з розширеними повноваженнями райони перестали бути адміністративними одиницями, але вони продовжують використовуватися як територіальні одиниці в основному для статистичних цілей та державного управління.  Новий другий рівень: райони в свою чергу діляться на 205 громад з розширеними повноваженнями. На третьому рівні знаходиться 393 громади II рівня. На найнижчому (першому в чеському розумінні) рівні знаходиться 6250 громад I (нижнього) рівня.

 Державне управління здійснюється в усіх вище вказаних адміністративних одиницях, самоврядування також здійснюється у всіх адміністративних одиницях за винятком районів.

В адміністративно-територіальному устрої Чеська Республіка поділяється на сім областей: Північно-Чеську, Східно-Чеську, Західно-Чеську, Середньо-Чеську, Південно-Чеську, Північно-Моравську і Південно-Моравську та столичний округ.

Північно-Чеська область ‒ адміністративно-територіальна одиниця на північному заході Чеської Республіки. Площа 7,8 тис. км 2. Населення 1,1 млн. жителів (1973). Адміністративний центр — м. Усті

Західно-Чеська область ‒ адміністративно-територіальна одиниця в складі Чеської Республіки утворена 11 квітня 1960 року. Площа складала 10,9 тисяч км². Населення 873 000 чоловік. Адміністративний центр — місто Пльзень.

Східно-Чеська область ‒ адміністративно-територіальна одиниця в складі Чеської Республіки утворена 11 квітня 1960 року. Площа складала 11,2 тисяч км². Населення 1 244 000 чоловік. Адміністративний центр ‒ місто Градец-Кралове.

Південно-чеська область адміністративно-територіальна одиниця в Чеській  Республіці. Площа 11,3 тис. . Населення 676 тис. чоловік (1976). Адміністративний центр ‒  м.Чеське-Будєєвіце.

Південно-моравська область ‒ адміністративно-територіальна одиниця в Чеській Республіці. Площа 15 тис. км. 2  . Населення 2005 тис. чоловік. Адміністративний центр ‒ м. Брно.

Північно-моравська область ‒ адміністративно-територіальна одиниця в Чеській Республіці, в басейні р. Морава. Площа 11,1 тис. . Населення 1,8 млн. чоловік (1973). Адміністративний центр ‒ м. Острава.

До основних політичних партій країни належать:

- Чеська соціал-демократична партія - лівоцентриська партія, підтримує традиції чехословацького і світового соціал-демократичного руху;

- Громадянська демократична партія. Головні принципи її програми - парламентська демократія, ринкова економіка з сильною приватною власністю;

- Комуністична партія Чехії і Моравії - виникла у 1990 р. після розпаду Комуністичної партії Чехословаччини;

- Християнсько-демократична унія ‒ відноситься до правоцентристських партій;

- Громадянський демократичний альянс - виник у 1989 р. і прихильник західного консерватизму і принципів економічного лібералізму;

- Республіканська партія - виникла у 1989 р., вважається радикальною правою партією з програмою популістсько-анархічного спрямування;

- Сільськогосподарська партія - відстоює інтереси землевласників і селян;

- Товариство Моравії і Сілезії - виступає за самоуправління Моравії.

Всього в Чехії зареєстровано більше 80 партій і рухів і більше 200 молодіжних організацій. Найбільшим профсоюзним об’єднанням в Чехії є Чесько-Моравська партія профсоюзів, в яку входить більше 40 галузевих професіональних союзів.

Використані джерела:

1. Гелей С. Д., Рутар С.М. Політико - правові системи світу. Навчал. посібник. ‒К.: Знання. ‒ 2006

2. Дербишар Д. Денис, Дербишар Ян Политические системы мира: в 2 - х томах. Том 1. ‒ М., 2004.

3. Дербишар Д. Денис, Дербишар Ян Политические системы мира: в 2 - х томах. Том 2. ‒ М., 2004.

4. Илья Тарасов «Ориентиры внешней политики Чехии» Фонд исторической перспективы 17.09.2008

5. Лісничий В. В. Політичні та адміністративні системи зарубіжних країн: Навчальний посібник. ‒ 2 - ге видання, виправлене. ‒ К.: ВД «Професіонал», 2004. ‒ 336 с.

6. Правовые системы стран мира. ‒ Энциклопедический справочник. ‒ 2003 3-е изд. 976 с.

7. Страны мира [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mir-geo.ru/avstriya/gosud

8. Шаповал В. М. Державний лад країн світу: довідник. ‒ К.: Укр. Центр Правн. Студій, 1999. - 319 с.